3.3.2. Заходи профілактики щодо безпечних умов праці

Організація виробничого освітлення

Одним із чинників зниження виробничого травматизму є правильне освітлення і рівномірне розподілення світлового потоку робочих місць, санітарно-гігієнічних і побутових приміщень будинків і споруд, які будуються та споруджуються під час виконання земляних робіт. Освітлення має бути рівномірним і достатнім для виконання того чи іншого процесу і задовольняє вимоги ДБН.В.2.5.-28-2006 “Природне і штучне освітлення”.У виробничих умовах застосовують три види освітлення: природне, штучне і змішане.Робоче освітлення може бути загальним ( для забезпечення освітлення всієї робочої зони ) і місцевим, яке застосовують у випадку недостачі загального освітлення робочих міць, ділянок. Застосування одночасно загального і місцевого є економічним і створює хорошу направленість світового потоку на робочі місця.

При нормуванні освітлення враховують такі чинники зорового процесу: точність роботи; коефіцієнт відбивання фону, на якому

Природне освітлення:

Під природнім освітленням розуміють освітлення приміщень чи кабіни сонячним світлом через світлові щілини.

Природне освітлення всередині приміщення розподіляється нерівномірно, залежно від конструкції світлових щілин та їх розміщення. При односторонньому боковому освітленні рівень його в глибині приміщення зменшується. Краще освітлення забезпечується верхнім освітленням, коли добре освітлюється простір усередині приміщення і гірше біля стін. Застосування сумісного бокового і верхнього освітлення створить більш різноманітну освітленість по всій глибині приміщення.

Штучне освітлення:

Його поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Штучне освітлення має дві системи:

- Загальне, при якому світильники розташовані у верхній зоні

приміщення рівномірно або пристосовані до розміщення обладнання;

- Комбіноване, при якому одночасно працюють дві групи світильників:загального освітлення і місцевого освітлення, яке розташоване поряд над робочим місцем або безпосередньо на ньому, посилають світловий потік на робочу поверхню ( вони забезпечують освітлення тільки робочих місць і практично не освітлюють поверхні, що розташовані поруч ).

Для загального рівномірного освітлення будівельних майданчиків при їхній ширині до 20 м застосовуються світильники з лампами розжарювання; при ширині майданчика 20 - 150 м – з лампами типу ДРЛ; при ширині майданчика більше 150 – 300 м – з лампами розжарювання; при ширині майданчика більше 300 м, при установленні на висоті 5 м і більше – з ксеноновими лампами, що мають коефіцієнт підсилення сили світла не менше 10 – вище 300м.

Іонізуюче випромінювання

Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рівнів електромагнітних випромінювань у діапазоні частот 50 Гц-300 МГц і статичного електричного поля.

Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується: виробником, установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, майстернями.

Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи.

Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні обличчя користувача середніх антропометричних даних визначається шляхом множення показів вимірювача напруженості СЕП на поправковий коефіцієнт К , який розраховують за формулою:

К=0,60-0,19хd, де d — розмір діагоналі екрана ВМ, м.

Потужність експозиційної дози невикористаного іонізуючого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від усіх поверхонь відео монітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.

Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3м від екрана не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 нм—2 Вт/кв.м, 320-280 нм—0,002 Вт/кв.м, ультрафіолетового випромінювання в діапазоні 280-200 нм — не повинно бути.

Мікроклімат

Фізичні параметри повітря - температура, вологість, рухливість і його чистота впливають на самопочуття людини і його працездатність. Велике значення мають параметри повітря і для ведення технологічних процесів. Нормованими параметрами мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042-99є:

- температура повітря, С˚;

- рухливість повітря, м/с;

- вологість, %;

- потужність теплового потоку, Вт/ м².

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ маютьзабезпечуватисьоптимальнізначення параметрівмікроклімату:температури,відносної,вологості й рухливості повітря (ДСН 3.3.6.042-99).Для приміщень із ВТ оптимальними є наступні параметри мікроклімату:

У холодний період року:

- температура повітря: 22-25° С;

- рухливість повітря: до 0,1 м/с;

- вологість: 40-60%;

- потужність теплового потоку: 35-100 Вт/ м²

У теплий період року:

- температура повітря: 23-25° С;

- рухливість повітря: 0,1-0,2 м/с;

- вологість: 40-60%;

- потужність теплового потоку: 35-100 Вт/ м²

Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнанісистемами опалення, кондиціонування повітря, абоприпливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91.Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмістушкідливих речовин мають відповідати нормам.

Кондиціонування повітря забезпечує автоматичну підтримку параметрів мікроклімату в необхідних межах протягом усіх сезонів року, очищення повітря від пилу і шкідливих речовин, створення невеликого надлишкового тиску (24-40 кПа) у чистих приміщеннях для виключення надходження неочищеного повітря.

Для забезпечення нормального стану мікроклімату в холодний період року кімната обладнана системою водяного опалення.