- •Кафедра природооблаштування та гідромеліорацій
- •Методичні вказівки
- •Склад та оформлення курсового проекту
- •3. Визначення розрахункових витрат
- •4. Розрахунок прокопу
- •5. Проектування перемички
- •6. Проектування захисної дамби
- •6.1. Проектування дамби на плані
- •6.2. Визначення розмірів дамби
- •6.3. Побудова поздовжнього профілю дамби
- •7. Розрахунок кріплення укосів дамби
- •7.1. Конструкція кріплення укосів дамби
- •7.2. Розрахунок опорної призми
- •7.3. Визначення верхньої межі основного кріплення
- •7.4. Визначення розмірів каменю кріплення
- •8. Проектування напівзагат
- •9. Проектування берегоукріплення
- •10. Література
5. Проектування перемички
Перемички – це ґрунтові дамби, що перекривають старе русло ріки і направляють потік води з природного русла в прокоп. Проектуються як затоплювальні дамби для регулювання меженного русла. Тобто вони не затоплюються при витраті води забезпеченістю 50% але затоплюються під час паводку.
Розміри перемички приймаються конструктивно згідно існуючих рекомендацій [3, 7]:
Ширина по гребеню 4,0…6,0м;
Коефіцієнти закладання верхового і низового укосів приймаються 3,0 як для незатоплюваних дамб;
Відмітка гребеня перемички відповідає рівню води забезпеченістю 10%.
Для захисту перемички від розмиву її укоси засіваються багаторічними травами. Верховий укіс, що стримує тиск води, виконується з кріпленням. За необхідністю в основи перемички влаштовується призма, щозахищаєукіс від руйнування. Верх призми проектують вище меженого рівня забезпеченістю 50% на 0,2…0,5м.
6. Проектування захисної дамби
6.1. Проектування дамби на плані
Для захисту території від затоплення застосовують її обвалування за допомогою дамб. Дамби – це споруди вздовж річок, водосховищ і узбережжя морів у вигляді штучних валів з місцевого ґрунту, що перешкоджають надходженню на прилеглу територію води при підйомі її рівня.
Обвалування затоплюваних територій може бути загальним і по ділянках. Якщо поверхневий стік до річки збоку берегів має тимчасовий характер, то доцільно застосовувати загальне обвалування з безперервним трасуванням дамб вздовж урізу водотоку і влаштуванням водовипускних споруд. В цьому випадку вздовж низової сторони дамби проектують придамбовий канал. За наявностю бокових притоківдо річки обвалування, як правило, виконується по ділянках між притоками і включає в себе дамби обвалування берегів основного водотоку і його приток.
Обвалування територій також може бути замкнене і незамкнене. Замкнені дамби влаштовують вздовж берега річки і перпендикулярно їй з двох боків до корінного берега заплави.
Незамкнені дамби влаштовують вздовж берега річки і перпендикулярно їй тільки з верхової сторони до корінного берега. Для зменшення площ затоплення у випадку прориву повздовжньої дамби перпендикулярно їй до корінного берега можуть бути влаштовані поперечні дамби – траверси.
Дамби на плані трасують паралельно руслу ріки, але вони не повинні мати надмірну звивистість. Їх проектують прямолінійними з плавним заокругленням на поворотах. Мінімальна відстань від низу укосу дамби до водотоку або будь якої виїмки становить:
на мінеральних ґрунтах:L>Hв+2Hд, м (6.1)
на торф’яних ґрунтах:L>3Hв+4Hд, м (6.2)
де Hв – глибина виїмки (водотоку), м; Hд - висота дамби, м.
Дамби проектують на підвищених ділянках заплави. Вони повинні уникати місцевих понижень, ділянок з несприятливими інженерно-геологічними умовами і нестійкими ґрунтами. В населених пунктах напрямок траси дамб залежить також від забудови території та інженерно-транспортної інфраструктури.
Дамби можуть захищати один або два берега річки. Необхідна кількість рядів дамб приймається в залежності від використання території та рельєфу заплави. Якщо один берег ріки високий, а інший низький, то захищається, як правило, низький берег.
В курсовому проекті для захисту населеного пункту проектуємо одну незамкнену дамбу вздовж русла ріки. Довжина дамби визначається розміром території, що захищається.
