1 2.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

12.1.1. Сутність та мета введення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок на нерухоме майно є основою майнового оподаткування в переважній більшості європейських країн. В Україні цей податок був передбачений ще в першій редакції Закону України «Про систему оподаткування», проте до прийняття ПКУ так і не було розроблено механізму його адміністрування, тому в Україні він досі не був введений. ПКУ розроблено механізм нарахування та сплати податку на нерухоме майно, але він вступить в дію лише з 1 липня 2012 року.

І нформативно. За даними Статистичного управління Канади в 2001 2005 рр. частка майнових податків у доходах місцевих бюджетів становила 45%. Зокрема у США — 45 % доходів, у Франції — 20 %, Румунії — 19 %, Польщі — 14 %, Великобританії — 13 %¹.

В переважній більшості країн податок на нерухоме майно надходить саме до місцевих бюджетів, а згідно українського законодавства до 2011 року він передбачався як загальнодержавний податком.

П оміркуйте, які особливості податку на нерухоме майно сприяють тому, що його доцільніше запроваджувати на місцевому, а не на загальнодержавному рівні?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, запроваджено для забезпечення місцевих органів влади стабільними джерелами фінансування, а також з метою детінізації майнових відносин, розвитку інституту приватної власності, зменшення неконтрольованого зростання цін на житло.

Серед причин, які зумовлюють необхідність запровадження цього податку, можна виділити такі²:

— він має певні ознаки, які в межах традиційних міркувань зарубіжних і вітчизняних дослідників податкових фінансів є найбільш прийнятними для підсистеми місцевого оподаткування (низька мобільність бази оподаткування та спроможність забезпечувати місцеві бюджети достатніми і стабільними податковими надходженнями);

— цей податок можна розглядати як своєрідну плату за надані суспільні блага та послуги на місцевому рівні, оскільки діяльність органів місцевого самоврядування спрямована на підвищення вартості об’єктів житлової нерухомості;

— він сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

12.1.2. Платники податку та об’єкт оподаткування

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, схематично представлені на рис. 12.2.

П ригадайте, хто такі резиденти та нерезиденти

Рис. 12.2. Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об’єкти житлової нерухомості, зокрема: будівлі, віднесені законодавством до житлового фонду, дачні або садові будинки. На рис 12.3 наведено типи об’єктів житлової нерухомості, які включаються та не включаються до об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно.

Рис. 12.3. Типи житлової нерухомості, які включаються або не включаються до об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно.

П оміркуйте, чому саме зазначені на схемі (рис. 12.3) типи житлової нерухомості звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно. Чи доцільні передбачені законодавством обмеження?