2. Основний конфлікт «Чорної ради»

Основний конфлікт твору - це зіткнення верхів і низів, старшинських козаків і черні - запорожців, селян, ремісників. Письменник першим у літературі переніс всю увагу не на зовнішніх ворогів, а на внутрішню боротьбу в самій державі. Це і дало змогу побачити головні причини соціального розподілу серед населення, що стало національною трагедією. У основу твору лягли бурхливі події, гострі ситуації, через які формувалися сильні характери, особистості, що були віддані своїм ідеям. У цій хроніці автор спирається на історичні події і дає їм свою оцінку. На Лівобережній Україні гетьманом був обраний Сомко; Правобережна ж була автономією Польщі. Після смерті Б. Хмельницького Брюховецький подався на Січ і став найнебезпечнішим конкурентом у боротьбі за гетьманську булаву. В Україні загострилася боротьба між старшиною і міщанами, селянами, духовенством. Брюховецький умів вести за собою юрбу, умів чинити інтриги і доноси на своїх супротивників, цим самим демонстрував перед Москвою свою вірнопідданість цареві. Тому і допоміг йому царський уряд здобути булаву, сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні. Так підступністю, обманом Брюховецький став гетьманом України, що призвело до міжусобиць, до кровопролитної війни. У цьому соціально-історичному романі відтворена боротьба станів, боротьба різних суспільних верств. Автор викриває і засуджує добу Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, "черню" і козацькою старшиною. Саме ці соціальні конфлікти і спричинили "чорну раду" у Ніжині 1663 року.

3. Аналіз «Ой три шляхи широкії».

Тема: Відтворення трагічного становища життя на Україні, пов'язаного з тогочасним суспільним ладом.

Ідея: Засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

Основна думка: Немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

Жанр: Громадянська лірика, зв'язок поезії з усною народною творчістю.

Композиція: Експозиція: Брати розійшлися з України на чужину.

Зав'язка: Рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: Страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв'язка: Не вертаються три брати, По світу блукають. А три шляхи широкії Терном заростають.

4. Вірш, який не входить до циклу: «В казематі». «До Основ*яненка»

Білет № 16

1. Жанрова різноманітність повістей Марка Вовчка, назвіть їх.

• Марко Вовчок як український прозаїк розробляє жанри психологічної повісті („Три долі“)

• Психол. оповідання („Павло Чорнокрил“, „Не до пари“),

• історичної повісті та оповідання для дітей („Кармелюк“, „Невільничка“, „Маруся“),

• створює жанр соціально-побутової казки („Дев'ять братів і десята сестриця Галя“),

• повісті російською мовою: „Жили да были три сестры“, „Червонный король“, „Тюлевая баба“, „Глухой городок“.

• Ряд оповідань і казок, написаних французькою мовою,

• художні нариси, об'єднані назвами „Листи з Парижа“ (львівський журнал „Мета“, 1863) і „Отрывки писем из Парижа“ („Санкт-Петербургские ведомости“, 1864 — 1866).

• російського романіста. Нею створено або завершено російські романи „Живая душа“, „Записки причетника“, „В глуши“,

• а також повісті „Теплое гнездышко“, „Сельская идиллия“ (опубліковані в „Отечественных записках“),

• Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання („Козачка“, „Одарка“, „Горпина“, „Ледащиця“, „Два сини“),

• баладного оповідання („Чари“, „Максим Гримач“, „Данило Гурч“), соціальної повісті („Інститутка“),

• психологічного оповідання й повісті („Павло Чорнокрил“, „Три долі“),

• соціальної казки („Дев'ять братів і десята сестриця Галя“),

• художнього нарису („Листи з Парижа“).

• Історичні повісті та оповідання для дітей „Кармелюк“, „Невільничка“, „Маруся“

2.Де і коли перебував Шевченко у другий період заслання. Назвіть основні твори цього періоду.

Тарас Шевченко другого періоду заслання (1851 — 1857 pp., Новопетровське укріплення,) Цей новий арешт мав фатальні наслідки для поетичної творчості Шевченка на засланні: з обережності він змушений був припинити писати вірші і відновив поетичну діяльність тільки незадовго до звільнення (друга редакція поеми “Москалева криниця”). Проте, в ті роки він малював, написав кілька повістей російською мовою і розпочав щоденник. У Новопетровському укріпленні Шевченко створив, зокрема, серію викривальних малюнків «Притча про блудного сина» Твори: «Близнецы» , «Художник» , «Прогулка с удовольствием и не без морали»