- •Тема 1 інтернаціоналізація економічного розвитку.
- •1. Економічний зміст міжнародної економіки.
- •4. Міжнародний поділ праці.
- •Тема 2 Середовище міжнародних економічних відносин.
- •1. Сутність міжнародних економічних відносин.
- •2. Середовище існування мев
- •Тема 3. Міжнародна торгівля
- •1. Міжнародна торгівля товарами. Суть та показники міжнародної торгівлі.
- •2. Структура міжнародної торгівлі
- •3. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •4. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •5. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •6. Митно-тарифні інструменти зовнішньоторговельної політики
- •7. Нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі.
- •8 Теоретичні основи міжнародної торгівлі
- •Тема 3.1. Міжнародна торгівля послугами.
- •2. Коротка характеристика основних видів послуг.
- •3. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •Тема 4,5 : Міжнародні фінансово-кредитні відносини.
- •2. Зміст, фактори та структура міжнародного руху капіталу
- •4. Причини міжнародного руху капіталу
- •6. Міжнародний рух позичкового капіталу
- •Тема 6 : Світова валютна система та міжнародні валютні відносини.
- •1. Загальні відомості про валюту.
- •2. Сутність та структура міжнародних валютних відносин.
- •3. Європейська валютна система
- •6. Валютний курс та валютне котирування.
- •7. Валютна політика.
- •8. Валютні ринки.
- •9. Світовий ринок золота
- •10. Міжнародні валютні розрахунки
- •11. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
- •Тема 7 : Міжнародні розрахунки і платіжний баланс.
- •1. Платіжний баланс, поняття та структура.
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Фактори, що виливають на'платіжний баланс та методи регулювання платіжного балансу
- •Тема 8 : Міжнародна трудова міграцій
- •1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили.
- •2. Масштаби і напрями міграції робочої сили,
- •3. Наслідки міжнародної трудової міграції.
- •4. Економічні ефекти міграції
- •5. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •Тема 9: Міжнародна економічна інтеграція.
- •2. Етапи розвитку інтеграційних процесів
- •4. Інтеграційні процеси в Північній Америці.
- •5. Асоціація країн Південно-Східної Азії (асеан)
- •6. Інтеграційні процеси в Африці
- •8. Інтеграційні процеси в арабському світі
- •9. Економічні ефекти інтеграції країн.
- •Тема 10 : Глобалізація та економічний розвиток. 1 Міжнародна спеціалізація виробництва.
- •Тема 11: Міжнародний бізнес
2. Масштаби і напрями міграції робочої сили,
К4іжнародна міірація робочої сили набуває глобального характеру. У світі утворилися постійні ринки робочої сили.
Перший ринок традиційно належить США та Канаді, трудові ресурси яких склалися історично За рахунок іммігрантів. В міграційних потоках, які скеровані в США і Канаду, знизилась частка мігрантів з Європи і зросла їх кількість із Латинської Америки та Азії (китайці, японці, індонезійці, філіппінці). Серед емігрантів, які виїжджають в США, значна частка вчених та висококваліфікованих спеціалістів.
Другий ринок - країни Західної та Північної Європи. Велику роль у використанні іноземної робочої сили зіграло створення ЄС. Основу міграційного потоку у високо розвинуті країни - Німеччину, Англію, Австрію, Нідерланди складають емігранти з Туреччини, Польщі, Іспанії, Греції, Угорщини, Словаччини, колишньої Югославії. Збільшується в країнах Західної Європи частка емігрантів з України, Росії, Білорусі, а також з Індії, Афганістану, В'єтнаму та іи. Країн, що розвиваються. Характерним для Західної Європи є також переїзд робітників з однієї високо розвинутої країни в іншу.
Третій ринок - район нафтовидобувних країн Близького Сходу. Основними країнами регіону, що приймають, є Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Оман, Бахрейн, Саудівська Аравія. Питома вага іноземних робітників в цих країнах становить понад 50 %. Переважну частину мігрантів забезпечують Єгипет, Ірак, Сирія, Йорданія, Палестина.
Четвертий ринок — Латинська Америка. Інтенсивними є міграційні потоки між латиноамериканськими країнами. Значна частина робочої сили переміщається з Колумбії, Парагваю, Чилі, в Аргентину, Бразилію, Венесуелу.
Своєрідними центрами притоку іммігрантів за останні роки стали Ізраїль, Південно-Африканська Республіка, Південно-Східна Азія (Сінгапур, Гонконг, Японія), Австралія та Нова Зеландія.
3. Наслідки міжнародної трудової міграції.
Вплив міграційних процесіз на країни імміграції та еміграції є багатоаспектним аспектним.
Наслідки для країн імміграції ■ ■
Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода •для країни, що приймає, від залучення одного „середнього" вченого-гуманітарія становить 230 тис. дол.. США, вченого у галузі суспільних наук - 235 тис. дол.., інженера -253 тис. дол.., лікаря - 646 тис. дол..
Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної плати.
Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції.
Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.
Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та ін. Проблеми.
Наслідки для країн еміграції
Для країн еміграції повернення дсезідчених кваліфікованих робітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів.
Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки ' національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів.
Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.
Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гачьмування такого процесу.