
- •Завіновська Галина Терентіївна
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •Ринок праці в економічній системі
- •1.2. Структура, типи і сегменти ринків праці
- •1.3. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •Система показників характеристики трудо
- •Вого потенціалу підприємства
- •2.2. Поняття та види зайнятості
- •2.3. Безробіття і його види
- •2.4. Регулювання зайнятості населення
- •2.5. Програми сприяння зайнятості
- •Контрольні запитання та завдання
- •Доходи населення і рівень життя
- •3.1. Вартість робочої сили та її структура
- •3.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •Структура грошових доходів населення україни (1992—2001 рр.), %
- •Структура споживчих витрат населення (за даними вибіркового обстеження домогосподарств (1992—2001 рр.), %
- •3.3. Диференціація доходів населення
- •Структура прожиткового мінімуму за соціально-демографічними групами в середньому в україні в 2001 р., %
- •3.4. Поняття і показники рівня життя
- •Контрольні запитання та завдання
- •Внутрішній ринок праці. Управління персоналом
- •4.2. Планування персоналу
- •4.3. Розвиток персоналу
- •4.4. Оцінювання персоналу
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.2. Значення продуктивності
- •Контрольні запитання та завдання
- •6.1. Поняття і сутність факторів продуктивності
- •6.2. Фактори продуктивності праці
- •6.3. Резерви підвищення продуктивності праці
- •6.4. Програми управління продуктивністю праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •Організація праці
- •7.1. Сутність і завдання організації праці
- •7.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •7.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •7.4. Умови праці та фактори їх формування
- •Контрольні запитання та завдання
- •8.1. Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •8.2. Сутність нормування праці та його значення
- •8.3. Об’єкти нормування праці
- •Основні позначення (індекси) затрат робочого часу
- •8.4. Норми затрат праці
- •8.5. Методи встановлення норм
- •Контрольні запитання та завдання
- •Заробітна плата в ринкових умовах
- •Контрольні запитання і завдання
- •Регулювання заробітної плати
- •10.1. Державне регулювання заробітної плати
- •10.2. Договірне регулювання заробітної плати
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тарифне нормування оплати праці
- •11.1. Тарифна система та її призначення
- •Спрощена оцінка складності робіт за функціями
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •Характеристика найпоширеніших тарифних сіток
- •11.4. Тарифні ставки працівників
- •Коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів керівників та професіоналів, фахівців і мінімальної заробітної плати для підприємств машинобудівної промисловості україни
- •11.5. Доплати і надбавки
- •11.6. Удосконалення тарифної системи
- •Варіанти єдиної тарифної сітки для диференціації ставок оплати праці працівників за складністю праці
- •Єдина тарифна сітка оплати праці працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •Системи винагороди за працю
- •12.1. Загальні поняття систем оплати праці
- •12.2. Відрядна форма оплати праці
- •12.3. Почасова форма оплати праці
- •12.4. Оплата праці в бригадах
- •Приклад розрахунку заробітку робітника бригади за допомогою кту
- •12.5. Організація преміювання працівників
- •Шкала залежності розміру премій робітників від поліпшення використання устаткування і виконання норм виробітку
- •Шкала залежності розміру премії робітників від відсотка здавання продукції з першого подання
- •12.6. Участь працівників у прибутку
- •12.7. Оплата праці державних службовців
- •Контрольні запитання та завдання
- •13.1. Поняття і сутність соціальної політики
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.2. Розроблення плану продуктивності праці
- •Взаємозв’язок між коефіцієнтом механізації та рівнем продуктивності праці
- •Залежність денного виробітку від кваліфікації робітників і стажу їх роботи
- •14.4. Планування й аналіз заробітної плати
- •Контрольні запитання та завдання
- •1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники
- •2. Професіонали
- •4. Технічні службовці
- •5. Робітники сфери торгівлі та побутових послуг
- •6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства
- •7. Кваліфіковані робітники з інструментом
- •8. Оператори та складальники устаткування і машин
- •9. Найпростіші професії
- •Приклади кваліфікаційних характеристик для різних категорій персоналу
- •Додаток 3 критерії для оцінки умов праці (витяг 3 класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
4.4. Оцінювання персоналу
Оцінювання персоналу — це запланована, формалізована характеристика трудової діяльності зайнятих, ефективності роботи персоналу.
З оцінкою персоналу тісно пов’язані такі поняття виробничої практики: мотивація, системи заробітної плати і преміювання, планування кар’єри, підвищення кваліфікації, кадрове регулювання.
