3. Особливості міжнародної торгівлі послугами.

Послуги - товар специфічний, їх особливість як товару полягає в: невидимості; нерозривності процесу виробництва і реалізації; розриві у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її споживання; як правило, неможливості накопичення, зберігання і транспортування; невідчутності на дотик; високому ступені індивідуалізації залежно від вимог споживача; територіальній розрізненості їх виробника та споживача: отриманні мультиплікаційного ефекту.

У зв'язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

1. торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами;

2. її регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;

3. велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісгкості товарів;

4. значно більша захищеність державою виробництва і реалізації послуг ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;

5. послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті.

Специфічність послуг як товару та загальні особливості торгівлі послугами обумовлюють особливості торгівлі окремими послугами.

Угоди купівлі-продажу послуг турищу здійснюються на туристичному ринку. Причому угода може бути складена без прямого залучення продавця і покупця послуги туризму, а з допомогою телефонного дзвінка, телеграми, факсу тощо. В організації та реалізації туристичних послуг беруть участь: туроператор - це фірма (організація) або індивідуальний підприємець, які розробляють туристичні маршрути, забезпечують їх функціонування, організовують рекламу, встановлюють ціни на тури тур-агентам для випуску путівок та їх реалізацію. Тура-гент - це фірма або індивідуальний підприємець, які купують тури (комплекс послуг з розміщення, перевезення, екскурсійні послуги, харчування туристів тощо) за туристичними маршрутами, розробленими туроператором, випускають путівки та реалізують їх. Реалізація туристичного продукту здійснюється за складеною у письмовій формі уі одою.

Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами базується на контракті між замовником та зарубіжною інжиніринговою фірмою. Контракт містить низку специфічних зобов'язань та умов, серед яких: перелік зобов'язань та робіт з термінами їх виконання; строки і графіки виконання робіт; чисельність персоналу інжинірингової фірми; оплата навчання персоналу тощо.

Купівля та продаж міжнародних транспортних послуг здійснюється на міжнародних транспортних_рннках. Умови надання транспортних послуг та їх вартість визначає перевізник або визначаються на переговорах. Транспортні витрати охоплюють усі витрати на перевезення вантажу (товару) від продавця до покупця і містять вартість фрахту, страхування, завантаження та розвантаження, упакування та розпакування, інші супутні витрати.

Тема 4,5 : Міжнародні фінансово-кредитні відносини.

і. міжнародний рух капіталу, його форми.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини - це відносини, що виникають між суб'єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщення з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формах з метою отримання їхніми власниками прибутків, позичкових процентів чи вигод. Міжнародна міграція капіталів, або міжнародний рух капіталів - це переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їхнього застосування. Він здійснюється одночасно у формі експорту для одних країн і у формі імпорту для інших.

Експорт (вивіз) капіталу - це одностороння міграція капіталу з однієї країни в інші з метою здобуття зиску.

За характером використання капітал поділяється на.

а) підприємницький;

б) позиковий.

Згідно з цим основними формами вивезення капіталу є а) вивезення підприємницького капіталу; б) вивезення позикового капіталу (рис.З).

Підприємницький капітал - це засоби, які вкладаються у виробництво для отримання доходу. Вивезення підприємницьке о капіталу означає створення власниками капітал)' підприємств на території іншої країни.

Залежно від ступеня здійснюваного контролю за діяльністю створених підприємств розрізняють прямі та портфельні інвестиції. За фінансовим визначенням інвестиції. - це всі види активів (засобів), вкладених в господарську діяльність для отримання доходу. За економічним визначенням інвестиції - це витрати на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу та зв'язані з цим зміни оборотного капіталу. Іноземні інвестиції - це капітали, експортовані 'з однієї країни і вкладені в справу або підприємство на території іншої.

Під прямими інвестиціями слід розуміти підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений.

За кордоном створюються : Дочірня компанія реєструється за кордоном як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Але контролює її батьківська компанія, оскільки вона володіє основною частиною її акцій або всім її капіталом.

Асоційована -компанія, або її ще називають змішаною, відрізняється від дочірньої меншим впливом батьківської фірми, якій належить суттєва, але не основна частина акцій.

Відділення не є самостійними компаніями та юридичними особами і на всі 100% належать батьківській фірмі.

Найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу. Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини

акцій, називають компаніями переважного володіння, а якщо 50 % - іноземному інвестору і 50 % - місцевому - компаніями однакового володіння, якщо іноземний інвестор має менше ніж 50 % акцій - змішаним підприємством з участю іноземного капіталу.

До прямих іноземних інвестицій належать як початкове придбання інвестором власності за кордоном, так і усі наступні операції між інвестором і підприємством, у яке вкладений капітал.

Портфельні інвестиції утворюються вкладення капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які не забезпечують права власності або контролю над ними.

Портфельні інвестиції характерніші для приватного підприємницького капіталу. Вони мають високу ліквідність, тобто цінні папери швидко можуть бути перетворені в готівку.

Позиковий капітал вивозиться за межі країн у вигляді надання позик на короткий чи довгий строк для отримання відсотка.