- •Чутове - 2013
- •Розділ і: характерні особливості початкового етапу ввв у чутівському районі:
- •Розділ іі визволення території чутівщини від німецько-фашиських загарбників:
- •2.2 Лише два десятки хат , руїни і згарища залишилися на території квітучого колись села.
- •1)Охарактеризовано становище населення на території Чутівського району Полтавської області у 1941-1945 роках;
- •Список використаних джерел та літератури:
1)Охарактеризовано становище населення на території Чутівського району Полтавської області у 1941-1945 роках;
Чорна звістка про віроломний напад фашистської Німеччини на радянську землю вогнем обпалила серця людей. Сотні тисяч чоловік пішли до армії , щоб із зброєю в руках захистити рідну землю. Війна перервала мирну працю трудівників Чутівського району. Уже в перші дні війни чутівці влились в ряди Червоної Армії. З 22 червня по жовтень 1941 року в діючу армію було мобілізовано 4140 чоловік. Не слід забувати 22 червня 1941 року - цю трагічну дату в нашій історії. Того дня надвечір відбулися велелюдні мітинги по всій Чутівщині. Звістка про війну надійшла із запізненням . Було сумно але не безнадійно. Всі розуміли , що це велике горе , але що переможуть - ні в кого сумніву не було . Біда згуртовувала людей . викликала неабиякий патріотизм боротьби, особливо в молоді. Знали, що переможуть, але не знали, що до перемоги протягнеться кривава дорога довжиною в майже 5 довгих років.
2)проаналізовано відбудову господарств та сіл району у період Великої Вітчизняної війни;
Лише два десятки хат , руїни і згарища залишилися на території квітучого колись села. З великим запалом узялись чутяни до відбудови села і його господарства. На початку 1944 року відбудовано виробничі приміщення промислових підприємств, МТС, колгоспів. Було відремонтовано 20 тракторів . 10 комбайнів, 4 молотарки. В липні 1944 року у селі організовано промисловий комбінат, відкрито їдальню. Вже на початку 1945 року відбудовано майже 90% житлового фонду.
3)виявлено незабутні імена героїв-ветеранів, місця поховання загиблих воїнів та розташування меморіальних комплексів на території району.
Сьогодні в нашому селищі залишилось вже не так багато ветеранів . Та не можна, щоб пам'ять про їхній великий подвиг зникла разом з ними. Запам'ятаємо ці імена:
Стецун Павло Федорович , житель с. Стінка , пройшов дорогами війни з 1941 по 1945 рік . З першого до останнього дня перебував у блокаді Ленінграда Має бойові нагороди " За оборону Совєтского Заполярья", "За бойові заслуги", " За перемогу над Німеччиною" , "За перемогу над Японією"," За відвагу" та ювілейними медалями (рис.1-3)
Веприк Олексій Іванович, житель с. Кантамирівка .Війна почалася для нього в 1943 році на Дніпрі , поблизу м. Кременчука .Воював також на території Угорщини, Австрії, Чехословаччини.
Костенко Антон Якович, проживає в с.Водяне , у 1943 році воював на Кавказі, а згодом на Забайкальському , четвертому Українському , третьому Українському фронтах. Нагороджений медалями "За відвагу", " За оборону Кавказу ", "За звільнення Белграда", "За взяття Будапешту", " За взяття Відня", " За звільнення Праги", іншими.
Авдюхов Василь Володимирович, житель с. Стінка війну розпочав у 1941 році, захищаючи м.Одесу. Брав участь у звільненні від німецьких загарбників м. Полтави, м. Кіровограда. Має медалі " За відвагу", " За перемогу над Німеччиною", ювілейні нагороди.
Ульянець Микола Петрович , що також проживає в с. Стінка З 1943 року почав службу у військах оборони м. Ленінграда Де і зустрів перемогу. Нагороджений "Орден Вітчизняної війни 2 ст", медаллю " За перемогу над Німеччиною".
Клименко Іван Кузьмич , житель с. Стінка , з першого до останнього дня війни - на фронтах .Нагороджений медалями " За перемогу над Німеччиною" та ювілейними медалями.
Харченко Микола Мефодійович , що проживає в с. Стінка, війну розпочав у 1943 році в Прибалтійських державах .Війну закінчив у Берліні і був нагороджений медалями " За відвагу", "За взяття Берліна" ," За перемогу над Німеччиною".
Цяцько Михайло Федорович , житель с.Водяне , війну розпочав у 1943 році у Полтавській області. З боями пройшов аж до р. Вісли. Має орден Слави 3 сг.
Левченко Микола Орестовнч .який проживає у с. Водяне, війну зустрів у м. Очаків, воював на Кавказі. Має нагороди : Орден Вітчизняної війни 2 ст., медалі " За оборону Кавказу"," За бойові заслуги", інші.
Горга Василь. Васильович партизанив поблизу м. Дупляно .Перед цим воював при корпусі генерала Свободи в м. Бузулук. Проживає в с. Кантемирівка.
Грицай Сергій Аврамович , житель с. Водяне , пройшов усю війну і перемогу зустрів на околицях м. Берліна. Має нагороди "За звільнення Варшави"," За оборону Сталінграда", "За оборону Києва", інші.
Коркішко Михайло Кіндратович, проживає в с. Кантемирівка , під час війни потрапив у полон і був відправлений у Норвегію, де і зустрів перемогу. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни 2 ступеня.
Дольник Микола Михайлович, уродженець с. Стінка , почав війну у вересні 1941року і закінчив у 1944 через тяжке поранення. Має Орден Вітчизняної Війни 2 ст., медалі "За відвагу" , За бойові заслуги".
Миколенко Григорій Федорович , житель с. Федорівка, пройшов бойовий шлях через Мамаїв курган, Сталінград, Воронеж, Бєлгород, Харків .Полтаву , Калінінрадськнй фронт, Литву ,Латвію, Білорусію. Має Орден Червоної Зірки, медалі "За відвагу"," За оборону Сталінграда ", інші.
Різніченко Сергій Васильович ,що , проживає у с. Федорівка війну пройшов аж до Німеччини . Нагороджений Орденом Слави Зст., Орденами Вітчизняної війни 2 ст., 3 ст., медалями "За перемогу над Німеччиною".
Малиш Петро Панасович, житель с. Федорівка, дійшов до Східної Прусії, де був тяжко поранений. Має медалі " За визволення України" Жукова , ювілейні медалі.
Бутенко Володимир Павлович , із с. Федорівка, почав війну у м. Запоріжжя, а закінчив у вересні 1945 року. Має медалі " За звільнення Запоріжжя"," За бойові заслуги Орден Вітчизняної війни 2 ст."
Мусійченко Василь Якович , житель с. Федорівка, в 1941 році пішов на війну. Визволяв Білорусію. Калінінград. Ленінград. Східну Прусію, Німеччину.
Подвиг наших ветеранів знайшов відгук у багатьох серцях талановитих чутівців. Так поетеса Л.Ф.Ся6ро присвятила кілька своїх віршів ветеранам. Деякі з них покладені на музику місцевими композиторами. Одна з таких пісень - " Дорога додому "
Вони ішли у славі і в бинтах.
Ще молоді ,завчасно постарілі,
І солодко куривсь їм рідний шлях,
І марились хатки та вишні білі.
Додому повернулися не всі.
Не всі весні раділи й Перемозі...
Сади стрічали квітами в росі
І матінки на батьківськім порозі...
Проростають ,як сльози , ромашки
Крізь залізо і попіл війни.
Що приходить солдатам у сни.
