
- •Тема 12. Місцеві податки та збори
- •Фіскальне значення місцевих податків і зборів в Україні та зарубіжних країнах
- •1 2.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •12.1.1. Сутність та мета введення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •12.1.2. Платники податку та об’єкт оподаткування
- •12.1.3. База оподаткування та ставки податку. Пільги зі сплати податку
- •12.1.4. Порядок обчислення та строки сплати податку
- •1 2.2. Єдиний податок
- •12.2.1. Платники та ставки єдиного податку
- •12.2.2. Особливості нарахування і сплати єдиного податку
- •1 2.3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •12.3.1. Платники збору та види діяльності, що підлягають патентуванню. Суб’єкти, які звільняються від сплати збору
- •Види патентів та ставки збору
- •Види товарів, продаж яких здійснюється із придбанням пільгового торгового патенту
- •12.3.3. Порядок придбання торгового патенту та строки сплати збору.
- •1 2.4. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •12.4.1. Платники та ставки збору
- •12.4.2. Об’єкт і база оподаткування збором
- •12.4.3. Порядок обчислення та строки сплати збору
- •1 2.5 Туристичний збір
- •12.5.1. Платники збору та податкові агенти
- •12.5.2. База справляння та ставки збору
- •12.5.3. Порядок обчислення та строки сплати збору
- •2 . Розробка «Конспект-схеми»
- •2. Перелік проблемних запитань для підготовки та презентації експертних оцінок
12.2.2. Особливості нарахування і сплати єдиного податку
Платники єдиного податку І та ІІ груп сплачують податок авансовими платежами до 20 числа поточного місяця. Розмір авансових платежів нараховують податкові органи на підставі заяви платника щодо ставки обраного податку. Якщо платники цих груп не використовують працю найманих працівників, то вони звільняються від сплати єдиного податку протягом одного місяця на рік (на час відпустки або хвороби).
Платники єдиного податку ІІІ та ІV груп повинні сплатити єдиний податок протягом десятим днів після граничного строку подачі декларації.
Декларація подається:
- платником І групи – протягом 60 днів після закінчення звітного року,
- платниками ІІ- ІV – щоквартально протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.
З
1 січня 2011 р. платники єдиного податку
повинні сплачувати єдиний соціальний
внесок, що передбачено Законом
про ЄСВ,
як за себе, так і за своїх найманих
працівників: Фізичні особи-підприємці
та юридичні особи повинні: здійснювати
нарахування
на фонд оплати праці працівників
36,76 %—49,7 % ЄСВ (залежно від класу
професійного ризику діяльності);
утримувати із заробітної плати працівників 3,6 % ЄСВ
Фізичні особи-підприємці повинні сплачувати ЄСВ «за себе» в розмірі не менше 34,7 % мінімальної заробітної плати.
_
______________________________________________________________
Приклад.
Якщо на перше січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1073 грн то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 1073 * 34,7% = 372,33 грн.
Д ля допитливих. Обмеження щодо нарахування ЄСВ для різних категорій платників, у тому числі платників єдиного податку, та строків подачі звітності наведені в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010. |
Бухгалтерський облік та звітність здійснюються платниками єдиного податку - юридичними та фізичними особами за спрощеною системою.
Платники І та ІІ груп, та платники ІІІ групи, які не є платниками ПДВ повинні вести книгу обліку доходів.
З
верніть
увагу. Для
цих платників
встановлено
обов’язок вести
книгу обліку доходів
без
обліку витрат.
Платники І і ІІ груп, та платники ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, повинні вести книгу обліку доходів, платники ІІІ групи, які є платниками ПДВ, зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат; платники ІV групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів витрат.
1 2.3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності це сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту.
До прийняття ПКУ збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності входив до складу загальнодержавних податків і зборів як «плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності». Введення даного збору обумовлене необхідністю нормативно-правового регулювання діяльності з роздрібної торгівлі на території України, обміну готівкових валютних цінностей, надання деяких платних послуг, а також послуг у сфері розваг.