68. Чим визначаються харчові потреби організму людини? Назвіть групи харчових продуктів та поживних речовин.
Залежно від статі ,віку, ваги, зросту та роду занять змінюється потреба організму в харчових речовинах.
Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму. Чим більше м’язових рухів здійснює людина, тим більше її енерговитрати, для компенсації яких потрібно більше їжі. Потребу в певній кількості їжі прийнято виражати у теплових одиниця – калоріях.
Кількість калорій, які надходять в організм людини з будь-якими продуктами називається калорійність їжі. Визначити її можна знаючи хімічний склад та види їжі
Потреба в калоріях залежно від віку людини та її професії коливається від 2600 до 4200 ккал для чоловіків і від 2200 до 3600 для жінок.
69. Дайте визначення « Безпека життєдіяльності» розкрийте її зв'язок з іншими навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду.
Безпека життєдіяльності (БЖД)-це наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудової). Вона більш універсальна дисципліна, ніж охорона праці чи цивільна оборона, адже дві останні розглядають лише окремі випадки безпеки в конкретних ситуаціях. Науки про безпеку мають спільну й окремі частини. «Безпека життєдіяльності» — вступна дисципліна гуманітарно-технічного напряму, яка має передусім світоглядний інтегральний характер. Усі небезпеки (природні, техногенні, соціально-політичні) розглядаються з позиції розуміння їх фізичної сутності й механізму дії, а засоби захисту подані у загальному вигляді, тобто детальніше вони висвітлюються у таких предметах, як «Охорона праці», «Цивільний захист», «Екологія».
70. Які функції їжі ви знаєте? Який режим прийняття їжі слід вважати доцільним.
Згідно з формулою збалансованого харчування, з їжею до організму надходить понад 50 різних речовин органічної та неорганічної природи, що сприяють виконанню їжею різноманітних функцій у процесі життєдіяльності організму.
Перша функція їжі — забезпечення організму енергією. Навіть у стані повного спокою людина витрачає енергію -у значних кількостях (у дорослої людини ці витрати становлять 5858—7113 ,кДЖ, або 1400—1700 ккал). Вирішальним чинником, від якого залежить величина енергетичних затрат, е нервово-м'язова діяльність.
Друга функція — забезпечення організму пластичними речовинами. Розрізняють дві взаємопов'язані сторони обміну речовин: асиміляцію (анаболізм) та дисиміляцію (катаболізм). Внаслідок дисиміляції відбувається виснаження, руйнування клітин і тканин, розпад речовин, що входять до складу внутрішньоклітинних компонентів
Пластичну функцію їжі забезпечують переважно м’ясо - та рибопродукти, молочні та яєчні продукти.
Третя функція-біорегуляторна їжа містить у собі речовини, з яких утворюються ферменти і гормони — біологічні регулятори обміну речовин у тканинах. В утворенні ферментів і гормонів особливо велика роль білків, вітамінів та мікроелементів. Ферментативна активність білків вважається найважливішою їхньою особливістю як основи життєвих проявів організму
Четверта функція — пристосовно-регуляторна. Кожна харчова речовина відіграє специфічну роль у пристосовно-регуляторній діяльності різних функціональних систем організму, що забезпечують його життєдіяльність. Найважливішими є системи живлення, виділення й теморегуляції
П'ята функція — імунорегуляторна Здатність організму протистояти дії шкідливих біологічних, хімічних та фізичних чинників залежить від якості харчування, особливо від його білкового та вітамінного складу, вмісту ессенціальних жирних кислот омега-3 та омега-6, мікроелементів (залізо, цинк, йод та ін.).
71. Висвітліть основні характеристики навколишнього середовища. Розкрийте роль природних і соціальних чинників.
Середовище – це і простір для проживання, і дуже важливе джерело
ресурсів, воно має великий вплив на духовний світ людей, на їх здоров’я
і працездатність.
Життєдіяльність людини відбувається у певному середовищі, яке називають навколишнім. Існують різні підходи до визначення поняття "середовище". Дехто ототожнює його із "природним середовищем", тобто довкіллям, інші — з поняттям "життєве середовище", тобто як частину Всесвіту. Ще інші — з культурним середовищем, де діють фактори як матеріальної культури, так і духовної. Але найбільш вдалим є визначення, сформульоване Р. Лацко, який стверджує, що середовище — це єдність системоутворюючих компонентів природного і матеріального походження, які формують умови функціонування середовища .
