Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sit_teoriya_teoriya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.84 Mб
Скачать

Основними вузлами системного блоку є:

  • електричні плати, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристроїв тощо);

  • накопичувач на жорсткому диску (вінчестер), призначений для читання або запису інформації;

  • накопичувачі (дисководи) для гнучких магнітних дисків (дискет).

29. Системна плата

Це серце комп’ютера. На ній розташовані всі його основні системи: центральний процесор, арифметичний співпроцесор, оперативна пам’ять, постійний запам’ятовуючий пристрій (ПЗП), енергонезалежна пам’ять, контролер клавіатури, дисковий контролер, відеоадаптер і навіть годинник з автономним живленням.

Крім роз’ємів, призначених для підключення плат розширення, на системній платі розташовані роз’єми для підключення клавіатури, джерела живлення, вмонтованого динаміка, а також індикаторів і кнопок, що розташовані на лицьовій панелі системного блоку комп’ютера.

Існує кілька формфакторів для системних плат, які визначають фізичні розміри

плати, а, отже, і тип корпуса. Нижче перераховані відомі в цей час формфактори

системних плат.

Сучасні:

. ATX;

. Micro-ATX;

. Flex-ATX;

. NLX;

. WTX.

Системні плати ATX характеризуються високим ступенем інтеграції портів, але, на

відміну від плат формфактора Baby-AT, всі зовнішні порти ATX вбудовуються в

системну плату й розташовуються по один бік від слотів розширення. Роз’єм живлення для плат ATX обладнаний ключем, що забезпечує підключення

тільки одним (правильним) способом.

Формфактор micro-ATX був розроблений для систем нижнього рівня. Архітектура

micro-ATX обернено сумісна з ATX. Ця системна плата менше, ніж ATX. Такі системні плати можуть бути встановлені в стандартні корпуси ATX або ж у корпуси, які Були спеціально для них розроблені.

Крім описаних вище формфакторів системних плат, у цей час використовуються

системні плати конструкцій LPX й NLX. Вони призначені для певних корпусів і

додаткових елементів. Однак треба пам’ятати, що існують деякі розходження між

комп'ютерами, у яких установлені системні плати LPX, тому можуть виникнути

проблеми, пов'язані із взаємозамінністю системних плат і корпусів.

Одним з найважливіших компонентів системної плати є встановлений набір

мікросхем. Як правило, це від однієї до п'яти мікросхем, які містять основні схеми

системної плати. Вони заміняють більше 150 окремих компонентів, що

використовувалися в оригінальній системі IBM AT. Використовуваний набір мікросхем значно впливає на продуктивність системної плати й визначає параметри й обмеження продуктивності: обсяг і швидкість кеш-пам'яті, обсяг і швидкість основної пам'яті, тип і швидкість процесора й т.д. Ці набори мікросхем забезпечують працездатність пристроїв AGP (Accelerated Graphics Port - поліпшений графічний порт) і USB (Universal Serial Bus - універсальна послідовна шина).

Додатково звертають увагу на наступні характеристики:

. частота шин процесора й пам’яті;

. тип оперативної пам’яті (SDRAM, DDR SDRAM чи RDRAM) та її максимальний розмір;

. підтримка пам'яті ECC (коди корекції помилок);

. розширені функції керування живленням ACPI;

. наявність слота AGP 4х/8x або PCI-Express;

. інтерфейс Ultra-ATA/100 або Serial-ATA;

. підтримка USB 2.0 (високошвидкісний порт USB).

Ще одним важливим елементом системної плати є BIOS. Варто переконатися, що

BIOS, по-перше, зроблена однієї з ведучих у цій області компаній (AMI або Award) і, по-друге, розміщена в спеціальній мікросхемі з можливістю перезапису, яку ще

називають Flash ROM або EEPROM (Electrically Erasable Programmable Read Only

Memory). Це дозволить завантажувати оновлення BIOS.

У практично всіх системних платах порти вводу-виводу убудовані. Якщо вони

невбудовані, їх необхідно підключити до плати розширення, що, на жаль, займе

вільний слот розширення.

Більшість систем містять наступні порти:

. підключення клавіатури (типу mini-DIN);

. підключення миші (типу mini-DIN);

. два послідовних (з буфером типу 16550А);

. паралельний (типу EPP/ECP);

. два, чотири, а інколи й шість портів USB (Universal Serial Bus);

. порт відео (необов'язково);

. мережевий порт (необов’язково);

. аудіо / ігровий порт (необов'язково);

. два порти Enhanced IDE на локальній шині (первинний і вторинний);

. порт контролера дисководу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]