
- •11.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів,прийомів по телефону.
- •13. Лексика за сферою вживання.
- •16. Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів.
- •17, Фразеологічні одиниці та використання їх у мовленні.
- •18. Правила складання професійних текстів.Здійснення фахового аналізу текстів при роботі з професійною інформацією. Пошук нової текстової інформації.
- •19. Вимоги до професійних текстів, об'єктивність виклику,логіка послідовність повнота інформації,точність,лаконічність,стандартність
- •20. Складні випадки слововживання. Пароніми омоніми.
- •22. Синонімічний вибір слова
- •23. Складноскорочені слова абревіатури та графічні скорочення
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •26 Былет
- •33 Питання
- •35 Питання
- •32 Питання
- •31. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •36 Безособові конструкції з дієслівними формами на но то. Правопис прислівників.
- •37 Прийменник у професійному мовленні. Усталені прийменникові конструкції.
- •38 Прийменник по в діловому мовленні
- •39 Cинтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •40 Розповідна форма викладу матеріалу. Прямий порядок слів вживання інфінітивних конструкцій дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45
- •47. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •48. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •50. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристиув.
22. Синонімічний вибір слова
Існування в мові лексичної синонімії ставить перед перекладачем особливі завдання. Абсолютних синонімів дуже мало. Крім того, синоніми не завжди можуть заміняти один одного. Вони можуть бути придатними в одному контексті і виявитися непридатними в іншому. При аналізі та вибору одного із синонімів необхідно розрізняти синоніми:
смислові (ідеографічні), які відрізняються відтінками значення, ступенем інтенсивності вираження поняття;
стилістичні, які відрізняються емоційною забарвленістю або відношенням до різних стилів;
фразеологічні, які відрізняються своєю сполучуваністю з іншими словами.
У двомовному словнику звичайно синоніми, що представляють різні значення і відтінки значень слова, розділені арабськими цифрами, крапкою з комою, комою.
Як приклад диференціації смислових синонімів проаналізуємо статтю design в Англо-українському словнику М.І.Балла:
design 1. n 1) задум; намір, план; 2) часто pl злий намір (умисел); 3) рел. боже провидіння; 4) мета; 5) творчий задум, проект; 6) креслення. ескіз, конструкція; 7) малюнок, візерунок; 8) дизайн; композиція; 9) твір мистецтва
Як бачимо, всередині синонімічного ряду 1) значення намір і план розділені комою, в той час як значення задум і намір - крапкою з комою. Перших два згаданих синоніми, очевидно, є ближчими за значеннями, ніж друга пара. У всіх інших синонімічних рядах (крім 8) подаються синоніми, близькі за значеннями.
Для співставлення смислових та стилістичних синонімів розглянемо словникову статтю delay з того ж словника:
delay 1. n 1) затримка; припинення; 2) відкладання, відстрочення; 3) уповільнення; зволікання
Ці три ряди синонімів відрізняються як за смисловими відтінками (наприклад, затримка і припинення; уповільнення і зволікання), так і у стилістичному плані. Зволікання характеризується більш високим стилістичним забарвленням, а відстрочення - своїм книжно-офіційним забарвленням. Отже, ці синоніми стилістичні. Оскільки слово зволікання у сучасній українській мові вживається тільки у сталих зворотах (без зволікання, справа не терпить зволікання), його слід вважати фразеологічним синонімом слова відкладання.
23. Складноскорочені слова абревіатури та графічні скорочення
Складноскорочені слова
Творення і вживання абревіатур пояснюється прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (як правило, повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі).
При утворенні скорочень обов’язковою є вимога їх зрозумілості. Це досягається вдалим скороченням основи, за яким легко відновлюється все слово; скорочені основи стандартизуються (тобто зберігають свою форму в усіх новотворах).
Абревіатури за способом творення і будовою поділяються на два види: поскладові (спецпідрозділ, промфак, Укртелеком) та ініціальні (ВНЗ — вищий навчальний заклад, ХНАДУ — Харківський національний автодорожний університет, МОЗ — Міністерство охорони здоров’я).
Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
а) із великої букви, якщо ці слова вживаються на позначення одиничних понять: Укрінформ, Мін’юст;
б) із малої букви, якщо такі слова є родовими назвами: міськвиконком, облрада, педуніверситет.
Ініціальні скорочення записуються так: ХНУ ім. В. Н. Каразіна — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ХНПУ імені Г. С. Сковороди — Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ХНУРЕ — Харківський національний університет радіоелектроніки.
Якщо ініціальна абревіатура складається з кількох частин і становить єдине поняття, її записують таким способом: НТУ «ХПІ» — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», МІ УАНМ — Медичний інститут Української асоціації народної медицини.
Якщо при утворенні ініціальної абревіатури використовувалися частини складів окремих компонентів складеної назви, її запис буде мати такий вигляд: НФаУ — Національний фармацевтичний університет, СумДУ — Сумський державний університет.
За сферою функціонування абревіатури поділяються на загальномовні та галузеві. Загальномовні абревіатури утворюються від кількаслівних назв навчальних закладів різних рівнів акредитації, назв організацій, підприємств, установ: ІФДМА — Івано-Франківська державна медична акдемія, НБУ — Національний банк України, АН — Академія наук. Галузеві складноскорочені слова творяться від термінологічних або номенклатурних сполук, які складються з двох і більше слів й активно вживаються у кожній окремій сфері діяльності людини: СПР — складнопідрядне речення (лінгвістичне); БАР — біологічно активна речовина (фармацевтичне); ККД — коефіцієнт корисної дії (технічне); ПДВ — податок на додану вартість (економічне).