40. Споживчі кредити: суть, об'єкти, суб'єкти, роль. Види споживчих позик, їх характеристика.

Споживчий кредит - кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів та послуг.

По -перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сутність яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання , на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо). По-друге , на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи . По-третє , споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб широких верств населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей.

Об'єктом споживчого кредиту є витрати, пов'язані із задоволенням потреб населення. Заведено поділяти ці витрати на дві групи:

1) витрати на задоволення потреб поточного характеру (придбання товарів в особисту власність);

2) витрати на задоволення потреб капітального або інвестиційного характеру (будівництво житла, утримання нерухомого майна).

Особливістю споживчого кредиту є те, що основною гарантією його надання виступають постійні грошові доходи фізичної особи — позичальника.

До числа суб'єктів споживчого кредиту належать також універсальні банки та небанківські кредитні установи. У силу специфіки сфери кінцевого споживання виникає необхідність входження у відносини споживчого кредитування такого суб'єкта як торговельні організації, що здійснюють посередницьку діяльність з купівлі-продажу товарів і надання послуг. Споживчий кредит є формою допомоги торговельним закладам у збуті (продажу) товарів. При цьому кожна торговельна організація має знайти оптимальне поєднання прямого продажу товарів за гроші (готівкою чи безготівково) і продажу в розстрочку.

За напрямками використання (залежно від цільового характеру) грошові споживчі кредити можна поділити на такі:

1. Інвестиційні кредити спрямовуються на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, дач та інших будівель. Даний вид споживчого кредиту є довгостроковим.

3. Кредити на придбання споживчих товарів та послу тривалого користування: автомобілі, побутові прилади, електротехніку, меблі, оплату медичних послуг та ін.

4. Кредити на нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини тощо).

5. Цільові кредити для окремих соціальних верств (молоді сім'ї, студенти, ветерани, пенсіонери тощо).

41. Специфіка банківської роботи зі споживчими кредитами.

Видача споживчих позик населенню здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються банком з фізичними особами за місцем їх постійного проживання.

Для отримання споживчого кредиту позичальник подає наступні документи:

1. Заяву на отримання кредиту.

2. Паспорт, на основі якого працівник банку визначає місце проживання за останньою адресою, вік, сімейний стан.

3. Довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

4. Довідки з місця роботи позичальника і членів його сім'ї, у яких повинна бути вказана: сума заробітної плати, сума податку на доходи і інших видів утримань, стаж роботи на підприємстві, сума обов'язкових щомісячних відрахувань (аліменти, страхові внески).

5. Книжки з розрахунками плати за квартиру, комунальні та інші послуги.

6. Документи, які підтверджують прибутки за вкладами в банках і цінними паперами.

7. Документ, що підтверджує право на пільговий кредит.

8. Документи, що підтверджують право власності на заставлене майно, забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна).

9. Рахунок-фактуру на товари, які планується придбати за рахунок кредиту.

10. Інші документи.

Конкретний перелік документів залежить від цілей кредитування.

На основі одержаних від позичальника документів банк здійснює оцінку його кредитоспроможності.

Для визначення кредитоспроможності позичальника — фізичної особи під час розгляду питання про надання кредиту та під час обслуговування боргу за кредитом НБУ пропонує банкам ураховувати як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджується відповідними документами і розрахунками. Кількісні показники:

сукупний чистий дохід (щомісячні сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання, крім зобов'язань перед банком, що здійснює оцінку фінансового стану боржника - фізичної особи з метою формування резерву;

накопичення на рахунках у банку (інформація надається за бажанням боржника - фізичної особи);

коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за

кредитом (зокрема співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань боржника - фізичної особи; співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об'єкта кредитування/застави; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування, наявності забезпечення, способу сплати тощо.

Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів] або банком- кредитором, який є роботодавцем боржника - фізичної особи або здійснює обслуговування його рахунку.

Якісні показники:

загальний матеріальний стан клієнта (наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);

соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

вік клієнта.

Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи має становити не менше ніж 70%.

Банк визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик.

Клас А - фінансовий стан добрий: сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи перевищує внески на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу, яке за рівнем ліквідності належить до І-ІУ груп; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення.

Клас Б - фінансовий стан задовільний: сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є не меншим, ніж сума внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період, простежується негативна тенденція (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов'язань боржника - фізичної особи, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу);

Клас В - фінансовий стан незадовільний: сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є нижчим, ніж сума внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період, наявні негативні зміни щодо загального матеріального стану клієнта та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов'язань боржника – фізичної особи свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу;

Клас Г - фінансовий стан критичний: сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є недостатнім для своєчасних та в повному обсязі внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період;