3.3.3. Інженерні рішення

Блискавкозахист виробничого приміщення з розмірами: довжина А = 50 м, ширина В = 20м і висоту h = 10 м. Будинок розташований у Кіровоградській області. Питомий опір ґрунту ρ = 1,8 · 10⁴ Ом · см.  Розв’язок 1. Із табл. 3.20 знаходимо середньорічну грозову діяльність К = 60-80 год. 2. Із табл. 3.19 визначаємо очікувану середньорічну кількість ударів блискавки в 1 км² земної поверхні, n = 5,5. 3. За формулою (3.18) визначаємо очікувану кількість уражень блискавкою за рік : N=[(20+6*10)(50+6*10)-7,7*10²]*5,5*10^-6 N=0,044 рази. 4. За табл. 3.21 визначаємо, що приміщення відноситься до І категорії захисту, зона А. Відношення А/В=50/20=2,5 < 3, тож доцільно застосувати два стрижневі блискавковідводи. 5. Приймаємо відстань від стрижневого блискавковідводу до споруди Sв = 4 м. (див. рис. 3.14). Рис.  Відстань Sв від стрижневого блискавковідводу до споруди Визначаємо відстань між двома окремими блискавковідводами. L=2Sв+А=2·4+50=58 м. 6. Для забезпечення потрібного блискавкозахисту необхідно, щоб будинок перекривався зонами захисту, утвореними кожним блискавковідводом. Тому приймаємо радіус захисту Rх =20 м. 7. Визначимо висоту кожного блискавковідводу для зони А за формулою (3.21), приймаючи Нх = h = 10 м. і Rх =20 м. в = 1,12235; С = 32,94. Тоді Н_1,2=  Н_1,2 =(1,12235±1)/0,04  ,  Н₁ = 530,5 м, Н₂ = 30,5 м.  З двох коренів приймається Н= 30,5 м. 8. В даному випадку Н < L < 2H, тобто 30,5 < 58 < 61. Тоді Нс, Rсх і Rсо обчислюються відповідно за формулами (3.24), (3.25) і (3.26). Нс=Но – (0,17+3 ·10 ^{- 4}Н)( L–Н)=0,85 · 30,5 – (0,17+3 ·10 ^{– 4} · 30,5)×(58-30,5)=

=21 Rсх=[(Hc-Hx)/Hc]×Ro Rо=Rс=(1,1-0,002Н)Н = (1,1-0,002 · 30,5) · 30,5, Rо=Rс=31,72 м.

Тоді Rсх=[(21-10)/21]×31.72=16,5 м.. 9. Побудова границь зони захисту блискавковідводу. Від основи кожного блискавковідводу точки О і О₁ у різні боки відкладаємо по два відрізки величиною R_O=31,7 м. На осьових лініях блискавкоприймачів відкладаємо відрізки, які дорівнюють Н_О=0,85Н=25,92 м. Отримані точки А і А₁ з’єднуємо з точками В і В₁.  Із точки С, яка знаходиться на середині відстані поміж блискавкоприймачів, виставляємо перпендикуляр до лінії ВВ₁ і відкладаємо відрізок СС₁, який дорівнює Нс=21м. Отримуємо фігуру ВАС₁А₁В₁, яка у фронтальному перетині буде зоною захисту. У плані вона буде представлена зонами захисту кожного блискавковідводу.  В середині поміж блискавковідводами ширина захисту буде визначатися на рівні землі величиною Rс= Rо=31,72м, а на висоті Н_Х - величиною Rсх =16,5м.

3.3.4. Пожежна безпека

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток.

Небезпечним факторами є:

- відкритий вогонь і іскри;

- підвищена температура повітря і предметів;

- дим;

- недостача кисню в повітрі.

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а у випадку їхнього виникнення забезпечується захист людей і матеріальних цінностей від небезпечних факторів пожежі.

Пожежобезпечність регламентується державними стандартами НАПБ А.01.001-2004 “ Правила пожежної безпеки в Україні “, будівельними нормамиДБН В.1.2-7-2008 і ДБН В.1.2-7-2008, а також міжгалузевими протипожежними правилами.

Державні стандарти встановлюють наступні основні міри запобігання пожеж:

1. Обмеження кількості пальних речовин;

2. Усунення можливих джерел запалювання;

3. Обмеження поширення пожежі будівельно-планувальними засобами;

4. Ознайомлення персоналу з правилами пожежної безпеки.

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технологічними заходами.

Проектна документація, як правило, включає технічні рішення системи запобігання пожеж і системи протипожежного захисту. Організаційно-технічні заходи регламентуються правилами, інструкціями і реалізуються в процесі експлуатації об'єкта.

Загальні вимоги пожежної безпеки:

- кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежегасіння і вміти ними користуватись, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації;

- забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення у спеціально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення;

- у разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону та керівництву, розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Технічні рішення системи запобігання пожежі:

- розподільна мережа напругою 220В для живлення електроприймачів від щитів і силових пунктів виконана проходами у спеціальних трубах, прокладених приховано в підлозі і стінах;

- у кожному комп'ютері і системі загального підключення до мережі встановлені плавкі запобіжники;

- заборонено збереження паперів, книг і інших пальних матеріалів у технічно необладнаних для цього приміщеннях;

- опір ізоляції контролюється 2 рази на рік. Маються протоколи виміру опору ізоляції, занулень;

Технічні рішення системи протипожежного захисту спрямовані на обмеження поширення пожежі, захист людей і матеріальних цінностей від впливу шкідливих і небезпечних факторів пожежі, на створення умов ліквідації пожежі.

