
- •Основні ознаки кризи в системі вищої освіти.
- •Характеристика фізичного розвитку студентської молоді.
- •Основні методи самовиховання.
- •Цілі професійно-педагогічного спілкування викладача зі студентом.
- •Основні рівні розвитку педагогічних здібностей.
- •Завдання психології вищої школи на сучасному етапі.
- •Основні показники інтелектуальної зрілості.
- •Характеристика позитивної «я – концепцію» студента.
- •Основні педагогічні позиції викладача.
- •Класифікація основні педагогічні цінностей.
- •Основні критерії педагогічної майстерності викладача.
- •Психологічні вимоги до саморегуляції спілкування.
- •Основні складники фахової компетентності та їх характеристика.
- •Кризи студентського віку та їх ознаки.
- •Основні типи ставлення майбутніх педагогів до психологічних знань.
- •Характеристика ділової спрямованості викладача.
- •Основні функції педагогічного спілкування.
- •Компоненти системи взаємовідносин викладача і студента.
- •Процес соціалізації студентської молоді.
- •Основні напрями реформування вищої освіти в Україні.
- •Характеристика нормативних криз.
- •Поняття внутрішньої інтеграції студентів та її аналіз.
- •Структура психологічної готовності до навчання у вищій школі.
- •Поняття власної ідентичності.
- •Типологія викладачів вищої школи.
- •Основні методи психології вищої школи.
- •Професійна спрямованість особистості.
- •???Характеристика позитивних стилів педагогічного спілкування.
- •???Характеристика негативних стилів педагогічного спілкування.
- •Характеристика поняття «сучасний університет».
- •Характеристика студентства, як представника малої соціальної групи.
- •Аналіз інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •Характеристика адаптації студентської молоді до вузу.
- •Поняття педагогічної майстерності.
- •Структура педагогічних здібностей викладача.
- •Загально - людські і професійні якості викладача.
- •Типологія викладачів очима студентів.
- •Етапи професійного зростання викладача.
- •Характеристика бар’єрів у педагогічному спілкуванні.
- •Основні труднощі в роботі викладача.
Основні показники інтелектуальної зрілості.
Інтелектуальна зрілість характеризується здатністю формувати власну думку, враховуючи і поважаючи думки інших, але не керуючись ними. Це здатність приймати власні рішення з усією необхідною увагою до порад і думками інших, що мають відношення до справи, але в той же час проявляючи незалежність і твердість. Інтелектуально зріла людина може змінити свою думку в світлі нових й істотно вагомих фактів, а також змінювати свої плани, якщо це представляється більш розумним. В неї є власні судження, вона здатна самостійно приймати рішення з повним усвідомленням своєї відповідальності за них. Вона не ухиляється від відповідальності і визнає істину, як вона є, навіть якщо це для неї малоприємно або пред'являє до неї серйозні вимоги. Її підхід до вирішення тієї чи іншої життєвої проблеми не зводиться лише до болісного неспокою. Інтелектуально зріла людина аналізує виниклу перед нею проблему, розглядає можливі альтернативи, приймає рішення і діє відповідно до них.
Характеристика позитивної «я – концепцію» студента.
Позитивна «Я-концепція» студента характеризується такими емпіричними показниками: висока когнітивна складність і диференційованість «Образу-Я»; професійно-рольова ідентифікація («Я – майбутній педагог», «Я – вихователь-практикант» тощо); наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе (любов до дітей, їх прийняття і розуміння, повага іншого тощо); внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями «Я-реальне», «Я-ідеальне», «Я-дзеркальне»; відносна стійкість, стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього педагога; переважання серед них моральних суджень і загальний позитивний їх характер. Студенти з позитивною «Я-концепцією» відрізняються високою (здебільшого адекватною) самооцінкою педагогічних здібностей, особистісних якостей і наслідків своєї навчально-професійної діяльності; високим рівнем самоповаги та аутосимпатії, самокритичністю (але без самобичування). Вони здебільшого очікують на позитивне ставлення до себе з боку авторитетних осіб, емоційно стійкі, з низьким рівнем особистісної і реактивної тривожності. Їм притаманна висока активізація вчинку самобачення, наявність позитивних мотивів навчально-професійного й особистісного самовдосконалення, здатність до вольової дії щодо подолання вад власного «Я»; домінування інтернальних (внутрішніх) тенденцій локусу-контролю.
Основні педагогічні позиції викладача.
Позиція 1. Розуміння студента. Розуміння дозволяє в адекватних поняттях визначити емоційний стан співрозмовника, конкретизувати можливі дії щодо нього, встановити емоційний контакт на основі емпатії. Розуміння співрозмовника потребує також педагогічної спостережливості, емпатії і психологічної проникливості у внутрішній стан людини, а то можливі серйозні помилки в оцінці вчинків. Треба не поспішати з оцінкою, а вислухати співрозмовника, зуміти стати на його точку зору, намагатися зрозуміти мотиви його вчинку. Адже між мотивом і вчинком існують неоднозначні зв’язки.
Повторимо деякі педагогічні вимоги до оцінювання викладачем студентів:
1. Викладач повинен бути справедливим у своїх оцінках і зауваженнях, але тактовним і коректним. Несправедливість оцінки викликає почуття ображеного самолюбства.
2. Критичні зауваження треба висловлювати стосовно дій, вчинків, їх результатів, але не зачіпати до того ж особистість студента, не принижувати почуття його власної гідності.
3. Педагогічне розуміння завжди співчутливе, проте воно не повинно зменшувати вимогливість, принциповість і об’єктивність.
Позиція 2. Визнання викладачем студента як особистості, яка має право на свій вибір, свої думки і свою позицію. Позиція викладача виявляється в його вірі в розум студента, у його позитивні прагнення до розкриття своїх потенційних можливостей і саморозвитку.
3 позиція викладача – безумовне прийняття студента як особистості. Безумовне прийняття – це не позитивна оцінка особистості студента за будь-яких обставин. Прийняття студента – це визнання його права на будь-яку гаму власних почуттів без ризику втратити повагу викладача. Безумовне прийняття допомагає послабити й навіть зовсім подолати тривожність студента, сприяє самоствердженню, дає свободу для самореалізації.
Таким чином, безумовне прийняття студента виявляється:
в увазі до його почуттів і думок, готовності їх почути й зрозуміти;
у готовності до підтримки;
у повазі до позиції студента;
у вірі в його сили й можливості.