
- •Тема №6. Формування бачення
- •6.1. Методичні вказівки до вивчення теми Бачення продукту та межі проекту
- •Концепція у гост (пост срср)
- •Бачення у rup
- •Бачення / межі у msf
- •Глосарій
- •Шаблон повного опису варіанту використання за а. Коберном
- •Табличні подання варіанту використання
- •Шаблон варіанту використання rup
- •Специфікація нефункціональних вимог
- •Атрибути вимог
- •Моделі uml, системи, що пояснюють функціональність
- •Діаграма дій
- •Діаграми uml, що пояснюють внутрішній устрій системи
- •Альтернативні мови моделювання
- •8.3. Питання для самоконтролю:
- •Тема №9. Розширений аналіз вимог. Ілюстровані сценарії і прототипи
- •9.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Класифікація прототипів
- •Розкадровування
- •9.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Документування вимог
- •10.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Структура тз за гост 34.602-89
- •Документування вимог у rup
- •Документування вимог на основі ieee Standard 830-1998
- •Документування вимог в msf
- •Двозначність вимог
- •«Шліфовування» продукту
- •Мінімальна специфікація
- •Пропуск типів користувачів
- •Методи і засоби перевірки вимог
- •Неофіційні перегляди вимог
- •Інспекції
- •Розробка тестів
- •Визначення критеріїв прийнятності
- •11.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №12. Вимоги в управлінні проектом
- •12.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Від меж проекту до експрес-планування
- •Планування проекту на основі вимог, шлях rup
- •Вимоги у гнучких методологіях
- •Планування версій і ітерацій
- •Аналіз вимог і управління ризиками
- •Стратегії і роботи з управління ризиком
- •12.3. Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового контролю студентів з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення»
- •Методичні матеріали про порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Аналіз вимог до пз»
- •Термінологічний словник
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаток а Диспетчеризація поліграфічного виробництва
- •Додаток б
9.3. Питання для самоконтролю
З якою метою використовують прототипи?
Зробіть порівняльну характеристику основних прототипів (горизонтальний, вертикальний, еволюційний, паперовий тощо) у вигляді таблиці.
Наведіть приклади різних аспектів застосовності.
Тема №10. Документування вимог
10.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Щоб вимоги, виявлені і описані (см 06-Выявление вимог і 08-Специфицирование вимог) прийняли силу угоди між замовником і розробником, їх необхідно оформити у вигляді документу. У вітчизняній практиці для цього зазвичай використовується документ «Технічне завдання» (ТЗ), у західній – «Software Requirements Specification» ( SRS – «специфікація програмних вимог»). По суті це один і той же документ, тому далі у тексті використовується термін «ТЗ» при розгляді різних шаблонів його побудови, як на основі ДСТУ, так і західних методологій і стандартів.
Документування вимог регламентоване російськими ГОСТ 19.201-78 «Технічне завдання, вимоги до змісту і оформлення» і ГОСТ 34.602-89 «Технічне завдання на створення автоматизованої системи» [4-5].
Другий документ, по суті, є версією першого, що більше адаптована до створення автоматизованих інформаційних систем, тому далі розглянута структура ТЗ у відповідності з ГОСТ 34.602-89.
Попри те, що у сфері IT змінилася ціла епоха, цей документ досі не втратив своєї актуальності, адже його авторам вдалося розробити збалансовані рекомендації, абстрагуючись від конкретних технічних і технологічних рішень. Крім того, він як і раніше відіграє роль державного стандарту РФ і при укладенні контрактів з державними підприємствами розробника можуть зобов'язати оформити ТЗ відповідно до змісту цього документу.
Структура тз за гост 34.602-89
До змісту даної теми не входить перерахування усіх правил і рекомендацій даного ГОСТ, студенти можуть ознайомитися з ним самостійно [1]. Далі перераховані розділи, передбачені у ГОСТ, і розглянуті основні моменти, на які слід звернути увагу.
