10. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті НС, – запобігати їх виникненню, а в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, ставить за мету захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, у разі виникнення НС, є захист населення та організація його життєзабезпечення.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

– розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

– аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;

– локалізацію й гасіння пожеж;

– відбудову споруд і шляхів сполучення;

– проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

– проведення спеціальної обробки населення;

– дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

Розвідка осередків надзвичайних ситуацій проводиться силами Збройних Сил, Цивільної оборони і невоєнізованими формуваннями підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.

Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться як доповнення до тих заходів, які виконувалися підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ при проведенні спеціальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи, як правило, виконуються населенням, яке опинилося в осередку або на шляху поширення зараженого повітря, пожежі, повені тощо.

Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6–8 м. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.

З метою запобігання поширенню епідемічних хвороб в осередках біологічного зараження проводять ізоляційно-обмежувальні заходи, карантин або обсервацію.

11. Галюцинації — несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само, як ілюзії, вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо.

Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей і чує їхні голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени. Галюцинації та ілюзії є розлади сприйняття, при якому людина чує, бачить і відчуває те, чого насправді не існує. Відбувається це внаслідок різноманітних порушень психічної діяльності і є сприйняттям без об'єкта. При цьому до галюцинацій не відносять такі бачення, як міражі, т.к.

це явища, які обгрунтовані фізичними законами. Так само, як і ілюзії, галюцинації поділяються за органам почуттів. Таким чином, галюцинації бувають зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, м'язові. Іноді зустрічаються і комбіновані галюцинації. Подібні відхилення прийнято розділяти на істинні і псевдогалюцинації.

При істинних галюцинаціях і ілюзіях спостерігається проектування зовні, тобто галюцинації пов'язані з реальною обстановкою і тому не викликають у хворого ніяких сумнівів у достовірності їх існування. Наприклад, голос може звучати через стіни, а хтось сидить на реально існуючому стільці. Справжні галюцинації можуть сприйматися навіть більш чітко, ніж реальні предмети. Псевдогалюцинації відрізняються певними особливостями. Вони найчастіше проектуються всередині тіла пацієнта, в більшості випадків, в голові. Виникають вони незалежно від волі людини, а самі образи є закінченими.

Рідше псевдогалюцинації проектуються і поза тілом людини. При цьому вони втрачають характер об'єктивної реальності і зовсім не пов'язані з реальною обстановкою. Хворий здатний сприймати лише свої галюцинації і ілюзії. Ці ілюзії не викликають у хворого ніяких сумнівів в їх реальності та при цьому супроводжуються почуттям підлаштований видінь, тобто хворі переконані в тому, що ці бачення зроблені за допомогою апаратів.

Слухові галюцинації і ілюзії виражені в сприйнятті хворим певних слів чи промов, а також шумів і звуків. Вербальні галюцинації різноманітні за своїм змістом. Це можуть бути і оклики, і фрази, і цілі діалоги кількома голосами. Найнебезпечнішими для людини стають імперативні галюцинації, тобто ілюзії, які носять владний характер. Хворий чує певні накази, веління. Такі відхилення відбуваються як наслідок порушень психічної діяльності людини, тому хворі повинні утримуються під наглядом, оскільки ніхто не знає, який наказ хворий почує на цей раз: нанести каліцтво, вбити, покінчити з собою і т.д. Іноді спостерігаються коментують галюцинації, при яких хворий чує відтворення того, про що він думає або що робить. Контрастують ілюзії характеризуються тим, що присутні дві групи голосів, які говорять на зло один одному.

Зорові галюцинації і ілюзії бувають двох видів: елементарні (іскри, зигзаг, дим) і предметні, при яких хворий бачить тварин або людей, яких знав або знає, предмети, частини людського тіла і т.д. Іноді як бачень виступають цілі сцени в русі. Галюцинації можуть бути як у вигляді дрібних, так і дуже великих істот і предметів. В окремих випадках пацієнт бачить себе або свій образ. Іноді у хворого створюється відчуття, що предмет знаходиться позаду нього або поза полем зору. При нюхових галюцинаціях людина в більшості випадків сприймає неприємні запахи тління, гниття, гару. Іноді відчуває незнайомий запах, вкрай рідко - приємний запах. Найчастіше хворі відмовляються від прийняття їжі, вважаючи, що їм підклали отруту або зіпсовану їжу.

Тактильні галюцинації і ілюзії проявляються у вигляді відчуттів дотику до тіла, холоду або тепла (термічні), хапання (гаптичних), повзання комах . Створюється відчуття лоскотання, кусання, дряпання. При вісцеральних галюцинаціях приходить відчуття наявності всередині тіла предметів або живих істот, наприклад, пуголовків у животі, скалки в мозку і т.д. Гіпногогіческіе галюцинації з'являються перед засипанням при закритих очах. Хворий бачить чудовиськ, дивні рослини, гримасують виродків і т.д. Якщо подібні явища спостерігаються при пробудженні, але з закритими очима, то це називається гіпнопомпіческіе галюцинаціями. Два ці види свідчать про початок білої гарячки або інтоксикаційного психозу.

Функціональні галюцинації виникають на тлі чинного на органи чуття реального подразника і пропадають при його зникненні. Іноді галюцинації внушаются людині навмисно, шляхом введення в стан гіпнозу. Для викликання зорових галюцинацій проводиться легке натиснення на очні яблука пацієнта, що супроводжується навіюванням (симптом Ліпмана). Симптом Рейхардта: хворий уважно розглядає чистий аркуш паперу і розповідає, що він бачить. Іноді здоровий, але вселяється чоловік, може слідом за хворим побачити або почути галюцинацію.

Існує захворювання галлюциноз, про якому наплив галюцинацій і ілюзій триває від 1-2 тижнів до кількох років. Хвороба супроводжується станами афекту, тривогою або маячними ідеями. Галюциноз спостерігаються при шизофренії, алкоголізмі, епілепсії і органічних ураженнях головного мозку.