3.Яких псалмів здійснив переспів Шевченко. І хто ще їх переспівував.

Це Псалми 1, 12, 43, 52, 53, 81, 92, 132, 136 і 149. Тарас Шевченко, Іван Франко, Ліна Костенко.

4. Проблематика, композиція повісті Шевченка «Прогулка с удовольствием» без морілі: «Несгастный».

У повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» Шевченко продовжує розробляти тему морального виродження представників пануючої верстви, а також тему кріпака-інтелігента. У творі певною мірою використано жанр «подорожнього нарису». У подорожніх нотатках художника Дармограя, в особі якого легко розпізнається сам автор, Шевченко розповідає життєві історії героїв і водночас у численних публіцистичних та ліричних відступах розкриває свої суспільні погляди, педагогічні ідеї, знайомить читача зі своїми літературними та мистецькими уподобаннями. У сюжеті повісті важливу роль відіграє мемуарний елемент — спогади про другу подорож Україною, роки навчання в Академії мистецтв та ін.

Сюжет твору розгортається у двох планах: розпусне життя ротмістра Курнатовського, історія його одруження з кріпачкою Оленою та історія матроса Обеременка — учасника оборони Севастополя, який замість пропонованої нагороди за хоробрість просить звільнити сестру з кріпацтва (дійсний факт, про який Шевченко прочитав у першому номері «Морского сборника» за 1855 р.).

У повісті Шевченко знову зосереджується на проблемі формування людської особистості, наголошує на вирішальному впливі на формування характеру людини навколишнього середовища.

У другій частині твору, де, за словами Шевченка, «резче обозначилась общая идея рассказа»^[14], введено мотив морального переродження поміщика Курнатовського внаслідок одруження з дівчиною-кріпачкою, а також спілкування з її братом-матросом Обеременком та заможними хуторянами: лікарем Степаном Йосиповичем Прехтелем та його дружиною — носіями позитивного ідеалу автора.

«Несчастный»

Критичне зображення побуту цієї поміщицької родини — одна з тематичних ліній повісті.

Торкаючись історико-літературних аспектів повісті «Несчастный», слід звернути увагу й на іншу важливу тематичну лінію цього твору, а саме — тему великого міста, як вважає П. Зайцев, — «одна з найстаріших т. зв. міщанських повістей, де змальовано середовище, в якому немає вже нічого людського — справжня моральна трясовина на соціяльному болоті»

Былет №30 1. «Давидові псалми»

(1845) були першим переспівом Тараса Шевченка біблійних текстів.

Переспів — а) Вид перекладу: вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору. б) Повторення давно написаного, відомого, набридлого. Ці 10 поезій є не лише високохудожніми перекладами давніх релігійних гімнів і молитов, а й Шевченковими заповідями народу.

Це Псалми 1, 12, 43, 52, 53, 81, 92, 132, 136 і 149 за церковнослов’янською нумерацією. Поет обрав саме ті Псалми, які найбільше нагадували долю України та його власну. Цикл “Давидові Псалми” щонайпереконливіше підсумував як духовне зростання Кобзаря, так і його творчості.

Головні теми циклу — любов до батьківщини, вболівання за щасливу долю рідного народу, ненависть до його гнобителів. Письменник широко залучає властиві такому жанрові архаїзми та церковнослов’янізми.

Шевченко вважає, що має бути рівність перед Богом кожної людини незалежно від соціального становища і справедливість Божого суду: «Царі, раби - однакові Сини перед Богом». Поет виступає проти зла, лицемірства, сваволі, що панують у світі. Він гірко допитується в Бога, доки це триватиме. В останньому псалмі Шевченко все ж виражає віру в те, що «…осудять губителей Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобних слава».