
- •1.Поняття меп
- •3.Меп в системі мп
- •4. Характеристика конценцій меп
- •5.Система меп
- •6.Сутність мев
- •7 .Правове регулювання мев
- •8.Причини, що обумовлюють мЕспівробітництво
- •9.Співвідношення між мп мпп та меп
- •10.Загальні проблеми гармонізації з-ства у з мп
- •13.Проблеми зближення з-ства з правом Європ. Правом
- •19.Міжнародні правові звичаї, судові прецеденти як джерела меп
- •20 Рішення мео як джерела меп
- •21.Міжнародня кодекси поведінки в системі джерел меп
- •24.Характеристика загальних принципів меп
- •25. Принцип мирного співіснування – пров. Принцип мп
- •26. Принцип утримання у своїх міжнародних відносинах
- •27 Принцип суверенної рівності держав та його закріплення в мп док
- •41.Держава – як головний суб’ект мев
- •42.Орг форми меспівробітництва за участю держав
- •44.Участь у в мо як
- •45Членство у в мо оон
- •46Сутність, ознаки держави як суб’єкта мп
- •47.Поняття правоздатності Держави
- •48. Принцип роздільної майнової відповідальності між д ії юрособами при наявності сімунітету
- •49 Загальна характеристика універсальних міжур орг.
- •50.Регіональні мео
- •53.Класифікація мео
- •54.Правоздатність мео
- •60.Проблеми врегулювання відносин з мео
- •61.Види відносин членство.
- •62.Мо в системі оон
- •64.Вступ у до Ради Європи орг.-прав аспекти
- •70.Опек
- •71 Мо торгівлі пшеницею
53.Класифікація мео
під міжнародними економічними організаціями слід розуміти такі організації, які створені на основі міжнародних договорів і проводять свою діяльність, спрямовану на організацію і здійснення міжнародного економічного співробітництва.
У літературі має місце й інша класифікація, коли міжнародні економічні організації поділяються на три групи:
міжнародні економічні організації в системі ООН;
міжнародні економічні організації, які не входять до системи ООН;
регіональні економічні організації.
від напряму міжнародного економічного співробітництва.
за назвою організація (Організація Об’єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародна організація цивільної авіації, Міжнародна морська організація), союз (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв’язку), спілка (Міжнародна спілка автомобільного транспорту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (Міжнародний валютний фонд), центр (Міжнародний торговий центр), рада (Рада Європи), банк (Міжнародний банк реконструкції та розвитку), комісія (Міжнародна електротехнічна комісія, Дунайська комісія, Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, Комісія з питань охорони нових сортів рослин), асамблея (Парламентська асамблея міжнародного економічного співтовариства), агентство (Міжнародне агентство з питань атомної енергії), конференція (Конференція ООН з торгівлі та розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), ініціатива (Центральна європейська ініціатива) тощо.
залежно від кола їхніх членів За цим критерієм розрізняють організації загального й обмеженого складу. Наприклад, до першої групи організацій, тобто загального складу, можна віднести ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз та ін. До другої групи міжнародних організацій, тобто обмеженого складу, як правило, відносять регіональні, які створюються в межах певного регіону і є відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території. Такими організаціями можна вважати Лігу арабських держав, Європейський Союз, Раду Європи, Співдружність Незалежних Держав. До цієї групи міжнародних економічних організацій можуть належати не тільки регіональні, приміром Організація країн — експортерів нафти, відома ще під назвою «ОПЕК», яка об’єднує 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Латинської Америки (Алжир, Венесуела, Габон, Еквадор, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЄ, Саудівська Аравія).
За умовами участі в членстві міжнародні організації поділяються на відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), і закриті, прийняття до яких може здійснюватися за запрошеннями їхніх засновників (НАТО).
Можна класифікувати міжнародні організації з погляду торгівлі окремими видами товарів — цукром, кавою, пшеницею, каучуком та ін., які об’єднують як країни-експортери, так і країни — імпортери цих товарів.
Якщо покласти в основу класифікації міжнародних організацій такий критерій, як характер компетенції, то їх можна поділити на міжнародні організації загальної і спеціальної компетенції.
Залежно від впливу на країни-члени (за характером повноважень) міжнародні організації можна поділяти на міждержавні та наддержавні (наднаціональні).