Висновки

1. Типологізація навчальних закладів є багатокритеріальною, що дозволяє реалізовувати за допомогою різноманітних навчальних закладів комплексну мету освіти на макро- і мікрорівнях. Розглядаючи навчальний заклад як соціальний об’єкт соціологічного аналізу, соціологія вивчає освіту як специфічний соціальний інститут, а також як певну форму і засіб суспільних відносин шляхом дослідження конкретних проблем навчальних закладів, дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, інших соціальних, технічних, ередньоспеціальних і вищих навчальних закладів; процеси навчання в них і зв’язок між ними та іншими сферами суспільного життя і в цілому соціальну політику в області освіти.

2. Трансформація соціального простору, яка охопила багато сфер життєдіяльності України, спричиняє модернізацію в структурі системи навчальних закладів і зміни їх соціальних функцій. Ці зміни сприяють досягненню системою освіти України світових освітніх стандартів, версифікації типів навчальних закладів і створенню їх різноманітних моделей.

3. Ще одним актуальним аспектом соціологічних досліджень навчальних закладу як об’єкта соціології освіти є аналіз особливостей закладів нового типу. Феномен єдиного професійного освітнього простору можна розуміти як сукупність всіх суб’єктів регіону, які прямо опосередковано беруть участь у професійних освітніх процесах або зацікавлені в них. Так, в процесі структурних реформ сучасної освіти з’являються і розвиваються освітні комплекси, в яких інтегровані різні різнопрофільні навчальні заклади середньої і професійної вищої освіти, установи додаткової професійної освіти та інші освітні установи. У основі функціонування освітніх комплексів покладені наступні теоретичні принципи: багаторівневість і багатоступінчатість, спадкоємність освітніх програм, інтеграція і маневреність різних типів освітніх навчальних закладів.

4. Серед різних освітніх комплексів останнім часом почали з’являтися навчальні заклади, що реалізовують кластерний підхід. Реструктуризація освітньої мережі установ освіти на основі створення і розвитку кластерів – це комплексна оптимізація системи функціонування установ (структури, функцій, освітніх програм) відповідно до вимог зовнішнього середовища; вона направлена на підвищення її якості, доступності і ефективності.

Список рекомендованої літератури

1. Волков Ю. Г. Социология: Элементарный курс : учеб. пособие / Ю. Г. Волков. – М. : Гардарики, 2001. – Гл. 10.

2. Законодавчі та нормативні акти про освіту України / Ассоц. навч. закл. України приват. форми властності. – К., 2007. – Вип. 26. – 75 с.

3. Осипов А. М. Теоретико-методологические проблемы развития социологии образования : автореф. дис. … д-ра социол. наук. – СПб., 1999.

4. Основы социологии : учеб. пособие / под ред. М. В. Прокопова. – М. : Изд-во РДЛ, 2001.

5. Рудник Б. Л. Формы государственных и муниципальных заведений: причины и последствия предлагаемых нововведений / Б. Л. Рудник, С. В. Шишкин, Л. И. Якобсон // Вопр. образования. – 2006. – № 1. – С. 25–46.

6. «Предпринимательский университет» – новый тип высшего учебного заведения (по материалам междунар. конф.) // Экономика образования. – 2005. – № 3. – С. 81–90.

7. Шаронова С. А. Универсальные константы института образования – механизм воспроизводства : монография / С. А. Шаронова. – М. : Изд-во Рос. ун-та Дружбы народов, 2004. – 357 с.

8. Шевченко О. К. Высшее учебное заведение как сложная система / О. К. Шевченко, П. А. Денисенко// Телекоммуникация и информатизация в образовании. – 2005. – № 4. – С. 85–90.