Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
темы 7-13.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. До якої наукової області відноситься управління освітою?

  2. Які передумови сформувалися в Україні на сьогоднішній день для якісних змін у системі управління освітою?

  3. Які органи виконують функції державного управління вищою освітою в Україні?

  4. Назвіть основні завдання Міністерства освіти і  науки України.

  5. Які питання вирішують місцеві органи народних депутатів, їх виконавчі комітети і  відповідні структурні підрозділи у галузі освіти?

  6. Які методи використовуються у сфері управління освітою?

  7. Які засоби державного регулювання застосовуються в освіті?

  8. Яка роль освітніх стандартів в управлінні освітою?

  9. Як здійснюється державний контроль діяльності освітніх установ?

  10. У чому полягають особливості державно-суспільної системи управління освітою?

  11. Для чого створюються опікунські ради?

  12. Які функції і повноваження батьківських комітетів?

  13. Назвіть і охарактеризуйте принципові особливості функціонування університету?

  14. Які корпоративні інтереси переслідують університети у своїй діяльності?

  15. У чому виражається специфіка управління освітнім процесом?

  16. У чому полягає суть програмованого навчання?

  17. Що таке педагогічна технологія?

Теми реферативних повідомлень

  1. Система управлінських розпоряджень у структурі освіти України.

  2. Система управління освітою в різних країнах: порівняльна характеристика.

  3. Студентське (шкільне) самоврядування: досвід вирішення практичних завдань.

Тема viiі. Головні суб'єкти освітнього процесу у вищій школі: соціальна характеристика

План лекції

1. Сутнісні характеристики сучасного українського студентства.

2. Кадровий потенціал системи освіти.

Студентство є носієм цілої сукупності соціокультурних, класових, психологічних характеристик як суб'єкта освітньої діяльності. Якісна різноманітність образів студентства обумовлена специфікою його соціальної позиції в суспільстві, контекстом етапу вторинної соціалізації, особливостями практик навчання і професійного становлення.

Складність, плюралістичність сутнісних характеристик студентства, що динамічно рефлектують на постійні зміни сучасного суспільства, зумовлюють різноманіття методологічних підходів до аналізу цього соціального феномена.

Один з найпоширеніших підходів, що спирається на теорії соціальної структури, структурний функціоналізм, розглядає студентство як специфічну соціальну групу з властивими ій статусами, ролями і соціально-демографічними ознаками. Студентство, як і в цілому молодь, інтегруючись у соціальний простір, змінює його. Тому дослідники вбачають соціальну роль студентства у соціально-інноваційній діяльності. Саме вона забезпечує постійне відтворення соціальної структури (поповнення інтелігенції) і професійно-кваліфікаційної структури (заповнення вивільнених і створення нових робочих місць високої кваліфікації). Реалізовуючи інноваційний потенціал, студентство сприяє вирішенню основного конфлікту в розвитку суспільства – заперечення застарілого і затвердження нового досвіду соціального творення.

Таким чином, виконання суспільно необхідних функцій – формування інноваційного, інтелектуального потенціалу суспільства – є головним групоутворюючим чинником студентства. Вікова однорідність, статусна, ціннісна спільність, спосіб життя доповнюють характеристику студентства як цілісного соціального утворення.