Екзаменаційний білет № 1

1. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.

Менеджмент персоналу – це найбільш ефективний спосіб залучення персоналу до досягнення цілей організації.

Менеджмент персоналу (напрями розвитку)

• як сфера практичної професійної діяльності;

• як навчальна дисципліна;

• як галузь науки

Менеджмент персоналу – це вплив однієї особи або групи осіб відповідно на особу або групу осіб для виконання дій, які відповідають досягненню поставленої мети з прийняттям менеджером відповідальності за наслідки цього впливу.

Менеджмент персоналу — відносно молода наука.

Менеджмент персоналу як наука існує на двох рівнях:

• теоретичному (мета — одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних взаємозв'язків і закономірностей між ними);

прикладному (управління персоналом займається питаннями зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання робітників).

2. Управління конфліктною ситуацією.

Конфлікт може бути вирішений в результаті трьох типів дій:

• односторонніх, коли кожен учасник діє на свій страх і ризик;

• взаємоузгоджених, наслідком чого є компроміс на основі взаємних поступок;

• інтегрованих, які передбачають співробітництво, спільний пошук вирішення проблеми.

Існує декілька груп методів управління конфліктними ситуаціями:

• внутріособистісні;

• структурні;

• міжособистісні;

• агресивні відповідні дії.

Внутріособистісні методи розв’язання конфлікту полягають у тому, щоб особистість правильно організувала свою поведінку і спілкування з іншими людьми.

Структурні методи – це методи впливу на організаційні трудові конфлікти, що виникають через неправильний розподіл повноважень, недоліки в організації праці, системах стимулювання.

Міжособистісні методи розв’язання конфліктів ґрунтуються на врахуванні стилів поведінки конфліктуючих сторін і природи самого конфлікту.

Екзаменаційний білет № 2

1. Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності.

Для глибшого розуміння сутності, значення, складності менеджменту персоналу як сфери професійної діяльності доцільно мати більш – менш повне уявлення про наступні методологічні аспекти цього соціального явища: соціальне явище, сфера професійної діяльності,навчальна дисципліна, галузь науки,предмет наукових досліджень.

На нижчому рівні управління відбувається безпосереднє керівництво виконавцями. Керівник доводить до робочих місць виробничі завдання, забезпечує їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо.

На середньому рівні управління вирішуються питання планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад.

На верхньому рівні управління розробляються стратегія менеджменту персоналу як функціональна складова генеральної стратегії організації, формулюється політика менеджменту персоналу, визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад.

Провідними цілями менеджменту персоналу є:

• підвищення ефективності функціонування організації;

• поліпшення якості трудового життя персоналу.

Названі цілі органічно пов’язані одна з одною, невідривні одна від одної.