Зміст і методи оцінювання можуть суттєво різнитися залежно від того, які конкретні завдання вирішуються з його допомогою.
Оцінювання може проводитися:
кандидатів під час приймання їх на роботу;
відповідності працівників вимогам робочого місця, по- саді;
ефективності праці з метою установлення рівня оплати і форм стимулювання;
працівників для формування кадрового резерву, планування кар’єри, професійно-кваліфікаційного просування;
професійних знань і навичок працівників з метою організації внутрішньофірмового навчання;
професійних і лідерських якостей під час підбору на керівні посади;
ділових якостей працівників у разі необхідності зміни виду діяльності, професії у зв’язку зі станом здоров’я, переорієнтацією підприємства і вивільненням персоналу.
Існує три основні традиційні методи оцінювання персоналу:
оцінювання за діловими якостями на основі варіантів якостей, які найбільшою мірою відповідають особистості оцінюва- ного (бальна або не бальна);
оцінювання за результатами діяльності, зокрема за ступенем виконання установлених завдань з урахуванням їх значущості;
система тестових методів оцінювання.
Практика управління персоналом свідчить про те, що оцінювання працівників здійснюється успішно в тих випадках, коли методи і критерії вибираються залежно від завдань, ситуації, побажань керівників і узгоджуються зі співробітниками. Оцінювання персоналу повинне проводитися систематично на основі однакових цілей, правил, за однаковими критеріями і процедурами, через однакові інтервали часу, а також порівнянням результатів оцінювання по можливості для однакових рівнів управління.
Критерії оцінювання персоналу можна згрупувати на:
критерії оцінювання результатів роботи: ефективність, професійна майстерність, додержання строків; погодинний виробіток; брак; використання робочого часу; уважність; технологічна дисципліна; ритмічність роботи; частота помилок; швидкість розпізнавання помилок тощо;
критерії поведінки на робочому місці: використання робочого часу; структура затрат часу на виконання робочого завдання і культура робочого місця; трудова дисципліна; сумлінність; особиста ініціатива; діловитість; готовність приймати самостійні рішення, підвищувати кваліфікацію; завантаженість роботою; передання професійних знань; готовність допомагати колегам; дбайливе ставлення до засобів виробництва.
Для персоналу управління залежно від вимог застосовуються інші критерії, ніж для співробітників. Критерії поведінки і результатів праці: професійна кваліфікація, застосування досвіду і навичок, знань, самостійність, ініціатива; здатність до аналізу, пошук рішень; надійність виконання роботи; доцільність методів роботи; витривалість, навантаження і стабільність, орієнтація на результат, співробітництво.
Критерії керівництва: визначення цілей, комунікабельність, мотивація співробітників, їх використання, сприяння їм, інформування співробітників.
Оцінювання ділових якостей працівника здійснюється переважно у формі атестації. Організаційно її проведення оформлюється відповідним наказом по підприємству. Цим атестації надається офіційний статус. Її результати використовуються для прийняття організаційних рішень відносно конкретного працівника. Отже, атестація — це документально оформлений результат оцінювання працівника.
Атестація повинна проводитися планово (раз в 3—5 років). Вона охоплює такі етапи:
підготовчий;
саму атестацію;
використання результатів атестації.
На підготовчому етапі вирішується питання щодо проведення атестації, строків її проведення, складаються списки працівників, які підлягають атестації, визначається кількісний склад атестаційної комісії (5—6 осіб). Усі ці документи оформлюються наказом по підприємству.
Атестаційна комісія складається з голови, членів комісії (керівні працівники, провідні спеціалісти різних структурних підрозділів, представники профспілок).
Графік проведення атестації доводиться до працівників за місяць до початку атестації, а матеріали в комісію подаються за два тижні до атестації. Це найчастіше атестаційний лист і відзив-характеристика.
Атестаційний лист готує кадрова служба. Він містить об’єктивну інформацію про працівника: освіта, стаж роботи за спеціальністю, на підприємстві, на посаді тощо.
У відзиві-характеристиці узагальнені результати оцінювання діяльності працівника, оцінювання його керівником.
Атестаційна комісія на основі цих матеріалів, повідомлень про працівника дає одну з підсумкових оцінок:
відповідає посаді, яку обіймає;
відповідає посаді, яку обіймає, за умови поліпшення роботи і виконання рекомендацій атестаційної комісії з повторною атестацією через рік;
не відповідає посаді, яку обіймає.