21. Основні напрями реформування вищої освіти в Україні.

Напрями реформування вищої освіти визначені Законом України «Про вищу освіту»: «Зміст вищої освіти – це система наукових знань, умінь і навичок, а також професійних, світоглядних і громадянських якостей, що мають бути сформовані в процесі навчання і виховання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, техніки, культури та мистецтва».

По-перше, мова йде про систему наукових (теоретичних) знань, а не про окремі предметні знання. Лише узагальнення і поєднання предметних знань у систему професійних знань забезпечують вищу професійну кваліфікацію.

По-друге, Закон України висуває вимоги до особистості фахівця з вищою освітою: володіння не лише необхідними професійними, а й відповідними світоглядними й громадянськими якостями.

Це важливо, оскільки фахівці з вищою освітою – передова частина суспільства, його еліта. Це люди, які створюють теорію, розробляють методологію діяльності. Вони – рушійна сила розвитку культури суспільства.

22. Характеристика нормативних криз.

Вікова криза – то цілісна зміна особистості, що регулярно виникає при зміні стабільних періодів. Вона обумовлена появою основних новотворів, що призводять до руйнації однієї соціальної ситуації розвитку та появи іншої, адекватної новому психологічному образу дитини. Отже, вікові кризи мають обов’язковий і незворотний характер, їх виникнення є нормальною ознакою психічного розвитку. Саме тому їх називають ще нормативними кризами.

Розгляд перебігу нормативної кризи розкриває його процесуально-формальні характеристики (його об’єктний аспект). Форму кризи визначають конфлікт (як актуалізація протиріч між явищами, що становлять умови психічного розвитку в цілому – соціальні, соціально-психологічні, психологічні) та певні поведінкові й емоційні реакції на цей конфлікт (наростання в людини негативізму, впертості тощо). Розгортання форми у часі (оскільки криза – не миттєве явище) дає нам процесуальну характеристику вікової кризи, до якої входять вікові межі кризи та послідовне „проходження” базового протиріччя (такого, що лягло в основу виникнення конфлікту в певний час психічного розвитку) за етапами початку, розгортання і завершення кризи. В результаті перебігу нормативної кризи психологічна організація людини набуває нової форми через появу психічних новотворів.

23. Поняття внутрішньої інтеграції студентів та її аналіз.

Інтеграція (integration) – процес, завдяки якому частини поєднуються в ціле. Це ознака автентичної особистості, яка по-справжньому реально функціонує, знає відмінності між відчуттями і фантазіями, між своїми потребами і бажаннями інших. Вона діє згідно з власною глибинною мудрістю, не вимагаючи від людей підкорення собі або відповідності власним очікуванням. Інтеграція студента означає, що він усвідомлює свої потреби й бере відповідальність за їх реалізацію, узгоджує свої бажання з наявними можливостями, вибудовує своє «Я – ідеальне» узгоджено з «Я – реальне» і професійною моделлю.

На етапі інтеграції в студента завершується професійне становлення, визначається професійне спрямування особистості, формуються професійні і громадянські якості, а також індивідуальний стиль майбутньої діяльності. Все це відбувається через професійну ідентифікацію (порівняння себе з професійною моделлю) та професійну самопрезентацію (поведінка набуває професійних рис).