
- •11.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів,прийомів по телефону.
- •13. Лексика за сферою вживання.
- •16. Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів.
- •17, Фразеологічні одиниці та використання їх у мовленні.
- •18. Правила складання професійних текстів.Здійснення фахового аналізу текстів при роботі з професійною інформацією. Пошук нової текстової інформації.
- •19. Вимоги до професійних текстів, об'єктивність виклику,логіка послідовність повнота інформації,точність,лаконічність,стандартність
- •20. Складні випадки слововживання. Пароніми омоніми.
- •22. Синонімічний вибір слова
- •23. Складноскорочені слова абревіатури та графічні скорочення
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •26 Былет
- •33 Питання
- •35 Питання
- •32 Питання
- •31. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •36 Безособові конструкції з дієслівними формами на но то. Правопис прислівників.
- •37 Прийменник у професійному мовленні. Усталені прийменникові конструкції.
- •38 Прийменник по в діловому мовленні
- •39 Cинтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •40 Розповідна форма викладу матеріалу. Прямий порядок слів вживання інфінітивних конструкцій дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45
- •47. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •48. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •50. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристиув.
37 Прийменник у професійному мовленні. Усталені прийменникові конструкції.
Для українського ділового мовлення характерним є правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками:
за: засвідченням; за вчасним бажанням; за дорученням; юнакашм; за вказівкою; менеджер за професією',
з: з питань торгівлі; з ініціативи; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось);
на: на замовлення: на вимогу; на пропозицію; на адресу;
для: курси для вивчення; комісія для складання актів;
після: після одержання; після повернення; після від 'їзду: після розгляду (чогось);
у (в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках:
по: черговий по району; наказ по відділенню; колеги по роботі.
Переклад та правопис українською мовою усталених прийменникових конструкцій ділового стилю
В адрес - на адресу
Ввести в состав - ввести до складу
В защиту - на захист
В семь часов - о сьомій годині (на сьому...)
Войти в комнату - зайти до кімнати
На протяжении дня - протягом дня
На следующий день - наступного дня
Не глядя на... - не дивлячись на...
Несмотря на... - незважаючи на...
По заказу - на замовлення
По закону - згідно з законом
По поручению - за дорученням
По приказу - за наказом
По просьбе - на прохання
По собственной воле - з власної волі По собственному
желанию - за власним бажанням
Послать по почте - надіслати поштою
Поставить в пример - поставити за приклад Поступать
в университет - вступати до університету
По требованию - на вимогу
По указанию - за вказівкою
Прийти по делу - прийти у справі Принять во внимание - взяти до уваги Принять к сведению - взяти до відома
Согласно приказу - згідно з наказом Читать на
украинском языке - читати українською мовою
Усталені прийменникові конструкції.
Проблематика перекладу прийменникових конструкцій полягає в лексиці та пов’язаною з нею проблемою пошуку перекладацьких відповідників в мові перекладу, в розбіжностях перекладу прийменникових конструкцій. Перш за все, це розбіжність в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій.
Мета статті – порівняльний аналіз прийменникових конструкцій з по в діловому мовленні при перекладі з російської мови українською на матеріалі дібраних словосполучень зі словників.
Об’єктом статті стали прийменникові конструкції з по .
Методи дослідження – описовий, порівняльно-зіставний, семантичний.
Прийменниковою конструкцією називається прийменник разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників), або відповідне безприйменникове словосполучення. Наприклад, російський вираз " бежать по тропинке " залежно від змісту речення, що перекладається, українською можна перекласти кількома прийменниковими конструкціями: "бігти по стежці", "бігти вздовж стежки", "бігти стежкою".
Проблема статусу прийменника тісно пов’язана з питанням про його семантику. Надання прийменнику статусу слова (службового чи повнозначного, самостійного) означає виділення в нього не тільки граматичного, а й лексичного значення, оскільки саме слову притаманна єдність лексичного і граматичного значень. Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: працювати до обіду – працювати по обіді. Можна погодитися з висновками І.Кучеренка, який стверджує, що прийменник щодо значення принципово не відрізняється від інших слів: у ньому знаходять відображення об’єктивно існуючі явища дійсності. Але значення прийменника має свої особливості. Насамперед воно визначається високим ступенем узагальненості, який, однак, не означає «збіднення», «стирання» чи навіть «втрати» лексичного значення. Через таку особливість прийменникове значення – конкретне в кожному окремому випадку – розкривається в контексті, у сполученні з іншими словами [2, с.22]. Деякі прийменники мають чітко виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу на думку, з точки зору, за повідомленням та інші сприяють послідовності викладу змісту наукової інформації, тому їх уживають у текстах наукового стилю. Для мови ділових паперів характерні усталені прийменникові сполучення, наприклад: з метою, до уваги, у зв’язку з тим, з приводу тощо.
У словосполученнях із прийменниками виявляється і своєрідна національна специфіка мови. Так, щоб висловити мету дії, в українській мові нормативно використовувати конструкції з прийменником по: піти по воду , а не за водою, бо цей зворот означає услід, як піти за (услід) братом; щоб означити вид діяльності, вживають у синтаксичній конструкції прийменник з , а не по : майстер спорту з боксу , заступник директора з виховної роботи тощо.
38