1. 12. Геодезичні роботи при винесенні на місцевість проекту вертикального планування.

При вертикальному плануванні площадки геодезичні роботи поля­гають у винесенні на місцевість точок з проектними позначками, лі­ній і площин заданого уклону. Вихідними для винесення проекту верти­кального планування на місцевість є: картограма земляних робіт, роз­різи будинків й споруд, профілі доріг, проїздів, підземних інженер­них мереж тощо.

Методи і послідовність геодезичних робіт залежать від методів проведення земляних робіт. При використанні нівеліра або теодоліта весь комплекс робіт виконується в кілька етапів. Звичайно планування місцевості виконується не по всій площі, а окремими ділянками.

На ділянці розбивають сітку квадратів, яка є на плані верти­кального планування. У вершинах кутів квадратів установлюють кілки. Якщо план місцевості був складений нівелюванням по квадратах, то ви­користовують кілки, раніше закріплених вершин квадратів. Знищені кіл­ки поновлюються. Їх нівелюють і визначають позначки - Ні. Користую­чись картограмою земляних робіт знаходять різниці проектних позна­чок і позначок відповідних вершин квадратів за формулою (2.67). Якщо збереглися закріплені вершини квадратів раніше виконаного ні­велювання, то користуються робочими позначками, взятими з картогра­ми земляних робіт.

Користуючись робочими позначками, у вершинах квадратів насипу встановлюють кілки на проектну висоту (мал. 1.10.1.). У місцях виїмки на кілках підписують глибину виїмки.

Мал. 1.10.1. Схема встановлення кілків при вертикальному плануванні.

Після встановлення кілків на площі всієї ділянки виконують земляні роботи, орієнтуючись на встановлені кілки.

У процесі проведення земляних робіт встановлені кілки, як правило, знищуються. Тому після попереднього (грубого) планування місцевості знову відновлюють сітку квадратів. Нівелюють вершини квадра­тів і знаходять кінцеві величини насипів і виїмок, користуючись різницями між одержаними та проектними позначками. Далі процес повторюється.

При другому способі не розбивають сітку квадратів. На місцевості закріплюють на проектній висоті вершини ділянок місцевості з однаковим уклоном. Потім на одній з вершин установлюють нівелір або теодоліт і приводять візирну вісь труби паралельно проектній площині. Користуючись візирною або рейкою по всій площі в необхідних місцях установлюють верх кілків на проектну висоту. Цей спосіб дозволяє швидко і з достатньою точністю контролювати хід виконання зовнишних робіт.

Нині найбільш ефективне застосування лазерних приладів, особливо типу "Геоплан". Вони дозволяють створювати видиму світлову площину і установлюють її паралельно проектній площині, а процесі виконання земляних робіт зачищення поверхні землі контролюється за світловим променем, Є досвід автоматизації виконання земляних робіт. Для цього на землерийних машинах установлюють фотоприймачі. Вони дозволяють постійно контролювати положення землерийної, машини відносно лазерного променя або лазерної площини. Машиніст отримує безперервну інформацію про величину зрізування або підсипання ґрунту. Все це значно підвищує продуктивність праці.

Розділ 2. Геодезичні роботи при монтажі нульового циклу.