
- •Дайте визначення понять «наукове дослідження» і «науково-дослідний процес».
- •Що виступає об’єктом і предметом наукового дослідження. Як співвідносяться між собою ці поняття?
- •Дайте визначення поняття «фактор» та його вплив на досліджуваний об’єкт.
- •Висвітліть класифікацію об’єктів наукового дослідження.
- •Дайте визначення понять «метод», «методика», «методологія». Охарактеризуйте рівні пізнання у методологічних дослідженнях.
- •Розкрийте класифікацію методів наукового дослідження.
- •Охарактеризуйте загально-філософські методи пізнання.
- •Розкрийте склад загальнонаукових методів досліджень.
- •Дайте характеристику частковим методам.
- •Охарактеризуйте процес наукового дослідження та охарактеризуйте його складові елементи.
- •Висвітліть основні етапи науково дослідного процесу.
- •Розкрийте сутність дослідного етапу наукового дослідження.
- •Охарактеризуйте завершальний етап наукового дослідження.
- •Поняття та особливості наукового дослідження.
- •Стадії науково-дослідного процесу та їх характеристика.
- •Охарактеризуйте етапи виконання науково-дослідної роботи.
- •Робота над змістом наукової роботи. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів й укладання огляду літератури Заключний етап Процес підготовки рукопису наукової роботи.
- •Наукова проблема в економічних дослідженнях.
- •Зв'язок наукової проблеми і теми дослідження в економіці. Види тем наукових досліджень.
- •Визначення гіпотези, її якісна характеристика, види гіпотез.
- •Поняття критерію, основні критерії вибору теми наукового дослідження.
- •Порядок конкретизації та затвердження теми наукового дослідження.
- •12.Зміст і роль апробації як завершальної стадії науково-дослідного процесу.
- •Поняття та критерії ефективності інформації у науковому дослідженні.
- •Класифікація інформації.
- •Роль інформації на етапах науково-дослідної роботи. Функції інформації.
- •Класифікація джерел інформації, їх характеристика.
- •Опишіть види наукових документів. Як поділяється інформація залежно від способу її представлення?
- •Назвіть елементи організації збору практичної інформації. Поняття об'єкту обстеження, його характеристика та особливості.
- •Охарактеризуйте вибіркову та генеральну сукупність. Суть репрезентативності вибірки.
- •Способи відбору одиниць з генеральної сукупності.
- •Правила відбору літератури. Організація збору інформації з практичної діяльності підприємства (організації).
- •Збирання фактів (фактографічної інформації), її процедури.
- •Систематизація результатів наукового дослідження. Структура звіту з науково-дослідної роботи.
- •Значення цифрового і ілюстративного матеріалу у звіті з науково-дослідної роботи. Вимоги до їх подання.
- •Охарактеризуйте процес впровадження результатів завершених наукових досліджень.
- •Як Ви розумієте ефект та ефективність наукових досліджень? Які є критерії ефективності та економічної ефективності.
- •Опишіть види ефективності науково-дослідних робіт.
12.Зміст і роль апробації як завершальної стадії науково-дослідного процесу.
Апробація включає в себе колективне обговорення виконаного дослідження на науково-технічних радах, його рецензування і експертизу, оприлюднення кінцевих результатів у спеціальних журналах, реферативних збірниках, а також у виступах дослідників з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах. Крім того, результати дослідження апробовуються зовнішнім рецензуванням, коли рецензентом виступає стороння установа, підрозділ або вчений, який не входить до штату підрозділу-дослідника, або внутрішнього, виконаного співробітниками підрозділу-дослідника, які не зайняті виконанням робіт за цією темою.
Поняття та критерії ефективності інформації у науковому дослідженні.
Якість та ефективність інформації у науковому дослідженні визначається за такими критеріями: цілеспрямованість, цінність, своєчасність, достовірність, достатність і комплексність (повнота), швидкодійність, дискретність, неперервність, періодичність надходження, детермінований характер, доступність (зрозумілість), спосіб і форма подання.
Перш за все, дослідник повинен встановити цільове призначення інформації, оскільки одна і та ж інформація може використовуватися для різних цілей: створення нових концепцій, встановлення і вирішення проблем пошуку тощо. Цінність інформації визначається економічним ефектом, який дає її використання. Практичним завданням, що стоїть перед дослідником, є визначення того, яка інформація йому необхідна. Разом з тим, потрібно виключити надлишкову інформацію, яка не має прямого відношення до об´єкту дослідження.
Класифікація інформації.
Класифікація інформації:1. За формою передачі (одержання):візуальна, аудіовізуальна, цифрова, буквальна кодована 2. За джерелом одержання: зовнішня, внутрішня, вхідна (вихідна) за рівнем керування3. За ступенем опрацювання: виробнича, первинна4. За часом використання:постійна, перемінна прогнозна, перспективна, оперативна5. За роллю в процесі управління: директивна, планова, звітна, контрольна6. За характером змісту: статистика, бухгалтерська, кадрова7. За можливостями використання: корисна, надлишкова, зайваПрийнятий у травні 1992 року Закон України "Про інформацію" визначає основні види інформації, джерела та режим доступу до неї. Згідно з цим Законом основними видами інформації, яка забезпечує діяльність всіх органів державної влади, галузей народного господарства, є статистична та масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
Роль інформації на етапах науково-дослідної роботи. Функції інформації.
Інформація є дорожчою від грошей. Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обгрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково-технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% — від інтуїції. Інформація - це певні відомості про об'єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки.