Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

1.1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Протягом останніх уроків ми з вами могли неодноразово пересвідчитися, яким мудрим і кмітливим завжди був і лишається український народ. Він винайшов спосіб передати свій життєвий досвід майбутнім поколінням. Цей спосіб ми зараз називаємо усною народною творчістю чи фольклором.

• Давайте пригадаємо, що ж називається фольклором і яка наука вивчає твори усної народної творчості?

• Що притаманно саме для усної народної творчості, чим вона відрізняється від літературної творчості?

• Які жанри фольклору ми вивчили?

Розгадування кросворда.

Якщо ви правильно виконаєте завдання, то довідаєтеся, як називається одне із ключових понять нашого сьогоднішнього уроку.

											П		а			у					з			а
	п							е		Р					с						о				н								а					ж
з			а					п			И				т				а							н								н			я
ф	а			н		т			а			С			т		и						ч						н							і
ф					о							Л		ь						к							Л								о				р
м												І			ф															и
а												В			т			о													р
к		о					л					Я			д							а

Як називається зупинка в читанні тексту вголос?

Як по-іншому називають дійових осіб, героїв художніх творів?

Яка форма загадки »Який то хлопець походжає і без віника замітає?»?

У яких казках розповідається про незвичайні події та вчинки героїв, неможливі у повсякденному житті?

Як називають мистецтво, створене народом, народна творчість?

Як називається вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо?

Як називають людину – творця літературної казки?

Як називали наші пращури бога зимового сонця?

II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

2.1. Слово вчителя.

Протягом багатьох віків наш народ створив незліченні скарби усної творчості, до яких належать прислів’я, загадки, казки тощо. Сьогодні ми будемо говорити про малі жанри фольклору, до яких відносять прислів’я, приказки, а також загадки. Отже тема уроку:» Прислів’я та приказки. Краса та мудрість цього жанру усної народної творчості. Народні уявлення про навколишній світ».

Протягом уроку ми поглибимо свої знання про прислів’я та приказки, простежимо, як в них відбивається народна мудрість, життєвий досвід, визначимо різницю між прислів’ями та приказками, навчимося їх аналізувати, доводити свою думку, спираючись на теоретико-літературні відомості, вживати фольклор в усному мовленні.

2.2. Робота в зошитах.

Запишіть дату та тему уроку в робочі зошити.

2.3. Робота з епіграфом.

Прочитайте слова, що стали епіграфом нашого уроку, запишіть у робочі зошити. Прокоментуйте їх зміст та основну думку. Якого значення прислів’ям надавав народ? Чому? Протягом уроку спробуємо знайти відповідь на запитання.

III. Засвоєння нової навчальної інформації, формування на її основі умінь та навичок.

0. Інформація вчителя про історичний шлях розвитку та причини появи жанру.

Прислів’я та приказки – це особливий жанр усної народної творчості. Він пройшов дуже довгий шлях розвитку і сягає і далеку сиву давнину. Адже в них відображені історичне минуле нашого народу («Некликаний гість гірше татарина», «Не розуміє, як турок», «Степ та воля – козацька доля», «Пропав, як швед під Полтавою» тощо), елементи міфології, описи звичаїв та обрядів («Сказав би слівце, та піч у хаті» (піч – символ родинного вогнища, дух дому), «Який бог намочив, той і висушить» (язичницькі боги – Перун і Дана, Дажбог і Стрибог), «Сім раз відмір, а один відріж» (магія чисел 3, 7, 13, 1000), «Продав чорту душу»тощо).

У цих невеличких висловах народ передав і сум за батьківщиною («Кожному мила своя сторона», «всюди добре, а дома найліпше»), і користь знань, навчання («Хто знання має, той мур ламає», «Книга вчить, як на світі жить», «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить»), і судження про людину та її добрі справи («Не одежа красить людину, а добрі діла», «Діло майстра величає», «Хто рано встає, тому й бог дає»), оспівав почуття дружби («Дружба – велика сила») тощо.

Про виникнення прислів’їв та приказок у фольклористиці існує багато думок і тверджень. Вчені називають такі основі причини їх появи: 1) прагнення людей передати свій життєвий та трудовий досвід; 2) відтворити історико-суспільні зміни в житті людей та дати їм оцінку; 3) пояснити різні явища у житті, природі, зміни у поглядах, світогляді тощо.