2.2 Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості.

Для характеристики розробляємого приладу використовують наступний параметр :

Х1 – напруга живлення HL

Х2 – напруга живлення DD1

Х3 – t_роб.

Х4 – струм споживання

Х5 – Частота обертання ротора

З даних технічної літератури і досвіду попередніх розробок визначаємо гірші, середні та кращі значення параметрів :

Таблиця 2.1

Назва параметру	Умовні познач.	Одиниці виміру	Значення параметру
			гірше	середнє	краще
напруга живлення HL	U	В	11,9	12	13
напруга живлення DD1	U	В	4,9	5	5,1
tроб.	t	C0	25	20	50
струм споживання	I	мА	450	400	600
Частота обертання ротора	f	Гц	3000	2800	3500

Для кожного параметра виробу будують графічні залежності бальної оцінки параметра від його абсолютного значення ( рисунок 2.1 – рисунок 2.7) використовуючи дані таблиці 3.1. В цих графіках значення будь-якого параметра оцінюється в балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше – в 1 бал.

Відносні (одиничні) показники якості по будь - якому параметру , якщо вони в лінійній залежності від якості, визначаються за формулами :

(2.4)

(2.5)

Формула 2.4 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивності виробу) і формула 2.5 коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад маса, споживча потужність).

13/12=1,08

5,1/5=1,06

50/20=2,2

600/400=1,2

3500/2800=1,32

2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.

Вагомість кожного параметра в загальній кількості розгляданих при оцінці параметрів, визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнюватись непарному числу (не менше 7 чоловік). Експерти повинні бути фахівцями в даній предметній галузі.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає : визначення ступенів важливості параметрів, шляхом присвоєння їм різних варіантів ; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання ; виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів ; обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ( ).

Після детального обговорення і аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Результати експертного рангування даються в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Результати рангування параметрів.

Парам.	Назва парам.		Одиниці виміру	Ранг парам. за оцінк. експерта							Сума ранг. Ri		Відхилен. i		Квадрат відхилен. ( i)2
				1	2	3	4	5	6	7
Х1	Віхна напруга		U	5	3	2	5	5	5	5		30		-9		81
X2	Вихідна напруга		U	3	2	1	2	1	3	2		14		7		49
Х3	Вхідний струм		І	3	5	5	5	5	5	5		33		-12		144
Х4	Частота генератора		Мгц	3	3	2	2	3	1	1		15		6		36
Х5	Температура		t	1	2	5	1	1	1	2		13		8		64
Всього:		374

Перед подальшою обробкою перевіряється сума рангів по кожному стовпцю, яка має дорівнювати :

;

=15

де n – кількість оцінюваних параметрів.

В результаті перевірки я виявив що таблиця вірна, так як сума рангів співпадає.

Визначення можливості використання результатів рангування параметрів для подальших розрахунків проводяться на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього :

а) Визначають суму рангів кожного показника (по рядках) :

(3.1)

де – ранг і – го параметра, визначений 1-м експертом ;

– число експертів .

Проводять перевірку загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати :

(3.2)

б) Обчислюють середню суму рангів (Т) за формулою :

Т = 1/n (3.3)

Т =

в) Визначають відношення суми рангів кожного параметра ( ) від середньої суми рангів (Т) :

_і = – Т (3.4)

_і =21-21=0

Останні розрахунки виконую в таблиці 2.2.

Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати 0 :

г) Обчислюють квадрат відхилень за кожним параметром ( _i²) та загальну суму квадратів відхилень :

² (3.5)

374

д) Визначають коефіцієнти узгодженості (конкордації) за формулою :

W = 12 S / N² (n³ – n) (3.6)

W = 12 /49 (125 – 5) = 0,763

Виконавши розрахунок коефіцієнта узгодженості я визначив що W W_н (W_н=0,8) тобто визначені дані заслуговують на довір’я і придатні до використання.

Таблиця 2.3. Попарне порівняння параметрів.

Парам.	Експерти							Підсумкова оцінка		Числов. знач.
	1	2	3	4	5	6	7
Х1 і Х2 Х1 і Х3 Х1 і Х4 Х1 і Х5											1,5 1,0 1,5 1,5
Х2 і Х3 Х2 і Х4 Х2 і Х5											0,5 0,5 1,0
Х3 і Х4 Х3 і Х5											1,5 1,5
Х4 і Х5											1,5

В даний час найбільш широко використовується наступні значення коефіцієнтів переваги ( ) :

=

де – параметри, які порівнюються між собою.

На основі числових даних таблиці 3.3 складають квадратну матрицю :

А = || ||

Таблиця 2.4. Розрахунок вагомості параметрів.

і	Параметри і						Перша інтеграц.					Друга інтеграц.
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Ві		і		В’і			’і
Х1	1	1,5	1	1,5	1,5	6,5		0,26		29			0,26
Х2	0,5	1	1,5	0,5	0,5	4		0,16		19,25			0,17
Х3	0,5	0,5	1	1,5	1,5	5		0,2		23,75			0,21
Х4	0,5	1,5	0,5	1	1,5	5		0,2		22,75			0,20
Х5	0,5	1,5	0,5	0,5	1	4		0,16		18,25			0,16
Всього:							24,5		0,98		113			1					0,98

Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметру _і проводиться за наступними формулами :

_і = В_і / _i (3.7)

Останні розрахунки виконую в таблиці 2.4.

b_i = (3.8)

Останні розрахунки виконую в таблиці 2.4.

де b_i – вагомість і-го параметра за результатами оцінок всіх експертів ;

визначається як сума значень коефіцієнтів переваги ( ) даних усіма експертами по і – параметру .

Результати розрахунків заносять в таблицю 2.4. Відносні оцінки вагомості ( _і) розраховують декілька раз, доки наступне значення буде незначно відхилятись від попереднього (менше 9%) . На другій і наступних інтеграціях значення коєфіціента вагомості ( ’_і) розраховується так :

’_і = В’_i/ ’_i (3.9)

де b’_iвизначається

b’_i = b₁+ b₂+ b_n (3.10)

Відносна оцінка, яка отримана на останній інтеграції розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості ( _і) і-го параметру. За абсолютним значення _і судять по вагомості (пріоритетність) певного параметру виробу.