4. Чиї рядки ?
«І тихнуть Божиє слово, і в кам*ї, неначе в січі,
братерство славнее ожива». Яка жанрова особливість цього твору.
Тарас Шевченко «Чернець» - історична поезія.
Білет №21
. 4. Рядки з вірша
Романтичний образ пророка у творчості Т.Ш.
М.Сивиченко про студії над гуморесками Руданського. ????
Політичні поезії Т.Шевченка: Біблійний образ, мотив, та викривальний засіб патетики і громадянського пафосу. Ідейний напрямок «Юродивий»
Політ. Поезії Шевченка- «Сон»
Отже, як бачимо, Шевченко часто звертається до біблійних мотивів, до псалмів староєвропейських пророків. Саме звідси він брав теми для своїх творів, епіграфи. У псалмах та легендах євангельських поет-демократ бачив багато справжньої поезії. Звідси і черпав він матеріал для своїх творів, переспівував їх.
Шевченко звертався до Біблії як до літературного твору, а не як до святого письма, звідси він брав образи, мотиви і сюжети, створюючи поезії актуального громадянського спрямування — антицарського, антикріпосницького, революційного змісту. Твори «Марія» «Царі», «Подражаніє Ієзекіїлю», «Ісая. Глава 35» мають одверто революційний зміст. В образі Бога він показує ідеал святості, а Марія — рідна мати, мати-земля, Україна-ненька. В образах німих рабів автор зображує простий люд, який терпляче зносить усі знущання панівної верхівки. У твори біблійного змісту Шевченко вкладає свій зміст — він пророкує щасливе майбутнє, висловлює свої сподівання на загибель експлуататорського ладу.
13 грудня 1857 р. в Нижньому Новгороді, по дорозі із заслання, Шевченко записав у щоденнику: «Сегодня же принимаюсь за „Сатрапа и Дервиша“, и если Бог поможет окончить с успехом, то посвящу его честным и благородним землякам моим (маються на увазі М. М. Лазаревський та Л. М. Жемчужников). Мне хочется написать «Сатрапа» в форме эпопеи». Незавершений уривок написано, ймовірно, незабаром після цього запису, наприкінці грудня 1857 р.
Білет № невідомий 1. Періодизація творчості Т.Шевченка. Джерела періодизації.
Ранній період (1838- 1843)- романтичне світобачення поета. Виходить «Кобзар» у 1840 р. «Гайдамаки», «Катерина», «Причинна», «Утоплена», «Лілея», «Іван Підкова», «До Основяненка», «Гамалія».
Період «Три літа» (1843-1847)- риси гострого реалізму. Перебування поета в Україні. Закінчує у Петербурзі поему «Сон», «Кавказ», «Наймичка», «Заповіт»,. Відвідує зібрання Кирило-Мефодіївського товариства.
Період заслання: «В казематі» (1847—1857)- цикл ліричних поезій. «Ой одна я, одна..», «За байраком байрак», «Мені однаково», «Не кидай матері», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії», «Веселе сонечко ховалось», «Садок вишневий коло хати», «Рано вранці-новобранці», « В неволі тяжко», «Косар»;
Творчість останніх років життя (1857-1861) - Розпочинає його поема «Неофіти», написана в грудні 1857 у Нижньому Новгороді. «Марку Вовчку». Виходить друком книга «Кобзар» в 1860 р. ліричний триптих «Доля», «Муза» «Слава» (1858).
Джерела: ?
2. Звідки взято рядки, і в який період написаний твір: «Гойде зійде зірка над Вифлеємом». «Неофіти», останні роки життя.