«Ландшафт як фактор здоров'я.»
Людина завжди прагне в ліс, у гори, на берег моря, річки або озера. Тут він відчуває приплив сил, бадьорості. Недарма кажуть, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в найкрасивіших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може різне вплив на психоемоційний стан. Споглядання красот природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему. Рослинні біоценози, особливо лісу, роблять сильний оздоровчу дію. Тяга до природних ландшафтів особливо сильна в жителів міста. Ще в середні століття було відмічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникав сонячне світло, створювали несприятливі умови для життя людини. З розвитком промислового виробництва в місті та його околицях з'явилася величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Різноманітні фактори, пов'язані зі зростанням міст, в тій чи іншій мірі позначаються на формуванні людини, на його здоров'я. Це змушує вчених усе серйозніше вивчати вплив середовища проживання на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стель у його квартирі й настільки звукопроникність її стіни, як людина добирається до місця роботи, з ким він повсякденно спілкується, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить настрій людини, її працездатність , активність - все його життя. У містах людина вигадує тисячі хитрощів для зручності свого життя - гарячу воду, телефон, різні види транспорту, автодороги, сферу обслуговування та розваг. Проте у великих містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова та транспортна проблеми, підвищення рівня захворюваності. Так, наприклад, насичення середовища і виробництва швидкісними і швидкодіючими машинами підвищує напругу, вимагає додаткових зусиль від людини, що призводить доперевтоми.
14
Забруднене повітря в місті, отруюючи кров окисом вуглецю, наносить некурящому людині таку ж шкоду, як і викурювання курцем пачки сигарет в день. Серйозним негативним фактором у сучасних містах є так зване шумове забруднення. Враховуючи здатність зелених насаджень сприятливо впливати на стан навколишнього середовища, їх необхідно максимально наближати до місця життя, роботи, навчання і відпочинку людей. Дуже важливо, щоб місто було біогеоценозом, нехай не абсолютно сприятливим, але хоча б що не шкодить здоров'ю людей. Нехай тут буде зона життя. Для цього необхідно вирішити масу міських проблем. Всі підприємства, несприятливі в санітарному відношенні, повинні бути виведені за межі міст. Зелені насадження є невід'ємною частиною комплексу заходів щодо захисту й перетворення навколишнього середовища. Вони не тільки створюють сприятливі мікрокліматичні та санітарно-гігієнічні умови, а й підвищують художню виразність архітектурних ансамблів. Особливе місце навколо промислових підприємств і автострад повинні займати захисні зелені зони, в яких рекомендується висаджувати дерева і чагарники, стійкі до забруднення. У розміщенні зелених насаджень необхідно дотримуватися принципу рівномірності й безперервності для забезпечення надходження свіжого заміського повітря в усі житлові зони міста. Найважливішими компонентами системи озеленення міста є насадження в житлових мікрорайонах, на ділянках дитячих установ, шкіл, спортивних комплексів та ін Міський ландшафт не повинен бути одноманітною кам'яною пустелею. В архітектурі міста варто прагнути до гармонійного поєднання аспектів соціальних (будівлі, дороги, транспорт, комунікації) і біологічних (зелені масиви, парки, сквери). Сучасне місто слід розглядати як екосистему, в якій створені найбільш сприятливі умови для життя людини. Отже, це не тільки зручні житла,
15
транспорт, різноманітна сфера послуг. Це сприятлива для життя і здоров'я середовище перебування; чисте повітря і зелений міський ландшафт. Не випадково, екологи вважають, що в сучасному місті людина повинна бути не відірваний від природи, а як би розчинений в ній. Тому загальна площа зелених насаджень у містах повинна займати більше половини його території.
16