- •Екзаменаційний білет № 1
- •Квантова гіпотеза та формула Планка
- •Радіоактивність
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Ефект Комптона
- •Ядерні реакції. Реакція поділу
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Теплове випромінювання, його основні визначення
- •Склад ядра атома. Ізотопи
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Оптична пірометрія.
- •Закон радіоактивного розпаду
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Енергія зв’язку ядра
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Закон Кірхгофа.
- •Дефект маси ядра
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Закон Малюса
- •Електронно-дірковий перехід
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Закон Віна.
- •Ядерні сили
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Розсіювання та поглинання світла.
- •Зонні моделі металів, діелектриків та напівпровідників
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Поляризація світла
- •Теплові властивості твердих тіл. Закон Дюлонга і Пті, квантові теорії теплоємності
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Закон Брюстера
- •Власна та домішкова проводимість напівпровідників
- •Екзаменаційний білет № 12
- •Електромагнітні хвилі, швидкість їх розповсюдження.
- •Екзаменаційний білет № 13
- •Інтерференція світла.
- •Експериментальні дослідження кришталів
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Дифракція світла.
- •Кристалічна решітка, дефекти в кришталах
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Дисперсія світла.
- •Енергетичні зони в кристалах
- •Екзаменаційний білет № 16
- •Затухаючі коливання.
- •Квантові числа, принцип Паулі
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Коливальний контур, формула Томсона
- •Спектральні серії
- •Екзаменаційний білет № 18
- •Математичний та фізичний маятники
- •Рівняння Шредінгера
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Хвильова функція та її статистичний зміст
- •Гармонічні коливання
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Вимушені коливання
- •Досліди Резерфорда по розсіюванню α-частинок речовиною
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Резонанс
- •Іонні та ковалентні молекули
- •Екзаменаційний білет № 22
- •Зовнішній фотоефект
- •Правила зміщення
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Екзаменаційний білет № 24
- •Рівняння Ейнштейна для зовнішнього фотоефекту
- •Співвідношення невизначеностей
Екзаменаційний білет № 24
Рівняння Ейнштейна для зовнішнього фотоефекту
А.Эйнштейн обратился к проблеме возникновения и превращения света, исходя из того, что излучение ведет себя так, как если бы оно состояло из независимых квантов энергии.
Рождение квантовой механики, пожалуй, естественнее отнести к моменту написания Эйнштейном закона сохранения энергии для внешнего фотоэффекта, где Эйнштейн использовал выводы из формулы Планка:
Эйнштейн доверился результату Планка, состоящему в том, что при взаимодействии с веществом энергия электромагнитного излучения может поглощаться порциями - квантами, величина которых равна hν, таким образом, можно предположить, что поле ведет себя как поток частиц.
Квант с энергией hν выбивает с поверхности металла электрон, затрачивая на это энергию, равную работе выхода электрона из этого металла Авых, оставшаяся энергия кванта идет на сообщение электрону кинетической энергии
Уравнение Эйнштейна для фотоэффекта объяснило все экспериментальные результаты по выбиванию электронов лучами света с поверхности металлов, в том числе наличие «красной» границы фотоэффекта, которое (наличие) не могло быть объяснено по законам классики.
Співвідношення невизначеностей
В 1927 г.
В.Гейзенберг открыл так называемые соотношения
неопределенностей, в
соответствии с которыми
неопределенности координаты и импульса связаны
между собой соотношением:
,
где
, h-постоянная
Планка.
Своеобразие
описания микромира в том, что произведение
неопределенности (точности определения)
положения Δx и неопределенности (точности
определения) импульса Δpx всегда
должно быть равно или больше константы,
равной –
.
Из этого следует, что уменьшение одной
из этих величин должно приводить к
увеличению другой. Хорошо известно, что
любое измерение сопряжено с определенными
ошибками и совершенствуя приборы
измерения, можно уменьшать погрешности,
т. е. повышать точность измерения. Но
Гейзенберг показал, что существуют
сопряженные (дополнительные) характеристики
микрочастицы, точное одновременное
измерение которых, принципиально
невозможно. Т.е. неопределенность –
свойство самого состояния, оно не связано
с точностью прибора.
Для других сопряженных величин – энергии E и времени t соотношения неопределенностей, имеет вид:
.
Это означает,
что при характерном времени эволюции
системы Δt ,
погрешность определения ее энергии не
может быть меньше чем
. Из
этого соотношения следует возможность
возникновения из ничего, так
называемых, виртуальных
частиц на
промежуток времени меньший, чем
и
обладающих энергией ΔE.
При этом закон сохранения энергии не
будет нарушен. Поэтому
по современным представлениям вакуум это
не пустота, в которой отсутствуют поля
и частицы, а физическая сущность, в
которой постоянно возникают и исчезают
виртуальные частицы.
Задача. Визначити частоту коливань у зеленому світлі з довжиною хвилі 550 нм.
