- •Тема VII. Система управління освітою
- •Управління державною системою освіти в Україні
- •Управління освітніми закладами
- •Управління освітнім процесом
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема viiі. Головні суб'єкти освітнього процесу у вищій школі: соціальна характеристика
- •Сутнісні характеристики сучасного українського студентства
- •Висновки
- •Кадровий потенціал системи освіти
- •Процентне співвідношення викладачів в системах формальної освіти всього світу по рівнях освіти – 1980 і 2009 рр.
- •Частка країн оеср, що працюють у державному і приватному секторах освіти, в загальній чисельності зайнятого населення (%)
- •Частка жінок серед викладацького корпусу в країнах оеср і їх розподіл по рівнях освітніх установ (%)
- •Число учнів на одного вчителя в початковій і середній школі по регіонах 1995–2005 рр.
- •Співвідношення «учні – викладачі» по рівнях освіти в державному і приватному секторах освіти
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема IX. Самоосвіта як соціальна проблема
- •Методологічні підходи до вивчення самоосвіти
- •Трансформація характеру самоосвіти в інформаційному суспільстві
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема х. Виховна робота в системі освіти
- •Визначення поняття «виховання»
- •Воспитание как социальный феномен
- •Виховання як соціальний феномен
- •Система виховання у навчальному закладі
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема XI. Реформування освіти як провідна тенденція її розвитку в ххi столітті
- •Основні детермінанти здійснення освітніх реформ
- •Цілі і завдання реформування сучасної освіти
- •Реформи освіти в Україні: основні напрями і результати
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема хii. Безперервна освіта як головний принцип функціонування освітніх систем у ххi столітті
- •Соціокультурні детермінанти і сутність безперервної освіти як нової освітньої парадигми
- •Основні тенденції розвитку сучасних освітніх систем
- •Запровадження ідеї освіти впродовж усього життя в освітні практики: зарубіжний і український досвід
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання і питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема xiiі. Соціальні ризики у сфері освіти
- •Ризик меркантилізації та прагматизацїї сучасної освіти
- •Ризик професійної незатребуваності молоді і стратегія гнучкої спеціалізації
- •Ризик «рефеодалізації» сучасної системи освіти
- •Інноваційні ризики у сфері освіти
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
Висновки
1. Соціологія вивчає соціальну природу виховання, розглядає його як невід'ємну частину єдиного освітнього процесу, як елемент механізму соціології особистості учня у навчальному закладі.
2. Виховання являє собою складний феномен, який включає різноманітні соціальні взаємодії і відносини, які реалізуються у відповідному соціальному інституті. Але виховання може бути розглянуте і як самостійна соціальна система з властивим набором елементів; воно спирається на початкові теоретичні принципи, виконує певні функції. Система виховання взаємодіє з іншими соціальними системами (наприклад, сім'єю, суспільством, освітою та ін.).
3. У навчальній установі виховання виступає невід'ємною частиною освіти і вирішує разом з ним єдині завдання.
Список рекомендованої літератури
Андрющенко В. Економіка освіти ринкоспрямованого суспільства / В. Андрющенко // Вища освіта України. – 2002. – № 2. – С. 69–74.
Барташевський І. Педагогіка руська або наука о воспитанию / І. Барташевський. – Львів, 1891. – 152 с.
Бєлова Л. О. Виховна система ВНЗ: питання теорії та практики / Л. О. Бєлова; Нар.укр. акад. – Х. : Вид-во НУА, 2004.– 263 с.
Бондаревская Е. В. Смыслы и стратегии личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 2001. – № 7. – С. 101–104.
Дюркгейм Э. Социология образования : пер. с фр. Т. Астаховой; науч. ред. В. С. Собкин, В. Я. Нечаев. – М. : ИНТОР, 1996. – 80 с.
Зязюн Л. Гуманістична парадигма освіти і виховання / Л. Зязюн // Вища освіта України. – 2002. – № 3. – С. 111–115.
Метаморфозы воспитания / Нар. укр. акад. ; под общ. ред. В. И. Астаховой. – Х. : Изд-во НУА, 2004. – 276 с.
Подольська Є. А. Освіта як чинник розвитку особистості в соціокультурному аспекті : монографія / Є. А. Подольська, В. Н. Назаркіна, А. О. Яковлєв. – Х., 2002. – 235 с.
Питання для самоконтролю
Дайте визначення такому явищу, як «виховання».
Вичленіть соціологічний аспект у такому явищі, як виховання.
На які теорії (філософські, психологічні, соціологічні) спираються сучасні теорії виховання?
Чому виховання є соціальним феноменом?
Що таке соціалізація особи?
Назвіть елементи системи виховання.
На яких принципах базується система виховання?
Розкрийте напрями виховної діяльності в навчальній установі.
Виділіть форми виховної роботи.
Які функції виконує система виховання в навчальному закладі?
Теми реферативних повідомлень
Суть і особливості виховання в постіндустріальному суспільстві.
Роль виховання в становленні студентської молоді.
Особливості виховної роботи в інтегрованому навчальному комплексі.
Тема XI. Реформування освіти як провідна тенденція її розвитку в ххi столітті
План лекції
1. Основні детермінанти здійснення освітніх реформ.
2. Цілі і завдання реформування сучасної освіти.
3. Реформи освіти в Україні: основні напрями і результати.
Освіта є одним з найважливіших соціальних інститутів будь-якого суспільства. Завдяки виконанню своїх функцій вона забезпечує наступний розвиток соціуму, сприяє вдосконаленню особи, робить можливою їх подальшу життєдіяльність. Більш того, сьогодні загальновизнано, що освіта непомітно для самої людини «нав'язує» їй спосіб життя. Завдяки цьому очевидним стає безпосередній зв'язок між станом суспільства і його системою освіти, яка, з одного боку, покликана підтримувати стабільність соціальної системи, а з іншого – сприяти її руху вперед. Важливу роль при цьому грають потреби суспільства в цілому, його соціальних інститутів, соціальних груп та інших соціальних суб'єктів. Їх зміна стає підставою для удосконалення системи освіти, яка у концентрованому вигляді представлена в процесах її реформування. В їх основі лежать перетворення, зміна, перевлаштування освіти в цілому або її окремих елементів, які націлені на її загальний прогрес.
