
- •11.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів,прийомів по телефону.
- •13. Лексика за сферою вживання.
- •16. Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів.
- •17, Фразеологічні одиниці та використання їх у мовленні.
- •18. Правила складання професійних текстів.Здійснення фахового аналізу текстів при роботі з професійною інформацією. Пошук нової текстової інформації.
- •19. Вимоги до професійних текстів, об'єктивність виклику,логіка послідовність повнота інформації,точність,лаконічність,стандартність
- •20. Складні випадки слововживання. Пароніми омоніми.
- •22. Синонімічний вибір слова
- •23. Складноскорочені слова абревіатури та графічні скорочення
- •Поскладові абревіатури можуть записуватися такими способами:
- •Графічні скорочення
- •Основні правила скорочення
- •26 Былет
- •33 Питання
- •35 Питання
- •32 Питання
- •31. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •36 Безособові конструкції з дієслівними формами на но то. Правопис прислівників.
- •37 Прийменник у професійному мовленні. Усталені прийменникові конструкції.
- •38 Прийменник по в діловому мовленні
- •39 Cинтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •40 Розповідна форма викладу матеріалу. Прямий порядок слів вживання інфінітивних конструкцій дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45
- •47. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •48. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •50. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристиув.
33 Питання
.Особливості використання займенників у діловому мовленні. Отже, з-поміж усіх частин мови займенник вирізняється способом репрезентації (вказівність). У мовленні він дублює іменники, прикметники, числівники. Співвідносячись з названими класами слів, займенник має властиві тільки йому семантичні ознаки та синтаксичні функції.
Займенник - це самостійна частина мови, яка узагальнено вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.
За значенням займенники поділяють на дев'ять розрядів:
1.Особові 2.Зворотний.3. Присвійні .4.Вказівні 5. Означальні 6. Питальні 7. Відносні 8. Заперечні - 9. Неозначені
У текстах ділового мовлення існують застереження щодо використання окремих займенників з огляду на їх змістове наповнення чи стилістичне забарвлення, зокрема: 1. Займенник Ви у стосунку до однієї особи вживають в усному та писемному діловому мовленні для висловлення поваги, пошани, ввічливості 2 . У діловому мовленні часто використовують займенник ми, коли хочуть уникнути категоричності тону, пом'якшити наказ, прохання, напр.: Ми повинні дбати про авторитет нашої фірми. 3. У документах (заява, доповідна записка, пояснювальна записка, наказах, розпорядженнях, ділових листах та ін.) намагаються уникати особових займенників, напр.: Прошу дозволити (звільнити, допустити); Доводжу до Вашого відома; Наказую; Пропоную; Нагадуємо; Надсилаємо; Повідомляємо. 2. У присутності тих, про кого йде мова, не слід вживати займенники він, вона. Краще у такій ситуації назвати особу на ім'я чи на ім'я та по батькові або використати слова пан, добродій.
35 Питання
. Числівник - це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа.
За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові.
- Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактне число, відповідають на питання с к і л ь к и? У поєднанні з іменниками на зразок номер, шифр, група тощо ставимо питання який? Кількісні числівники об'єднують кілька груп: а) власне кількісні, напр.: нуль, один, два; б) збірні, напр.: двоє, обоє, обидві, обидва, троє; в) дробові, напр.: одна третя, дві цілі п ять десятих, півтора, півтори; г) неозначено-кількісні, напр.: багато, мало, кілька, кількадесят, кількасот.
- Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання котрий? Утворюються від основи власне кількісних числівників, за винятком таких, як перший, другий, третій, четвертий. Для числівників, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, твірними виступають форми родового відмінка, крім сто, напр.: двохсотий, стодвадцятип 'ятитисячний. Числівники три, чотири входять в процес словотворення обома своїми формами, пор.: трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний).
Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Наприклад: Акціонерне товариство "Нікос" планує закупити не більше двадцяти автомобілів. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами. Наприклад: До магазину терміново завезли 150 центнерів картоплі, 40 центнерів яблук.
Складні чи складені числівники записуються цифрами. Наприклад: На історичний факультет прийнято 156 студентів.
Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням. Наприклад: Сьогодні ми виконали своє перше виробниче завдання. Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50%; 100-кіло-метровий і 100 км. Велике значення має використання числівників в усному мовленні. Готуючи доповідь чи звіт, числівники треба записувати прописом і проставляти наголос. Краще будувати речення так, щоб числівники вживалися у називному відмінку.