- •1. Завдання та зміст аграрної реформи та її основної складової земельної реформи в реалізації аграрної політики держави. Роль аграрного права в їх реалізації.
- •2. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •3. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •4. Основні методи правового регулювання аграрного права.
- •5. Принципи аг. Права у.
- •6. Аграрне право як галузь юридичної науки.
- •7. Система аграрного права як навчальної дисципліни.
- •8. Поняття, ознаки і класифікація джерел аграрного права.
- •9. Конституція і Закони України як джерела аграрного права
- •10. Укази Президента у системі джерел аграрного права.
- •11. Урядові правові акти та акти органів державного управління.
- •12. Види й юридична сила локальних правових актів.
- •13. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики.
- •14. Поняття, класифікація й особливості аграрних правовідносин.
- •15. Поняття, види й особливості внутрішніх аграрних правовідносин.
- •16. Поняття та види зовнішніх аграрних виробничих правовідносин.
- •17. Поняття, особливості і класифікація суб’єктів аграрного права.
- •18. Сільськогосподарський товаровиробник
- •19. Правосуб’єктність громадян як суб’єктів аграрного права.
- •20. Правосуб’єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств.
- •21. Правосуб'єктність аграрних підприємств корпоративного типу
- •22. Особливості правового статусу аграрних підприємств, заснованих на державнійформівласності
- •23. Особливості правосуб’єктності міжгосподарських підприємств і обєднань(агропромислових,агроторгових та інших обєднань,комбінатів)
- •24. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аг. Господарювання
- •25. Правове регулювання паювання майна
- •26. Правове регулювання приватизації в апк
- •27. Правове регулювання паювання землі
- •28. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •29. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки
- •30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок
- •31. Поняття, суть і принципи державного регулювання с/г та її правове закріплення
- •32. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •33. Задачі і функції Міністерства аграрної політики і продовольства.
- •34. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- •35. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36. Правове регулювання якості та безпечності с/г продукції.
- •37. Правові форми використання земель та інших природніх ресурсів у с/г .
- •38. Права та обов’язки суб. Аграрного підприємництва стосовно використання земель с/г признач. Та інш. Природ. Ресурс.
- •39. Охорона земель як об'єкта природного середовища
- •40.Правове регулювання водокористування та надрокористування в сільському господарстві
- •43. Поняття та особливості відповідальності за порушення аг. Законод.
- •45.Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •46.Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •47. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •55. Кримінальна відповідальність за порушення норм аграрного законодавства.
- •61. Загальна характеристика сучасного законодавства про сільськогосподарську кооперацію
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •70. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •71. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •72. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •73. Правове регулювання виробничо-господарської та фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств
- •74. Поняття соціального розвитку села
- •75. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- •76. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільскому господарстві
- •77. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •78. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів
- •90. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •91. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •92. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу в сільському господарстві
- •93. Договірні відносини щодо меліоративного, агрохімічного і науково- сільськогосподарських організацій обслуговування.
- •94. Особливості аграрно-правового регулювання рийку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •95. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •96. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
23. Особливості правосуб’єктності міжгосподарських підприємств і обєднань(агропромислових,агроторгових та інших обєднань,комбінатів)
Економічна доцільність у кооперуванні зусиль суб'єктів агропідприємницької діяльності як раніше, так і тепер є об'єктивною підвалиною для створення різних (за метою і предметом діяльності) міжгосподарських підприємств і об'єднань, які були і залишаються однією з провід- них на Україні форм міжгосподарського кооперування. Свого часу рамки діяльності міжгосподарських підприємств визначалися постановою Уряду УРСР від 23 листопада 1977 р. "Про затвердження Положення про міжгосподарські підприємства (організації) в сільському господарстві".
2. Відповідно до Законів "Про підприємства в Україні" (ст. 3), "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ч. З ст. 1), "Про селянське (фермерське) господарство" (ч. 4 ст. 3) усі суб'єкти аграрного підприємництва мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству. Вони можуть об'єднуватись у спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів. Фермерські господарства мають право бути засновником або членом асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств, інших об'єднань, кооперативів, спільних підприємств з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогоспо-дарських підприємств і організацій, у тому числі з участю іноземних партнерів, брати участь у створенні або бути членом комерційних банків.
На підставі наведених норм права всі суб'єкти аграрного підприємництва можуть об'єднувати фінансові, матеріально-технічні й трудові ресурси. Однак таке кооперування може відбуватися трьома легальними способами, а саме: укладення договору про спільну діяльність, або утворення суб'єкта підприємництва кооперативного типу, або утворення об'єднань корпоративного типу.
3. Юридичне визначення видів об'єднань суб'єктів аграрного підприємництва наведено в Законі "Про підприємства в Україні". Так, усі вони можуть об'єднуватись в: асоціації — договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників; корпорації — договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; консорціуми — тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети; концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залеж- ності від одного або групи підприємств; інші об'єднання за галузевими, територіальними та іншими принципами.
4. Об'єднання в АПК діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками чи власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Однак державні підприємства мають певні обмеження (щодо самостійності об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність згідно з Декретом Уряду України від 17 березня 1993 р. № 20-93).
Об'єднання підприємств АПК, зареєстроване в Укра'іні, може включати підприємства інших держав. Підприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших державах. Порядок вступу в об'єднання у таких випадках здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.
5. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Реєстрація об'єднання провадиться в порядку, встановленому Законом "Про підприємства в Україні". Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).
5. Суб'єкти аграрно-підприємницької діяльності (особливо приватні), які входять до об'єднання, можуть вийти з його складу зі збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами і організаціями.
Економічна доцільність у кооперуванні зусиль суб'єктів агропідприємницької діяльності як раніше, так і тепер є об'єктивною підвалиною для створення різних (за метою і предметом діяльності) міжгосподарських підприємств і об'єднань, які були і залишаються однією з провідних на Україні форм міжгосподарського кооперування. Відповідно до Законів "Про підприємства в Україні" (ст. 3), "Про колективне сільськогосподарське підприємство"(ч. З ст. 1), "Про селянське (фермерське) господарство" (ч. 4 ст. 3) усі суб'єкти аграрного підприємництва мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить анти монопольному законодавству. Вони можуть об'єднуватись у спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів. Фермерські господарства мають право бути засновником або членом асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств, інших об’єднань,кооперативів, спільних підприємств з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогосподарських підприємств і організацій, у тому числі з участю іноземних партнерів, брати участь у створенні або бути членом комерційних банків. На підставі наведених норм права всі суб'єкти аграрного підприємництва можуть об'єднувати фінансові, матеріально-технічні й трудові ресурси. Однак таке кооперування може відбуватися трьома легальними способами, а саме: укладення договору про спільну діяльність, або утворення суб'єкта підприємництва кооперативного типу, або утворення об'єднань корпоративного типу.