Робота із виставкою книг.
Як відомо, народні скарби передавалися із уст в уста доти, доки не виникло письмо. Письменні люди, розуміючи силу усної народної творчості, почали збирати та досліджувати її. Так з’явилися збірники прислів’їв та приказок. Серед найперших збирачів фольклору називають українського поета Климентія Зиновіїва, який зібрав їх понад півтори тисячі і уклав у рукописний збірник.
Серед українських збирачів можна назвати Г.Сковороду, І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітку – Основ’яненка, П.Боровиковського, В.Забілу, М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, І.Франка тощо. Вагомий внесок у скарбницю народної творчості зробив І.Я.Франко. У шести книгах «Етнографічного збірника» (1901 - 1910) він опублікував понад 31000 прислів’їв. Це було найбільше досягнення фольклористичної науки в цьому жанрі.
Серед фольклористів ХХ століття вивченням прислів’їв і приказок займалися П.Попов, М.Рибнікова, Л.Скрипник, Д.Бондаренко та ін.
Словникова робота.
У прислів’ях та приказках народ бачив доброго і мудрого порадника і помічника. Вони відображають споконвічну спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне життя, характер і поведінку людей. Часто їх називають золотими зернами народної мудрості.
Прислів’я – короткий, влучний вислів, яскравий і образний вислів повчального характеру, що виражає закінчену думку.
Приказка – короткий, влучний, яскравий народний вислів, що не має повчального характеру і не виражає закінченої думки.
Порівнюючи прислів’я з приказкою, народ говорить «Приказка цвіт, а прислів’я - плід». Хоч і близькі між собою прислів’я і приказки, але відрізняються. Чим? Спробуємо з’ясувати.
3.4. Читання і коментар прислів’їв та приказок із підручника.
3.5. Пояснення вчителя про специфічні особливості жанру. Робота в зошитах. Спостереження.
Сторінку зошита поділимо на дві частини вертикальною лінією і записуємо:
Приказка Прислів’я
Не кажи - не вмію. Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся.
Ластівка день починає. Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
Згода будує. Згода будує, а незгода руйнує.
Чужими руками жар загрібати. Чужими руками жар загрібати легко.
3.6. Колективне укладання текстуальної схеми-опори.
Приказка Прислів’я
Спільне
Узагальнення
вірувань, світогляду, досвіду;
Повчальність, лаконічність, малий обсяг;
Яскраво-поетичні, інтонаційно-ритмічні;
Влучні, точні і дотепні;
Використання у прямому й переносному значенні.
Відмінне
Незакінченість думки; - Закінчена думка;
Складається з 1 частини; - Складається із 2 частин;
Тільки натякає на висновок; - Дається певний висновок;
Дає дотепну оцінку. – Завжди закінчене речення.
Читання й аналіз прислів’їв та приказок із підручника.