- •Основні ознаки кризи в системі вищої освіти.
- •Характеристика фізичного розвитку студентської молоді.
- •Основні методи самовиховання.
- •Цілі професійно-педагогічного спілкування викладача зі студентом.
- •Основні рівні розвитку педагогічних здібностей.
- •Завдання психології вищої школи на сучасному етапі.
- •Основні показники інтелектуальної зрілості.
- •Характеристика позитивної «я – концепцію» студента.
- •Основні педагогічні позиції викладача.
- •Класифікація основні педагогічні цінностей.
- •Основні критерії педагогічної майстерності викладача.
- •Психологічні вимоги до саморегуляції спілкування.
- •Основні складники фахової компетентності та їх характеристика.
- •Кризи студентського віку та їх ознаки.
- •Основні типи ставлення майбутніх педагогів до психологічних знань.
- •Характеристика ділової спрямованості викладача.
- •Основні функції педагогічного спілкування.
- •Компоненти системи взаємовідносин викладача і студента.
- •Процес соціалізації студентської молоді.
- •Основні напрями реформування вищої освіти в Україні.
- •Характеристика нормативних криз.
- •Поняття внутрішньої інтеграції студентів та її аналіз.
- •Структура психологічної готовності до навчання у вищій школі.
- •Поняття власної ідентичності.
- •Типологія викладачів вищої школи.
- •Основні методи психології вищої школи.
- •Професійна спрямованість особистості.
- •???Характеристика позитивних стилів педагогічного спілкування.
- •???Характеристика негативних стилів педагогічного спілкування.
- •Характеристика поняття «сучасний університет».
- •Характеристика студентства, як представника малої соціальної групи.
- •Аналіз інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •Характеристика адаптації студентської молоді до вузу.
- •Поняття педагогічної майстерності.
- •Структура педагогічних здібностей викладача.
- •Загально - людські і професійні якості викладача.
- •Типологія викладачів очима студентів.
- •Етапи професійного зростання викладача.
- •Характеристика бар’єрів у педагогічному спілкуванні.
- •Основні труднощі в роботі викладача.
Компоненти системи взаємовідносин викладача і студента.
Взаємини викладачів і студентів характеризуються складною структурою, компонентами якої є:
Мотиваційний (інтерес до партнера й потреба у стосунках із ним)
Когнітивний (сприйняття й оцінка іншого; рефлексія стосунків і усвідомлення їхніх труднощів; уявлення про оптимальні взаємини)
Емоційний (задоволеність стосунками, які склалися; взаємні оцінні ставлення партнерів; відчуття психологічної захищеності, комфортності або напруженості, тривожності)
Поведінковий (тип взаємин і стиль педагогічного спілкування; спосіб поведінки в конфліктній ситуації; засоби коригування взаємин і взаємовпливу).
Характеристика педагогічного мислення. Психолого-педагогічне мислення, яке передбачає нестандартний, пошуковий і інноваційний підхід до організації та проведення педагогічного процесу й постійне його вдосконалення, всебічний аналіз навчально-виховних заходів з точки зору сучасних наукових досягнень, безперервне збагачення свого психолого-педагогічного досвіду й уміння бачити, знайти щось нове, оригінальне в кожному педагогічному явищі, на перший погляд, повсякденному. Сучасне психолого-педагогічне мислення також передбачає відмову педагога від уторованих шляхів здійснення навчально-виховних заходів і сміливе створення власних ефективних методик, які найбільш повно відповідають його індивідуально-психічним особливостям і випливають із сучасних педагогічних концепцій.
Основними характеристиками такого мислення є ясність, чіткість, логічність, системність, послідовність, самостійність, гнучкість, сміливість, оригінальність.
Процес соціалізації студентської молоді.
Процес залучення в суспільне життя здійснюється не лише через навчальну діяльність і професійну підготовку. Це відбувається також через виховну діяльність, високу творчу активність і схильність до інноваційної діяльності. У студентів формується паралельна система цінностей і поглядів. Студенти обирають не те, що справді необхідно, а те, що яскравіше, емоційніше. Формується також стійке усвідомлення настановлення на збагачення і життєвий успіх.
У педагогіці процес соціалізації розглядається у зв’язку з розумінням суті виховного процесу. Основними його учасниками у ВНЗ є студенти і викладачі, які забезпечують формування особистості. В процесі життєвої взаємодії під впливом соціальних залежностей, різних впливів виховного характеру у студентів створюється уявлення про світ, формуються навички діяльності, принципи поведінки, розвиваються психічні якості особистості. В результаті студенти стають підготовленими до участі в суспільному житті. Отже, удосконалення процесу соціалізації має стати одним з першочергових завдань ВНЗ.
Результатом соціалізації студента є: вироблення і трансформація власної системи поглядів на життя та ціннісні орієнтації, формування життєвого ідеалу; засвоєння культури людських взаємин і соціально-професійних функцій; формування індивідуального стилю навчально-професійної діяльності та власної моделі моральної поведінки; опанування професійною діяльністю та формами ділового спілкування.