2.2. Характеристика основних показників економічної активності
Ситуація на ринку праці Хмельницької області певною мірою стабілізувалась. Про це свідчить практично незмінна чисельність громадян області у віці 15-70 років за останні 2 роки (рис.2.1).
Рис. 2.1 Зміна рівня зайнятості за 2000-2012рр.
Протягом 2012 року у порівнянні з 2011 роком чисельність зайнятого населення віком 15-70 років зменшилась на 0,9 тис. осіб або 0,2% і становила 571,3 тис. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років у 2012 році становив 59,0%, у 2011 році – 58,7%.
Про позитивність тенденцій, які останнім часом складаються на ринку праці області, свідчать і темпи поліпшення стану безробіття, відбулося зменшення чисельності безробітних осіб у віці 15-70 років. Зменшення зафіксовано на рівні 3,1% і становило 53,7 тис. осіб, відповідно й рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП) для економічно активного населення у віці 15-70 років, зменшився на 0,2 відсоткових пункта (в. п.) і становив 8,6 відсотка.
Рис. 2.2 Зареєстроване безробіття у 2013 році
Також варто відзначити, що у 2012 році на обліку в центрах зайнятості перебувало 65,5 тис. незайнятих громадян, що на 6,7% менше ніж у 2011 році та становить 93,6% до прогнозної кількості. Працевлаштовано 31,8 тис. незайнятих громадян, що на 6,4% менше ніж у 2011 році та на 2,2% менше ніж передбачено програмою зайнятості на 2012 рік
Зазначається, що в Хмельницькій області вживалися заходи щодо поліпшення ситуації на ринку праці. За січень-червень 2013 року працевлаштовано 11126 осіб, до громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 2454 особи, пройшли профнавчання 4877 осіб.
В області за січень-червень 2013 року створено 12969 нових робочих місць, що становить 101,0% до річного завдання. Разом з тим, ліквідовано 8312 робочих місць.
Розділ 3. Пропозиції щодо підвищення рівня економічної активності населення у Хмельницькій області
Основні заходи, які сприятимуть підвищенню рівня економічної активності можуть бути такі:
аналіз ринку праці, прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, підготовка із зацікавленими організаціями територіальних програм зайнятості населення;
забезпечення розробки та реалізації програми розвитку міст з моногалузевою структурою виробництва, що має високий рівень економічного безробіття, депресивних територій;
розвиток та удосконалення державної системи професійної орієнтації населення;
посилення системи підтримки підприємництва та само зайнятості населення, запровадження та реалізація відповідних регіональних програм;
сприяння підвищенню рівня мобільності робочої сили, що сприятиме міжрегіональному перерозподілу робочої сили;
забезпечення пріоритетності заходів щодо збереження та створення робочих місць у регіонах з високим рівнем безробіття при розробці та реалізації інвестиційних проектів;
стимулювання створення сприятливих умов для малого й індивідуального підприємництва, розвиток системи мікрокредитування малих підприємств;
запровадження механізмів стимулювання зайнятості жінок з дітьми до 6 років, осіб з обмеженими з особливими вимогами, пенсіонерів;
забезпечення охоплення населення, насамперед молоді, профорієнтаційними послугами та створення мережі навчальних закладів державної служби зайнятості з метою підвищення охоплення зареєстрованих безробітних програмами професійного навчання;
розвиток ефективних моделей і форм залучення молоді в трудову і економічну діяльність, включаючи діяльність трудових об'єднань, розвитку молодіжних бірж праці і інших форм зайнятості молоді, вдосконалення нормативно-правової бази для максимально гнучкого залучення молоді до трудової діяльності і забезпечення її законних прав і інтересів;
розширення системи міждержавних договорів про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист;
поетапне підвищення мінімальної заробітної плат відповідно до економічної динаміки з поступовим доведенням її до 2 прожиткових мінімумів для працездатної особи (або не менше 45% від середньої заробітної плати);
реалізація державних гарантій з оплати праці працівників галузей освіти, науки, охорони здоров’я, культури;
Загрозі масового безробіття в Україні повинні протистояти відомі в світовій практиці інвестиційні програми та активні методи політики зайнятості – підтримка робочих місць, попередження масових звільнень, навчання та перенавчання працівників, організація громадських робіт, стимулювання раціонального розміщення виробництва, підвищення мобільності працівників, створення малих підприємств.
Щоб покращити рівень економічної активності саме в Хмельницькій області потрібно, в першу чергу, забезпечити такі умови праці та життя, щоб з області не виїжджала така велика кількість економічно-активного населення в інші регіони України, а також закордон, на Захід. І, на мою думку, з усіх перелічених заходів, важливо звернути увагу на утворення системи підтримки розвитку малого бізнесу, а також посилення всілякої у працевлаштуванні молоді.
Висновки
Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні.
Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15 — 70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні.
Безробітні (за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) – особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.
Державна стратегія регулювання ринку праці і забезпечення ефективного використання робочої сили має базуватись на взаємозалежності між основними макроекономічними показниками та такими, що визначають умови відтворення і використання робочої сили, основні з яких є: підвищення життєвого рівня і зайнятості населення шляхом створення ефективних робочих місць у секторах економіки; зростання платоспроможного попиту; відновлення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати; здійснення стратегії боротьби з бідністю.
Список використаної літератури
Економічна активність населення України 2012: Стат.збірник/Державна служба статистики України
http://www.km.ukrstat.gov.ua – Сайт Головного управління статистики у Хмельницькій області
http://ukrstat.org/uk/metod_polog/metod_doc/2011/12/metod.htm – Методологічні положення щодо класифікації та аналізу економічної активності населення (Затверджено наказом Державного комітету статистики України 19.01.2011р. № 12)
Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В. та ін. «Економіка праці і соціально трудові відносини»: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.
Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник / [А. М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. — К. : КНЕУ, 2009. — 711, [1] с.