154 Які види інформації з обмеженим доступом визначає «Закон України про інформацію»?

Iнформацiя з обмеженим доступом

Iнформацiя з обмеженим доступом за своїм правовим режимом подiляється на конфiденцiальну i таємну.

Конфiденцiальна iнформацiя - це вiдомостi, якi знаходяться у володiннi, користуваннi або розпорядженнi окремих фiзичних чи юридичних осiб i поширюються за їх бажанням вiдповiдно до передбачених ними умов.

Громадяни, юридичнi особи, якi володiють iнформацiєю професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого характеру, одержаною на власнi кошти, або такою, яка є предметом їх професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого iнтересу i не порушує передбаченої законом таємницi, самостiйно визначають режим доступу до неї, включаючи належнiсть її до категорiї конфiденцiальної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Виняток становить iнформацiя комерцiйного та банкiвського характеру, а також iнформацiя, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України (з питань статистики, екологiї, банкiвських операцiй, податкiв тощо), та iнформацiя, приховування якої являє загрозу життю i здоров'ю людей.

До таємної iнформацiї належить iнформацiя, що мiстить вiдомостi, якi становлять державну та iншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особi, суспiльству i державi.

Вiднесення iнформацiї до категорiї таємних вiдомостей, якi становлять державну таємницю, i доступ до неї громадян здiйснюється вiдповiдно до закону про цю iнформацiю.

Порядок обiгу таємної iнформацiї та її захисту визначається вiдповiдними державними органами за умови додержання вимог, встановлених цим Законом.

Порядок i термiни обнародування таємної iнформацiї визначаються вiдповiдним законом.

155 Які підстави виникнення права власності на інформацію визначає «Закон України про інформацію»?

Стаття 38. Право власностi на iнформацiю

Право власностi на iнформацiю - це врегульованi законом суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i розпорядження iнформацiєю.

Iнформацiя є об'єктом права власностi громадян, органiзацiй (юридичних осiб) i держави. Iнформацiя може бути об'єктом права власностi як у повному обсязi, так i об'єктом лише володiння, користування чи розпорядження.

Власник iнформацiї щодо об'єктiв своєї власностi має право здiйснювати будь-якi законнi дiї.

Пiдставами виникнення права власностi на iнформацiю є:

створення iнформацiї своїми силами i за свiй рахунок;

договiр на створення iнформацiї;

договiр, що мiстить умови переходу права власностi на iнформацiю до iншої особи.

Iнформацiя, створена кiлькома громадянами або юридичними особами, є колективною власнiстю її творцiв. Порядок i правила користування такою власнiстю визначаються договором, укладеним мiж спiввласниками.

Iнформацiя, створена органiзацiями (юридичними особами) або придбана ними iншим законним способом, є власнiстю цих органiзацiй.

Iнформацiя, створена на кошти державного бюджету, є державною власнiстю. Iнформацiю, створену на правах iндивiдуальної власностi, може бути вiднесено до державної власностi у випадках передачi її на зберiгання у вiдповiднi банки даних, фонди або архiви на договiрнiй основi.

Власник iнформацiї має право призначати особу, яка здiйснює володiння, використання i розпорядження iнформацiєю, i визначати правила обробки iнформацiї та доступ до неї, а також встановлювати iншi умови щодо iнформацiї.