1. Проектування монолітного ребристого перекриття

Монолітні ребристі перекриття складаються з плит і систем взаємно перпендикулярних другорядних та головних балок. У цьому разі схема розподілу на окремі елементи наступна: плита спирається на другорядні балки, другорядні балки – на головні, а головні балки - на колони і стіни.

Проектування монолітного ребристого перекриття передбачає компонування конструктивної схеми, розрахунок і конструювання балочної плити, другорядної та головної балок.

Клас бетону конструкцій перекриття – В25 За даними табл. Д.І визначаємо розрахункові характеристики: R_b=14,5 МПа; R_bt=1,05 МПа, γ_b2=0,92.

Компонування перекриття зображуємо на рис.1.

2. Визначення навантаження, що діють на другорядну балку

Таблиця 1

Навантаження, що діють на другорядну балку

Навантаження	Нормативне кН/м2	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Розрахункове кН/м2
Постійне навантаження, g
1.постійне навантаження від плити δ=0,06 м (згідноРГР№1), підготовки δ=0,07 м і підлоги δ=0,03 м; Отже δсум=0,16 м ρ=25 кН/м3	4,0	1,35	5,4
2від балки перерізом ,h=0,4м, b=0,2м, ρ=25 кН/м3	4,5	1,35	6,075
Разом g			11,4
Тимчасове V	2,5	1,4	3,5
Сума q0			14,9

Розраховуємо повне навантаження діюче на плиту згідно табл.1

q₀ =g+V (1.1)

q₀ =11,4+3,5=14,9кН/м².

З урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням будівлі на 1 м погонної довжини дорівнює

q =14,9∙0,93=13,8 кН/м².

Знаходимо розрахункові прольоти другорядної балки.

Знаходимо розрахунковий проліт другорядної балки крайньої

l_{др.проліт1}=5600-120-195=5305мм.

Знаходимо розрахунковий прольот середньої другорядної балки

l_{др.проліт2}=5600-300=5300мм.

3. Статичний розрахунок другорядної балки

Розрахункова схема балки (див. рис.2) передбачається нерозрізною з рівними прольотами або з прольотами, які відрізняються щонайбільше на 20%. Розрахункові згинаючі моменти в прольотах і біля граней опор з урахуванням їх перерозподілу внаслідок пластичних деформацій:

• у крайніх прольотах

М₁= q l_{др.проліт1}²/11, (1.2)

М₁=14,9∙5,305²/11=38,1кН∙м;

• на першій проміжній опорі

М_в= -q l_{др.проліт1}²/14, (1.3)

М_в=-14,9∙5,305²/14=-29,9 кН∙м;

• у середніх прольотах і над середніми опорами

М₂=-М_с=+ q l_{др.проліт2}²/16, (1.4)

М₂=14,9∙5,3²/16=+26,1 кН∙м.

Будуємо епюри згинаючих моментів

Знаходимо розрахункові поперечні сили в другорядних балках:

• біля грані крайньої верхньої опори

Q_А=0,4∙q∙l_{др.проліт1,} (1.5)

Q_А=0,4∙14,9∙5,305=31,6кН;

• біля грані першої проміжної опори ліворуч

Q_В^л=0,6 q l_{др.проліт1,} (1.6)

Q_В^л=0,6∙14,9∙5,305=47,4кН;

• біля грані першої проміжної опори праворуч і на всіх інших

Q_В^п= Q_с^л= Q_с^п=0,5∙q∙l_{др.проліт2,} (1.7)

Q_В^п= Q_с^л= Q_с^п=0,5∙14,9∙5,305=39,5 кН.