1. 2. Види інженерно-геодезичних робіт в будівництві.

Геодезичні вимірювання, які виконуються при вишукуваннях, проектуванні, будівництві і експлуатації інженерних споруд, нази­ваються інженерно-геодезичними роботами. Вони є складовою частиною технології виконання інженерно-будівельних робіт.

Методика вимірювань, їх обробка і прилади використовуються такі самі, як і при виконанні геодезичних робіт. Однак при будів­ництві унікальних споруд, при розв'язанні ряду специфічних задач використовуються спеціальні високоточні методи і прилади для, вико­нання інженерно-геодезичних робіт.

Основні види інженерно-геодезичних робіт:

1. Інжненерно-геодезичні вишукування є основою для проектуван­ня інженерних споруд та інших видів вишукувань: геологічних, гідро­логічних та ін. Вони включають:

а) розвиток планово-висотної основи і топографічну зйомку будівельних майданчиків;

б) трасування лінійних споруд;

в) геодезичну прив`язку (визначення координат і висот) геоло­гічних виробок, гідрологічних створів та ін.

Нині широко використовують методи аеровишукувань.

2. Інженерно-геодезичне проектування виконується на стадії проектування споруд і включає:

а) складання топографічних планів, профілів та інших мате­ріалів, необхідних для проектування інженерних споруд;

б) розрахунок необхідних даних (геодезична підготовка) для перенесення проекту споруди на місцевість (натуру).

в) проектування методів виконання геодезичних розбивних ро­біт і добір необхідних приладів;

г) розв'язання задач з планування будівельних майданчиків, підрахунок площ, об`ємів тощо.

3. Розбивка споруд. Це основний вид інженерно-геодезичних ро­біт при перенесенні проекту споруди на місцевість:

а) побудова геодезичної розбивної основи;

б) перенесення на місцевість головних осей споруд;

в) детальна розбивка споруд;

г) проведення виконавчих зйомок (зйомок зведених споруд).

Для розбивки споруд необхідна більш висока точність геодезич­ної основи і точніші методи виконання геодезичних вимірювань, ніж при виконанні зйомочних робіт.

4. Геодезичне забезпечення монтажу будівельних конструкцій і технологічного обладнання. Це найвідповідальніший і найточніший вид інженерно-геодезичних робіт, який включає:

а) встановлення в плані, за висотою і вертикаллю, елементів, будівельних конструкцій;

б) контроль точності монтажу будівельних конструкцій;

в) розбивку монтажних осей і встановлення в проектне положен­ня технологічного обладнання;

г) контроль точності монтажу технологічного обладнання.

Геодезичні вимірювання виконуються спеціально розробленими приладами та методами.

5. Спостереження за деформаціями споруд. Вимірювання виконуються високоточними геодезичними методами та приладами за спеціально розробленою програмою. Вони включають:

а) вимірювання осідань і деформацій основ і фундаментів;

б) визначення планових зміщень споруд;

в) визначення кренів висотних споруд (будинків, башт, труб та ін.).

Вони виконуються з метою обґрунтування правильності теоре­тичних розрахунків стійкості споруд і прийняття необхідних заходів щодо захисту споруд у разі виявлення неприпустимих деформацій.

При будівництві будинків і споруд на місцевість виносять їх осі. Відносно осей; встановлюють елементи конструкцій у проектне по­ложення. План розбивки осей входить до складу робочих креслень про­екту. На ньому показують: головні, основні й детальні або проміжні осі.

Усі осі будинків і споруд поділяють на поздовжні та поперечні осі. Поздовжні осі розміщуються вдовж більшої сторони будинку. На робочих кресленнях їх позначають буквами А-А, Б-Б і т.д. Попереч­ні осі розміщуються перпендикулярно до поздовжніх осей і позначають­ся цифрами 1-1, 2-2 і т.д. (мал. 1.1.1).

Головними осями називаються дві взаємно перпендикулярні осі, відносно яких будинок або споруда розміщується симетрично (В-В, 4-4 на мал. 1.4, а і Б-Б, 2-2 на мал. 1.1.1). При розбивці головні осі виносять тільки для великих будинків і споруд.

Основними осями називаються осі, які проходять по контуру бу­динку або споруди. На мал. 1.1.1, а це поздовжні осі А-А , Д-Д і поперечні 1-1, 7-7. Основними осями на мал. 1.1.1. є А-А, В-В, Г-Г, 1-1, 3-3, 6-6.

Детальними або проміжними осями називають усі інші осі, які визначають планове положення окремих елементів конструкції. Це осі Б-Б, Г-Г, 2-2, 3-3 на мал. 1.1.1., а і т.д.

Мал. 1.1.1. Схема розбивки осей будинків

Для лінійних споруд (доріг, каналів, водопроводів, каналіза­ції, газопроводів тощо) у проекті наводять головні та основні поз­довжні осі цих споруд.

Якщо споруда має заокруглення, то осі повторюють її конфігу­рацію.

При розбивці на місцевості головні та основні осі виносять від пунктів будівельної сітки або від пунктів вихідної геодезичної основи. На забудованій території. Їх виносять відносно червоних лі­ній (мал. 1.1.2.).

Мал. 1.1.2. Схема розміщення червоних ліній

Червоною лінією називається лінія, яка проходить по зовніш­ній стороні фасадів будинків, обернених до проїзної частини. Віднос­но червоної лінії фасади будинків можуть бути зміщені лише всереди­ну території кварталів, але не можуть виступати за неї вбік проїз­ної частини. Положення червоної лінії показується в проекті і вста­новлюється архітектором проекту або відповідними архітектурними службами міста. Винесені на місцевість осі споруд називаються розбивними або розбивочними. Їх закріплюють постійними або тимчасовими знаками залежно від класу вісей і способів виконання будівельно-мон­тажних робіт. При проведенні будівельних робіт розбивні осі збігають­ся з осями споруди. Від них розбивають грані будівельних елементів, закладні частини і. т. ін. Для монтажу будівельних конструкцій і облад­нання зручно користуватися не розбивними осями (осями симетрії кон­струкцій), а осями, які проходять по їх гранях або трохи відступа­ють від грані елементів.

У ряді випадків монтажні осі збігаються з осями будинків і споруд. Наприклад, при монтажі колон монтажні осі збігаються з ося­ми їх симетрії. При монтажі стінових панелей монтажні осі звичайно розбивають у 10 см від площини панелей.