Колись, на ранніх стадіях свого розвитку, людина безперервно відчувала вплив факторів природного походження: коливання температури повітря, атмосферні опади, стихійні явища тощо. Незахищеною була і від тваринного світу. Постійна боротьба за своє існування спонукала людину винаходити засоби захисту: вогонь, одяг, житло та ін. З часом ці засоби захисту вдосконалювались, з'являлись нові, що призвело до виникнення факторів впливу на людину техногенного походження; це вібрація, шум, концентрація токсичних речовин у повітрі, водоймах, ґрунті, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання та безліч інших. Окрім зазначених негативних чинників природного і техногенного походження, з'явились чинники соціального характеру: тероризм, міжетнічні та релігійні війни, наркоманія, психопатія тощо. У сучасному глобалізованому суспільстві їх кількість постійно зростає і дестабілізує життя людини. Як бачимо, вступивши у третє тисячоліття, людство досягло вражаючих успіхів у своєму розвитку, створило відносно комфортні умови для свого існування на Землі, вийшло в космос, пізнало деякі закони Всесвіту, але, у той же час, своєю активною діяльністю тільки створило ще більше небезпек, які загрожують його життю і здоров'ю. А це спонукає винаходити та вдосконалювати системи захисту.
Отже, життєдіяльність людини відбувається у певній системі взаємопов'язаних компонентів природного, техногенного і соціального походження. Сукупність цих компонентів творить навколишнє середовище.
Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі нг людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.
Виробниче середовище — це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче середовищ характеризується передусім параметрами, які специфічні для кожного виробництва і визначаються його призначенням. Це вид продукції, яка виробляється на ньому, обсяги виробництва, кількість працівників , продуктивність праці, енергомісткість, сировинна база, відході виробництва тощо. Крім цих параметрів, є такі, що визначають умова праці та її безпеку: загазованість, запиленість, рівень акустичних коливань, вібрації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, пожежо- та вибухонебезпечність, »
Одним з елементів системи “людина – життєве середовище” є середовище
життя людини, тому, розглядаючи безпеку людини як поняття, що торкається
сутності людського життя, сфери її діяльності і взаємозв’язків із
навколишнім середовищем, ми повинні розглянути також поняття
“середовище”, в якому живе і діє людина.
Людина, як будь-який живий організм, активно взаємодіє зі всіма компонентами середовища, в якому перебуває. Як твердив старогрецький філософ Протагор: "Людина є мірилом усіх речей". Діяльність людини може бути як позитивною, так і негативною. Критерієм діяльності є знання чи незнання. Наслідком людської діяльності є користь або шкода. Тобто, адаптуючись у середовищі, людина або суперечить законам природи, або, пізнавши їх, пристосовує до своїх життєвих потреб.
Взаємодія людини і середовища підпорядкована певним закономірностям, які були сформульовані визначним українським ученим В. Вернадським. А саме:
— людина і середовище — діалектична єдність;
— середовище сприяє існуванню людини;
— провідна роль у взаємозв'язках "людина — середовище" належить людині.
Отже, по-перше, людина і середовище завжди були, є і будуть взаємопов'язані та взаємозалежні. Це цілком об'єктивна закономірність. По-друге, існування людини, її діяльність і поведінка повинні підкорятись певним умовам функціонування середовища. Принцип "Людина — цар природи" змінюється на "Людина — для природи".
Отже, навколишнє середовище, в якому перебуває людина можна уявити як систему взаємопов'язаних компонентів природного, техногенного та соціального походження (рис. 2.1). Між людиною та навколишнім середовищем існує діалектичний зв'язок, де людина відіграє провідну роль, тобто відповідає за розвиток і стан системи "людина — навколишнє середовище". І саме вона повинна слідкувати за тим, аби параметри компонентів системи наближались до оптимального рівня.
Природне середовище (земний грунт, повітря, водоймища, рослини, тварини, сонце, місяць, планети тощо).
Соціальне середовище (форми середовище спільної діяльності людей, єдність способу життя) .
Мал.6. Типологія поняття “навколишнє середовище”
72. Дайте поняття про дієту, лікувальне харчування, принципи та умови їх проведення.
Дієта — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, а також час та інтервали прийому їжі. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини.
Лікувальне харчування
Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається дієтологія — наука про лікувальне харчування. Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та ін. порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найбільш вигідний фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив. Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона затримує перехід гострих захворювань у хронічні.