Стіни (перегородки) неспалені, з межею вогнестійкості 0,75 години, двері важко спаленні, з межею вогнестійкості 0,6 год.

Система електроживлення має блокування для відключення (розподільний щит типу СУЕ4 150 А 220).

Приміщення забезпечене системою виявлення початкової стадії пожежі, що реагує на появу диму, з використанням теплового датчика ДПС-038. Конструктивною особливістю цього датчика є біметалічна пластинка, що при підвищенні температури деформується і замикає електричну мережу, що сигналізує про виникнення пожежі.

Однією з основних вимог пожежної безпеки є побудова в будівлях необхідної кількості виходів, виїздів для евакуації людей і матеріальних цінностей.

Двері на шляху евакуації проектуються відкриватися в напрямку виходу. Устрій дверей і турнікетів, що обертаються, а також гвинтових східців на шляхах евакуації не дозволяється.

Максимальна віддаль L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:

L = 1,5 *Р,

де Р – периметр приміщення, м.

Так як периметр запроектованого приміщення дорівнює 30 м, то L буде дорівнювати 45 м.

За вибухонебезпекою будівля, де знаходиться робоче місце, відноситься до категорії А. Тому, виходячи з того, що площа поверху 300 м², об’єм 1050 м³, кількість працюючих становить 54 людини, передбачено наявність порошкових вогнегасників типу ВП-6(3) ТУ в кількості 8 штук та протипожежної сигналізації.

При виникненні пожежі вже на першій стадії виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної тривалості пожежі, що становить небезпеку для людини. Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. Евакуаційних виходів з приміщень кожного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів евакуації - не менше 1 м, дверей -0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу зі споруди. У кожному приміщенні (поверху) слід вивісити план евакуації людей і матеріальних цінностей. План евакуації на випадок пожежі наведено на

Умовні позначення:

• шляхи евакуації.

- аптечка.

- вогнегасник ОХП-10,(8,7л)-10кг

- пожежний кран.

-місцеположення людини

Аптечка першої допомоги медична універсальна

У житті,на жаль,трапляються ситуації в яких необхідно надати людині,що

отримала травму або погано себе почуває,перш допомогу.Ці питання вирішують аптечки першої допомоги.

Ця аптечка найбільше має зацікавити будівельні та виробичі організації,та спеціалістів з охорони праці.

Вміст аптечки:

1.	Валідол №10 таб.	1 шт.
2.	Аналгін №10 таб.	1 шт.
3.	Ацетілсаліцилова кислота№10 таб.	1 шт.
4.	Вугілля активоване №10 таб.	1 шт.
5.	Кислота борна 10гр.	1 шт.
6.	Розчин амоніаку 10%40мл.	1 шт.
7.	Розчин йоду спиртоий 5%10мл.	1 шт.
8.	Розчин брильянтового зеленого 1%10мл.	1 шт.
9.	Мазь стрептоцидна 5%25мл.	1 шт.
10.	Настоянка валеріани 25мл.	1 шт.
11.	Бинт нестирильний 5*10	1 шт.
12.	Вата 25гр. н/ст.	1 шт.
13.	Джгут	1 шт.
14.	Лейкопластр бактерицидний	1 шт.
15.	Рукавички п/е	1 шт.
16.	Інструкція	1 шт.
17.	Футляр	1 шт.
18.	Перекис водню 25 мл.	1 шт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. "Справочник по инженерной геодезии" под редакцией Н. Г. Видуева. – К.: Высшая школа., 1978 г.

2. С. П. Войтенко "Геодезичні роботі в будівництві ": Навч. посібник. – К: ІСДО, 1993. – 144 с.

3. Н. Н. Лебедев "Курс инженерной геодезии ": М., "Недра" 1974. – 360 с.

4. М. П. Сироткин, В. С. Сытник "Справочник по геодезии для строителя": М., "Недра" 1987. – 336 с.

5. СПРАВОЧНИК СТРОИТЕЛЯ "Геодезические работы в строительстве"

М., "Стройиздат" 1984.

6. Г. Г. Орлов "Охрана труда в строительстве" Учеб. для строит. специ-альностей вузов. – М.: Высшая школа., 1984 – 343 с., ил.

7. Видуев Н. Г., Баран П. И., Войтенко С. П., "Геодезические разбивочные работы " – М.: Недра, 1973.

8. Т. Т. Чмчян, Справочная книжка рабочего-строителя "Геодезические работы на строительной площадке": К., "Будівельник" 1979. – 152 с.

9. Лебедев Н. Н., Новак В. Е., Левчук Г. П. Практикум по курсу прикладной геодезии. М.: Недра, 1977.

10. Т. Т. Чмчян, "Расчёты точности геодезических работ в строитель-стве " – М.: Недра, 1988.

11. В. С. Сытник "Основы расчёта и анализа точночсти геодезических измерений в строительстве" М.: "Стройиздат", 1974.

12. Лебедев Н. Н. Курс инженерной геодезии. "Геодезические работы прри проетироваение и строительстве городов и тоннелей " 2-е изд. М., "Недра", 1974, с. 360.

- Прибор вертикального

проектирования (ПЗЛ)