24. Структура психологічної готовності до навчання у вищій школі.

Психологічну готовність студента до навчальної діяльності в умовах педагогічних нововведень розглядаємо як особливий особистісний стан, який дозволяє йому ефективно переборювати труднощі адаптації та первісного навчання за кредитно-модульною системою у вищій школі. Психологічна готовність передбачає наявність у студента мотиваційно-ціннісного ставлення до навчальної діяльності в умовах нововведень, володіння ефективними способами досягнення навчальних цілей, здатності до рефлексії поведінки.

Психологічну структуру готовності студентів до навчальної діяльності слід розглядати як сукупність емотивної, когнітивної та поведінкової компоненти, які взаємообумовлені і пов’язані між собою. Когнітивна компонента готовності об’єднує сукупність знань студента про специфіку модульної технології навчання, особливості її впровадження у вищий школі. Поведінкова компонента готовності характеризується пізнанням студентом власної поведінки та діяльності у нових умовах, аналізом отриманих результатів, саморозумінням і розумінням іншого, самооцінюванням й оцінюванням іншого.

Найважливішою компонентою готовності студентів до навчальної діяльності в умовах нововведень вважаємо емотивну компоненту, яка виражає усвідомлене ставлення студента до навчальної діяльності. Провідним мотивом навчальної діяльності є пізнавальні інтереси, які концентруються навколо потреби у розумінні різних аспектів кредитно-модульної системи (модульної технології навчання, основних положень самостійної роботи студентів), прагненні до самостійності у доборі знань, використанні нових знань у власній практичній діяльності, подоланні труднощів.

25. Поняття власної ідентичності.

Особистісна ідентичність – це система знань про себе, яка формується під час порівняння суб*єктом себе з членами групи і складається з сукупності рис, специфічних саме для «Я».

Ідентичність узгоджує власні здібності й таланти з ідентифікаціями і ролями, які надані їй раніше батьками, ровесниками і суспільством.

26. Типологія викладачів вищої школи.

Типологія викладачів очима науковців:

• Ціннісний тип (70%): схильні керувати, переважає вербальний інтелект, володіють грамотною і багатою мовою. Проте виявляють емоційну відчуженість, педантизм і мають великі соціальні претензії.

• Гедоністи (15%), мета гедоністичного життя яких – вищі блага. Це виконавці, поширювачі знань, що мають розвинутий інтелект; вони відповідальні, творчі, соціально рефлексивні та здатні до емоційної співпраці.

• Реалісти (3%): мають розвинутий вербальний інтелект, але часто емоційно дискомфортні.

• Творчі (12%): здатні генерувати ідеї, гармонійно гнучкі, активні, мають високий інтелектуальний потенціал і здатність до емоційної співтворчості.

Для прикладу наведемо моделі поведінки і діяльності викладача, які виокремив американський психолог М. Талон:

Модель 1: «Сократ». Це викладач із репутацією любителя дискусій, суперечок, які навмисне провокує в аудиторії. Йому властиві високий індивідуалізм, відсутність систематичності в навчальному процесі. Через постійну конфронтацію, що нагадує перехресний допит, студенти активно відстоюють власні позиції.

Модель 2: «Керівник групової дискусії». Головним у своїй діяльності такий викладач вважає досягнення згоди і забезпечення співробітництва між студентами, відводячи собі роль посередника.

Модель 3: «Майстер». Викладач виступає як зразок для наслідування, котрий студент має обов’язково копіювати не стільки в навчальному процесі, скільки в ставленні до життя взагалі.

Модель 4: «Генерал». Уникає будь-якої двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко добивається слухняності, оскільки вважає, що завжди і в усьому має рацію, а студент, як армійський новобранець, повинен беззаперечно виконувати накази. За даними автора типології, цей стиль поширеніший у педагогічній практиці, ніж інші, разом узяті.

Модель 5: «Менеджер». Стиль, поширений у радикально орієнтованих університетах і пов’язаний з атмосферою ефективної діяльності, індивідуальним підходом до студентів, заохоченням їх ініціативи й самостійності.

Модель 6: «Тренер». Атмосфера спілкування в аудиторії пройнята духом командної належності. Студенти, як члени єдиної команди, – кожний зокрема не має значення як індивідуальність, але разом вони можуть зрушити гори. Викладачу відведена роль натхненника групових зусиль, для нього головне – кінцевий результат, блискучий успіх, перемога.

Модель 7: «Гід». Втілений образ ходячої енциклопедії, лаконічний, точний і стриманий. Відповіді на всі запитання йому відомі заздалегідь, як і можливі запитання. Технічно бездоганний і саме тому дуже часто відверто нудний.