- •Дайте визначення понять «наукове дослідження» і «науково-дослідний процес».
- •Що виступає об’єктом і предметом наукового дослідження. Як співвідносяться між собою ці поняття?
- •Дайте визначення поняття «фактор» та його вплив на досліджуваний об’єкт.
- •Висвітліть класифікацію об’єктів наукового дослідження.
- •Дайте визначення понять «метод», «методика», «методологія». Охарактеризуйте рівні пізнання у методологічних дослідженнях.
- •Розкрийте класифікацію методів наукового дослідження.
- •Охарактеризуйте загально-філософські методи пізнання.
- •Розкрийте склад загальнонаукових методів досліджень.
- •Дайте характеристику частковим методам.
- •Охарактеризуйте процес наукового дослідження та охарактеризуйте його складові елементи.
- •Висвітліть основні етапи науково дослідного процесу.
- •Розкрийте сутність дослідного етапу наукового дослідження.
- •Охарактеризуйте завершальний етап наукового дослідження.
- •Поняття та особливості наукового дослідження.
- •Стадії науково-дослідного процесу та їх характеристика.
- •Охарактеризуйте етапи виконання науково-дослідної роботи.
- •Робота над змістом наукової роботи. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів й укладання огляду літератури Заключний етап Процес підготовки рукопису наукової роботи.
- •Наукова проблема в економічних дослідженнях.
- •Зв'язок наукової проблеми і теми дослідження в економіці. Види тем наукових досліджень.
- •Визначення гіпотези, її якісна характеристика, види гіпотез.
- •Поняття критерію, основні критерії вибору теми наукового дослідження.
- •Порядок конкретизації та затвердження теми наукового дослідження.
- •12.Зміст і роль апробації як завершальної стадії науково-дослідного процесу.
- •Поняття та критерії ефективності інформації у науковому дослідженні.
- •Класифікація інформації.
- •Роль інформації на етапах науково-дослідної роботи. Функції інформації.
- •Класифікація джерел інформації, їх характеристика.
- •Опишіть види наукових документів. Як поділяється інформація залежно від способу її представлення?
- •Назвіть елементи організації збору практичної інформації. Поняття об'єкту обстеження, його характеристика та особливості.
- •Охарактеризуйте вибіркову та генеральну сукупність. Суть репрезентативності вибірки.
- •Способи відбору одиниць з генеральної сукупності.
- •Правила відбору літератури. Організація збору інформації з практичної діяльності підприємства (організації).
- •Збирання фактів (фактографічної інформації), її процедури.
- •Систематизація результатів наукового дослідження. Структура звіту з науково-дослідної роботи.
- •Значення цифрового і ілюстративного матеріалу у звіті з науково-дослідної роботи. Вимоги до їх подання.
- •Охарактеризуйте процес впровадження результатів завершених наукових досліджень.
- •Як Ви розумієте ефект та ефективність наукових досліджень? Які є критерії ефективності та економічної ефективності.
- •Опишіть види ефективності науково-дослідних робіт.
Способи відбору одиниць з генеральної сукупності.
Способи відбору одиниць з досліджуваної генеральної сукупності з метою утворення вибіркової сукупності можуть бути різні. Залежно від того, як поставлена вибірка, як організований відбір із загальної маси, розрізняють кілька варіантів утворення вибіркової сукупності. Щоб одержана вибіркова сукупність мала об'єктивну гарантію репрезентативності, застосування того чи іншого способу відбору повинно бути науково обґрунтованим. Основний принцип правильності відбору - строго об'єктивний підхід до відбору одиниць спостереження. Якщо цей принцип порушується і одиниці відбираються суб'єктивно, то результати такого спостереження не можна поширювати на генеральну сукупність, вони можуть бути застосовані лише щодо тієї частини, яка підлягала спостереженню.
Принципи збору інформації. Охарактеризуйте етапи інформаційного пошуку.Методи, які застосовуються для збору інформації, мають насамперед забезпечувати її якість. Під якісною інформацією звичайно розуміються відомості, що відповідають критеріям надійності, своєчасності, повноти і регулярності, а також підготовленості до застосування. Надійність інформації на практиці досягається за рахунок методологічно правильної техніки її одержання, а також шляхом повторного огляду отриманих даних. Прийоми повторного огляду інформації, як правило, дорогі, оскільки пов'язані з повторним одержанням даних, тому МІС для забезпечення ефективного використання своїх ресурсів повинна прагнути вдосконалювати роботу з джерелами як основний шлях підвищення надійності одержуваної інформації.
Правила відбору літератури. Організація збору інформації з практичної діяльності підприємства (організації).
правил відбору літератури:1) ретельно вивчати бібліографію; ивчати бібліографію; 2) максимально добросовісно відноситись до добору матеріалів; 3) знайомитись з літературою не в прямому, а у зворотному хронологічному порядку; 4) систематично переглядати періодичну літературу, особливо, журнали; 5) значну увагу приділяти вивченню першоджерел;
6) самостійно аналізувати статистичні матеріали; 7)однаково ретельно вивчати як матеріал, що підтверджує концепцію дослідження, так і той, що їй суперечить.
Організація збору практичної інформації в організаціях та підприємствах передбачає:1) правильний вибір об´єкта обстеження;2) обґрунтоване визначення системи показників, які підлягають збору в процесі спостереження;3) розробку методик отримання певних показників;4) правильне документальне оформлення даних обстеження.
Збирання фактів (фактографічної інформації), її процедури.
Факти і фактографічна інформація - основа будь-якого наукового дослідження і економічного, зокрема. Остання формується в системі господарського обліку за допомогою методів статистичного, оперативного і бухгалтерського обліку, які передбачають суцільне та неперервне документування господарських процесів
Збір та обробка фактографічної інформації підпорядковані головній меті економічного дослідження - розробці наукових рекомендацій з раціонального господарювання, виявленню резервів підвищення ефективності діяльності підприємств (організацій). Відповідно до даної мети критеріями методики використання фактографічної інформації в економічному дослідженні повинні бути обгрунтована достовірність наукових результатів, незаперечність фактів, їх вивчення у сукупності, конкретність та дійсно наукова добросовісність їх інтерпретації. Тому ця методика включає такі процедури, як відбір даних, перевірку їх достовірності, дослідження і використання у системі доказів.