
- •11.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів,прийомів по телефону.
- •13. Лексика за сферою вживання.
- •16. Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів.
- •17, Фразеологічні одиниці та використання їх у мовленні.
- •18. Правила складання професійних текстів.Здійснення фахового аналізу текстів при роботі з професійною інформацією. Пошук нової текстової інформації.
- •19. Вимоги до професійних текстів, об'єктивність виклику,логіка послідовність повнота інформації,точність,лаконічність,стандартність
- •20. Складні випадки слововживання. Пароніми омоніми.
- •22. Синонімічний вибір слова
- •23. Складноскорочені слова абревіатури та графічні скорочення
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •26 Былет
- •33 Питання
- •35 Питання
- •32 Питання
- •31. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •36 Безособові конструкції з дієслівними формами на но то. Правопис прислівників.
- •37 Прийменник у професійному мовленні. Усталені прийменникові конструкції.
- •38 Прийменник по в діловому мовленні
- •39 Cинтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •40 Розповідна форма викладу матеріалу. Прямий порядок слів вживання інфінітивних конструкцій дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45
- •47. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •48. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •50. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристиув.
16. Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів.
Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів.
Вживання термінів — на відміну від загальновживаних слів — має свою специфіку, особливо в науковій літературі. Воно виявляється, зокрема, в тому, що розвиток науки відбувається шляхом: а) надання вже існуючим термінам нових модифікованих значень; б) надання вже існуючим термінам зовсім нових значень; в) створення абсолютно нових термінів. Розглянемо специфіку вживання термінів детальніше.
Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в специфічній сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій.
Термін - це одиниця найменування в галузі науки і техніки, яка визначає певне поняття і співвідноситься з іншими найменуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну систему.
Терміном називається слово, якому відповідає якесь одне точно визначене поняття з галузі науки, техніки, мистецтва. Терміни - це нейтральні за забарвленням слова, яким не властиві образність, експресивність, суб’єктивно-оціночні відтінки значень.
Сукупність термінів тієї чи іншої галузі знань або виробництва називається термінологією.
Система термінів однієї сфери називається термінологічною системою або терміносистемою.
Кожна галузь науки має свою термінологічну систему. У терміносистемах різних галузей науки є приклади міжтермінологічної омонімії (коли один і той самий термін входить до складу кількох терміносистем). Державне управління пов’язане з різними галузями науки, тому тут закономірним є використання термінів-омонімів, які функціонують також у:
• політології (диктат, командно-адміністративна система);
• економіці (експорт, імпорт, інвестиції, одно-, двосекторні моделі);
• праві (акт, закон, законодавство, нормативні документи);
• історії (Державна Рада, Російська імперія, Сенат);
• філософії (громадське життя, духовна культура);
• стилістиці української мови (офіційно-діловий стиль) (культура мовлення, мовленнєвий етикет) тощо.
Професіоналізми - слова, словосполучення або звороти, властиві мовленню людей певної професії.______________________________
Якщо немає терміна на позначення предмета, поняття, явища тощо, в мовленні використовується професіоналізм.
У ділових паперах не потрібно вживати слова-професіоналізми. Однак в усному діловому мовленні ці лексичні одиниці функціонують: наприклад, шапка - загальний заголовок в окремих документах, початковий реквізит таких документів, як заява, записки (пояснювальна, службова, доповідна) тощо.
Деякі професіоналізми з часом стають термінами.
У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів.
Серед найпопулярніших префіксів є:
до- (доукомплектувати, дообладнати);
недо- (недопромисел, недовнесок);
за- (задебетувати, заорганізувати);
над- (надбудова)
серед- (середвідомчий).
Cеред суфіксів у творенні професіоналізмів найбільш продуктивними є:
-ість (пливучість);
-ат (гідрат);
-ація (дискваліфікація, аберація);
-аж (листаж, монтаж).
Професіоналізми творяться також:
усіченням основ: копм – комп'ютер; кібер – кібернетик; інет – Інтернет; прога – програма; проц – процесор;
скороченням слів та словосполучень: біоробот – біологічний робот; лазер – лазерний принтер; ICQ (I seek you - я шукаю тебе) – система швидкого обміну повідомленнями через Інтернет; сисадмін – системний адміністратор.
Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.