Загальні відомості – в цьому розділі, окрім юридичних реквізитів сторін та ін. ділової інформації, рекомендовано вказати джерела і порядок фінансування робіт.
Призначення і цілі створення (розвитку) системи - тут необхідно вказати показники об'єкту автоматизації, які мають бути досягнуті і критерії оцінки досягнення цих показників. Цим розділом на практиці часто нехтують і абсолютно марно, адже саме у цьому розділі закладаються високорівневі бізнес-вимоги і формулюються критерії їх досягнення.
Характеристика об'єктів автоматизації - досить важливий розділ. Його основні «розрізи» - організаційна структура, управління, структура розташування підприємства і його філій. Хороший опис об'єкту автоматизації дозволяє заощадити час на визначення класів користувачів, для великих територіально-розподілених систем - закласти структуру і топологію мережевих комунікацій.
Вимоги до системи - ключовий розділ цього документу, тому він буде розглянутий нижче, більше детально.
Розділ «Склад і зміст робіт із створення системи» описує процес створення системи, зокрема вибір методології, що визначає зміст стадій, етапів і фаз і його конкретизацію для проекту (кількість етапів і ітерацій, їх основний зміст, тощо).
Порядок контролю і приймання системи - також один з ключових компонентів ТЗ. Він розподіляє ролі замовника і розробника при підготовці системи до випробувань і проведення випробувань. Тут доречно обумовити правила проведення випробувань, сформулювати основні тестові сценарії і критерії приймання.
Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об'єкту автоматизації до введення системи в дію, знову ж таки, користуючись сучасною термінологією, обумовлюють порядок проведення реінжинірингу підприємства, який необхідно здійснити для того, щоб домогтися від впровадження ПС належного ефекту (підбір і навчання персоналу, зміни в організаційній структурі та т.п.).
Документ закінчується розділами «вимоги до документування» і «джерела розробки», що визначають, відповідно, перелік і форми документації, що підлягає розробці і перелік вже наявних документів, що містять передумови для розробки.
У якості додатків ГОСТ 34.602-89 рекомендує використати розрахунок очікуваної ефективності системи і оцінку науково-технічного рівня системи.
ГОСТ 34.602-89 поділяє усі вимоги до системи на три класи:
вимоги до системи в цілому;
вимоги до функцій (завдань), що виконуються системою;
вимоги до видів забезпечення.
Серед вимог до системи в цілому (системні вимоги) вказуються вимоги до:
структури системи (тут закладаються високорівневі архітектурні рішення, або структурні обмеження, вводиться поділ на підсистеми, комплекси і модулі, вирішуються питання комунікації компонентів системи і системи із зовнішнім світом);
режимам функціонування системи;
персоналу (вказується кількість, необхідна кваліфікація і режим роботи);
надійності;
безпеки;
ергономіки і технічної естетики;
транспортабельності для мобільних систем;
експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберіганню компонентів системи;
захисту інформації від несанкціонованого доступу;
збереженню інформації при аваріях;
захисту від впливу зовнішніх дій;
патентній чистоті;
стандартизації і уніфікації,
а також показники призначення (параметри, що характеризують міру відповідності системи її призначенню) і додаткові вимоги (поширюються на навчальні підсистеми, засоби контролю працездатності системи тощо).
Вимоги стандарту до функцій (завдань), у сучасній інтерпретації, поділяються на: [3]
перелік функціональних вимог в прив'язці до підсистем і черг автоматизації;
часовий регламент реалізації функціональних вимог;
вимоги до якості реалізації кожної з функціональних вимог (зокрема, форми подання вихідної інформації, характеристики необхідної точності і часу виконання, вимоги одночасності виконання групи функцій, достовірності видачі результатів);
перелік і критерії відмов для кожної функціональної вимоги, по якій були задані вимоги по надійності.
Вимоги до видів забезпечення. Серед видів забезпечення ГОСТ 34.602-89 вказує математичне, інформаційне, лінгвістичне, програмне, технічне, метрологічне, організаційне, методичне.