3.6.Елементи аналізу (спостереження, евристична бесіда, робота з наочністю).

- Яким ви уявили собі ліричного героя твору? Чи можна вважати, що ліричний герой у цій поезії – це сам автор?

- Робота з портретом. Погляньте на вираз обличчя В.Сосюри. Послухайте, як сучасники характеризували поета.

«… Високий, стрункий, з ясними карими очима, що завжди посміхалися».

«…довгий сірий макінтош та зелений капелюх, з-під якого дивилися його карі сумовиті очі, зовні був спокійний, урівноважений, та коли став читати свої вірші, то дуже хвилювався».

• У зрілі роки поет проживав у Києві. Як же рідний край? Про це він виспівав у своїх творах. Визначте тему вірша.

• Чи можна вірш вважати автобіографічним? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

• Знайдіть у тексті рядки, в яких поет згадує рідний край. Що йому запам’яталося? Як ви думаєте, чому?

• Які художні засоби використовує автор, щоб передати ностальгію за прожитими роками, щасливими митями молодості.

• На скільки умовних частин можна поділити твір? Визначте провідний мотиви кожної частини.

• Яким же постає сучасне Донеччини?

• Перегляд сучасних світлин індустріального краю. Зверніть увагу на фотографії сучасної Донецької, Луганської областей – це індустріальний край, де сконцентрована більша частина промислового комплексу України. У цій місцевості на зміну природним ландшафтам давно прийшли рукотворні краєвиди, і лиши де-не-де зберігся різнобарвний трав’яний степ. Характерною рисою індустріального пейзажу є багаточисельні конусоподібні піраміди-терикони – це гори пустої породи, що височать над містечками, заводські труби-гіганти випускають хмари диму, безкінечні лабіринти залізничних колій. Ось така природа рідної поету Донеччини. Але батьківщину не вибирають, тому для митця вона найкраща. Український поет знаходив красу і в шахтах, і в заводах, адже за цим стоїть тяжка людська праця, яку неможливо не цінувати і не поважати.

• Простежимо, як автор поєднав індустріальний пейзаж із власними почуттями. Цей прийом називається паралелізм. Що турбує поета?

• Як ви зрозуміли вислів «Там ще густіш над гаєм дими».

• Уявіть себе художниками. Які фарби ви обрали, якби ілюстрували цю поезію? Обґрунтуйте свій вибір.

• Уявіть пейзаж, описаний автором. Він, на вашу думку, статичний чи динамічний? Які частини мови передають бурхливе життя, розвиток міста? Які художні засоби передають динамізм індустріального поступу?

• Прочитайте першу і останню строфу поезії. До якого художньо засобу вдається автор? Чого він досягає цим?

• Словникова робота:

Обрамлення – художній прийом, суть якого полягає в повторенні першої й останньої строфи, чи першого та останнього рядка поетичного твору. Такий прийом іноді називають поетичним кільцем. Він виконує виражальну функцію, підсилює почуття, звертає увагу…

• З якою метою поет у творі порівнює себе із лелекою? Що ви знаєте про цих птахів? Що означає образ лелеки у народнопісенній символіці?

• Яка ж ідея твору?

IV. Підсумок уроку.

4.1. Колективне складання таблиці.

Вид поезії	Автобіографічна, патріотична
Тема	Оспівування краси рідного краю, створення образу Донеччини
Ідея	Відчуття нерозривності зв’язку людини з рідною землею

4.2. Розв’язання проблемного запитання.

- Звернемося до епіграфу нашого уроку ще раз. Чи можемо ми стверджувати, що В.Сосюра справді «співець донецького краю»? Що означає для нього «любов до рідного краю»?

- Які слова запозичили б ви у поета В.Сосюри, щоб висловити своє ставлення до рідного міста, вулиці?