66. Цінова дискримінація першого ступеня і її практична реалізація.
Цінова дискримінація першого ступеня має місце, коли кожна одиниця товару продається за ціною, яку кожен споживач згоден сплатити за цю одиницю, тобто за ціною попиту. Для кожного покупця такі ціни є будуть різними. Цей вид цінової дискримінації теж назив. Досконала цінова дискримінація.
Найбільш наближеною є ситуація, коли кожна одиниця товару виробляється на індивідуальне замовлення, або ситуація продажу на аукціоні, коли крива попиту збігається з кривою граничного виторгу. Іншим способом практичної реалізації досконалої цінової дискримінації є двочастинний тариф. Напр. фірма-монополіст знає індивідуальні функції попиту всіх споживачів і може виключити їх перепродаж між ними. Оплата товару складається із 2 частин: акордного фіксованого внеску за право купівлі товару й ціни за кожку додаткову одиницю товару. Монополіст встановлює ціну на рівні граничних витрат виробництва товару й акордний фіксований внесок, який дорівнює величині споживчого надлишку, отриманого покупцем. Двочастинний тариф може застосовуватись при ціноутворенні на 2 взаємозамінювані товари, на 1 з яких призначається висока ціна, рівна споживчому надлишку, а на інший відносно низька в розмірі граничних витрат його виробництва.
67. Цінова дискримінація другого ступеня: суть, граф. Інтерпретація, умови максимізації прибутку фірми.
Цінова дискримінація другого ступеня має місце, коли ціни на продукцію однакові для всіх споживачів, але розрізняються залежно від обсягу покупки.(ціноутворення в сфері комунальних послуг).
Умови максимізації прибутку визначаються шляхом прирівнення часткових похідних функцій економічного прибутку по кількостях партій товарів до 0.
При розподілі загального обсягу випуску на партії з метою їх реалізації за різними цінами, прибуток буде максимальним, якшо виконується умова:
MR1(q1)=P2 (q1 q2)
MR2(q2)=MC (q1 q2)
Цінова дискримінація другого ступеня теж може мати вигляд цінового дисконту або знижок на обсяг товару. Напр. – знижки на обсяг продажу, кумулятивні знижки, цінова дискримінація в часі.
68. Цінова дискримінація за умов простого та блокового тарифів.
Ціна продукції за наявності в галузі цінової дискримінації залежить від того, яка схема умов продажу запропонована продавцем. Існує кілька варіантів таких схем: простий, блоковий, подвійний та ін. тарифи.
Зміну ціни одиниці товару залежно від величини загального обсягу закупівлі продукту назив. простим тарифом. Суть блокового тарифу полягає в тому, що зміна ціни торкається тільки наступного приросту обсягу продукції.
69. Дискримінаційне ціноутворення за двочастинного тарифу та його граф. Модель. Стратегії формування двочастинного тарифу.
Фірма як інструмент цінової дискримінації використовує двочастинний тариф.
Нехай на ринку існує два типи споживачів. Індивідуальні функції попиту для кожного з типів фірма знає. Індивідуальний попит споживачів другого типу вищий (при однакових максимальних цінах споживачі другого типу готові придбавати більшої кількості товару при ціні, рівній граничним витратам). Монополія зацікавлена в тому, щоб для цієї групи споживачів призначити найбільший акордний внесок за право придбання товару і найменшу плату за додаткову одиницю товару (граничну ціну). Ми припускатимемо без втрати спільності, що на відміну від цінової дискримінації першого типу фірма не знає індивідуальних функцій попиту споживачів і тому не може привласнити весь споживчий надлишок.
У фірми існує три варіанти стратегії.
1. Призначати набір тарифів з двох частин, який задовольняв би умовам, названим вище (покупці з меншим попитом платили б нижчий первинний внесок, але вищу ціну за додаткову одиницю товару, при цьому покупцям з великим попитом було б невигідно користуватися тарифом для групи з низьким попитом)
2. Призначати єдиний тариф, коли первинний внесок рівний величині сукупного виграшу покупця групи з меншим попитом, а гранична ціна додаткової одиниці продукції – граничним витратам. У цьому випадку покупці з більшим попитом виграють від існування групи з меншим попитом, їх чистий виграш (сукупна корисність мінус витрати на товар) ненульовий.
3. Призначати єдиний тариф, при якому первинний внесок рівний величині сукупного виграшу покупця з групи з більшим попитом, а гранична ціна – граничним витратам. У цьому випадку покупці з меншим попитом не придбаватимуть товару взагалі
70. Цінова дискримінація третього ступеня: умови виникнення, алгебраїчний та графічний аналіз.
Цінова дискримінація третього ступеня має місце, коли галузевий попит може бути представлений у вигляді окремих груп покупців (на основі сегментації) з різними функціями попиту. У цьому випадку завдання підприємства – встановити такі ціни для кожної групи споживачів, які б максимізували загальний прибуток.
Нехай попит фірми складається з двох груп споживачів з різними ціновими перевагами. Фірма призначає ціну P1 для споживачів першої групи і ціну Р2 для споживачів другої групи і продає відповідно об'єми
Q1 = Q1(P1) і Q2 = Q2(P2). Тоді сукупний прибуток фірми буде рівний:
π = (P1 – AC) Q1 (P1) + (Р2 – AC) Q2 (P2),
де АС – середні витрати фірми (ми припускатимемо їх постійними, тобто рівними граничним).
Припустимо, що фірма є монополістом для кожної групи споживачів окремо. Тоді об'єм випуску для кожної групи визначатиметься умовами максимізації прибутку:
MR1 = MR2 = MC.
Відповідно, раз функції граничної виручки різні (що визначається по умові відмінністю цінових переваг споживачів і, отже, різними функціями сукупного попиту кожного сегменту ринку), ціни будуть різними залежно від цінової еластичності попиту для кожної групи:
Чим вища цінова еластичність попиту групи споживачів, тим нижче буде ціна для неї
