3.2 Підготовка технічного завдання

Відповідно до «Інструкції ...» [7], обов'язковим елементом технічної документації є технічне завдання на виконання робіт.

Технічне завдання повинне чітко й однозначно у визначеній

PDF created with pdfFactory Pro tri al version www.pdffactory.com

10

логічній послідовності ідентифікувати наступне:

• об'єкт роботи (його назва, місцезнаходження, площа);

• підстава для виконання роботи;

• замовник і ціль роботи;

• перелік документів, які необхідно використовувати при виконанні робіт;

• перелік документів, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт;

• склад робіт;

• виконавець робіт;

- терміни виконання робіт і порядок передачі звітних матеріалів. Гарним стилем є також вказівка нормативно-методичних

документів, що регламентують проведення робіт (точність, склад робіт і оформлення матеріалів).

Технічне завдання є основним інформаційним документом, що обґрунтовує склад і порядок робіт. На підставі технічного завдання розробляється кошторис на виконання робіт і здійснюється оплата робіт. Тому від того, наскільки грамотно і коректно складене технічне завдання, залежить розмір оплати виконаних робіт.

Приклад оформлення технічного завдання представлений у

Додатку Г.

3.3 Камеральна обробка польових вимірів по створенню знімального обґрунтування кадастрової зйомки земельної ділянки

Знімальна геодезична мережа в даній роботі створюється з метою згущення геодезичної планової основи до щільності, що забезпечує виконання кадастрової зйомки земельної ділянки в М 1:500.

Відповідно до вимог «Інструкції з топографічного знімання ...» [5], знімальна мережа розвивається від пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення 1 і 2 розрядів і технічного нівелювання. Пункти знімальної мережі визначаються побудовою знімальних тріангуляційних мереж, прокладанням теодолітних і мензульних ходів, прямими, зворотними, комбінованими засічками [5, п.10.2].

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі щодо пунктів державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати на відкритій місцевості і на забудованій території 0,2 мм у масштабі плану [5, п.10.3]. Для планів у масштабі 1:500 це відповідає 0,10 м.

В умовах міста для щільно забудованої території пред'являються

71

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі ____0,1 % несплаченої

(відсотків) суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для _будівництва та ___експлуатації автосалону

(мета використання)

16. Цільове призначення земельної ділянки __землі для використання в комерційних цілях

17. Умови збереження стану об'єкта оренди

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення (з розробленням) проекту її відведення.

Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: __рішення Донецької міської ради № 256 от 12.03.2005г.

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендодавця (орендаря).

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду ___не має_

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк___ після державної реєстрації цього договору за актом

(строк) її приймання-передачі.

PDF created with pdfFactory Pro tri al version www.pdffactory.com

70

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з одноповерховим будинком залізо-бетонної конструкції, 1974 року побудови

(перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об'єктів)

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить __78000__ гривень.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню _не має_

7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини __не має

Строк дії договору

8. Договір укладено на __20__ років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за ___тридцать____ днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та

розмірі___грошової у гривнях – 780 грн. на рік

(розмір орендної плати: грошової - у гривнях із зазначенням способів внесення; натуральної - перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; відробіткової - види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт)

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції.

11. Орендна плата вноситься у такі строки _не пізніше 10 числа кожного місяця

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається __кожен рік

(періодичність) у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

11

підвищені вимоги до точності геодезичних вимірів при визначенні меж земельних ділянок. Тому рекомендується прокладка теодолітних ходів підвищеної точності з граничною відносною погрішністю 1/3000.

Таким чином, у даній роботі задача камеральної обробки польових вимірів по створенню знімального обґрунтування полягає в обробці лінійно-кутових вимірів у теодолітному ході. Ця задача вирішується шляхом зрівнювання теодолітного ходу й обчислення координат точок ходу. Всі обчислення рекомендується виконувати в програмному комплексі Інвент-град у підсистемі «ОБРОБКА ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ».

До початку обчислювальної обробки складають схему теодолітного ходу, на якій зазначається наступне:

• розташування пунктів вихідної геодезичної мережі;

• розташування точок теодолітного ходу і сторони теодолітного ходу;

• обмірювані довжини сторін і горизонтальні кути ходу;

• припустима і фактична кутові нев'язання ходу, периметр ходу (указуються на схемі після його обчислювальної обробки);

• умовні позначки.

Схему можна вичерчувати не в масштабі. Основна мета складання схеми: наочність і інформативність. Ця схема використовується для введення вихідних даних у програму обчислювальної обробки теодолітного ходу. Приклад оформлення схеми теодолітного ходу представлений у Додатку Д Детальний опис послідовності обчислювальної обробки теодолітного ходу в програмі Інвент-ГРАД наведен в «ІНВЕНТ-ГРАД … Посібник користувача» [9]. Зупинимося на основних етапах обробки, необхідних для виконання завдання. Для одержання детальної довідки на кожнім етапі необхідно звернатися до «Посібника …» [9]. Послідовність обробки полягає в наступному:

1) При відкритті програми іпуєпі необхідно вибрати блок -підсистема «ОБРОБКА ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ», а в з´явившемся меню - «Врівноваження теодолітних ходів». Після цього з'являється вікно «Вибір режиму роботи». У даному вікні існує можливість вибрати режим роботи:

• Уведення даних із клавіатури.

• Корегування даних на місці.

• Розрахунок.

• Перегляд і друк результатів.

• Видалення результатів.

• Копіювання файлів вихідних даних.

PDF created with pdfFactory Pro tri al version www.pdffactory.com

12

69

Для створення нового проекту необхідно вибрати режим роботи -«Введення даних із клавіатури», після чого з'явиться вікно «Загальний опис мережі» (мал. 3.1). Для зміни раніше створеного проекту необхідно вибрати пункт «Корегування даних на місці».

іРМУІЧГ «Р

■ -*■► .(іди»» І'ЯріІ*

К*,і ц.'і|..»г;,чі. ,ч, ІЦМК УЧІНЯІ' і. .1.11-* 1ІМІ П ГТ',

отсячиЕ сьі

ІНКЛ И»Н*«М** ЛИНИ*

Ркі Н4#Н« т» НІНФО+Н** 4Г441

Со. ■;•. 4Н(кіі н)«*&*н-»»*" і.г*іі <(»*,>

№ . 11, 4№НКк МІШИК-Н»" і*Н>)ИЙ <М.) ПИН****** ЛМИН* » Г4ІЧК4141 Р№*И>»0«**•• ЛИНИ* (■+ (М. ГК4СЇ*-НрН<"*»к Пи>1*Й»Н>* *Н4Н|4 * ДО***» «Д4ИНЇ4НЛ*

# <м.,Г*>ксіі-Н«*гтр*

ГІ-чксі

СЖШЧг І '

1ЧИИШ. И -•*)•• НІ - Й-Ц-йіЦ. ІІ41-«(•*«£ Ю ІГ*ЛМ>4#ІІ

Малюнок 3.1 - Вікно загального опису мережі

2) Відповідно до вікна опису мережі, уводять необхідні параметри. Після чого натисканням клавіші F7 переходять у діалогове вікно «Опис вихідних пунктів» (мал. 3.2), у якому для кожного вихідного пункту вводять його ім'я, координати й ім'я суміжного пункту. 11II І ІІ^^^^^^^^^^^^^^^^^^М—НІ

І -^ Л]г_М|?Ч КІ-| СЇ"[ЄЇА|

^:1 инсгрчкцмп.- ТГ? пере-увд.. Гї ьазБрпж.. 172 і-лгіись_г Еїс в-мход нз реиьктврь

Малюнок 3.2 - Вікно опису вихідних пунктів