12.5.2. База справляння та ставки збору

Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5% до 1% бази справляння збору.

До прийняття ПКУ ставка збору знаходилась у межах 10 % НМДГ Поміркуйте, чи доцільні були нововведення в зміні ставки. Як це відобразиться на доходах бюджету від місцевих податків і зборів?

Базою справляння збору є вартість усього періоду проживання чи ночівлі (за вирахуванням податку на додану вартість) в:

• готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих;

• інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах;

• будинках і квартирах, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

До вартості проживання не включаються:

• витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни);

• телефонні рахунки;

• оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз);

• обов’язкове страхування;

• витрати на усний та письмовий переклади;

• інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

12.5.3. Порядок обчислення та строки сплати збору

Збір справляють податкові агенти під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням, зазначаючи суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку на проживання або квитанції

Збір розраховується за формулою:

,

де БО — база оподаткування, Ст — ставка збору

Базовим податковим періодом для нарахування зору є квартал.

Сума збору до сплати вказується платником у декларації, яка подається протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу, і сплачується протягом 10 днів після граничного строку подачі декларації

До прийняття ПКУ збір справлявся у триденний термін від дня прибуття в курортну місцевість, а подача звітності взагалі не передбачалась. Поміркуйте, як всі ці зміни в механізмі нарахування та сплати збору вплинуть на його фіскальну функцію.

Р езюме за змістом теми:

1. З прийняттям ПКУ змінено систему місцевих податків і зборів: замість дванадцяти зборів та двох податків запроваджено два податки, які раніше вважалися загальнодержавними: податок на нерухоме майно, єдиний податок та три місцевих збори.

2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, запроваджено в Україні вперше. Платниками податку є фізичні та юридичні особи — власники об’єктів житлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкти житлової нерухомості: житлові будинки, квартири, садові, дачні будинки, котеджі тощо. Існує нерухомість, яка звільняється від оподаткування, зокрема, будівлі дитячих будинків сімейного типу гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості. Раз на рік фізичним особам надається пільга, яка полягає у зменшенні бази оподаткування: для квартири — на 120 м²; для житлового будинку — на 250 м². Ставки податку встановлюються за кожен м² житлової площі об’єкта оподаткування. Для квартир S ≤ 240 м² та будинків S ≤ 500 м² ставка становить до 1 % МЗП, встановленої на 1 січня звітного року; для квартир S > 240 м² та будинків S > 500 м² — до 2,7 % МЗП.

Для фізичних осіб податок нараховують податкові органи за місцезнаходженням житлової нерухомості, а юридичні особи обчислюють суму податку самостійно. Сплачується податок фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; юридичними особами — авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

3. Платників єдиного податку поділено на чотири групи. Окремо виділяють платників єдиного податку – юридичних осіб та фізичних осіб. Останні, в свою чергу, поділяються на три групи залежно від обсягу оподатковуваних операцій та кількості найманих працівників. Перша група – фізичні особи без права найму робочої сили, з обсягом товарообігу до 150 тис. грн. на рік, ставка податку від 1 до 10% МЗП на місяць. Друга група – фізичні особи з оборотом до 1 млн. грн. на рік, які мають право залучати до 10 працівників, ставка від 2 до 20 % МЗП в місяць. Третя група – фізичні особи з оборотом до 3 млн. грн. на рік з правом найму до 20 працівників, ставка податку - 3% доходу (для платників ПДВ) або 5% доходу (для неплатників ПДВ). Четверта група - юридичні особи, щорічний оборот яких менше 5 млн. грн., та максимальна кількість найманих працівників 50 осіб, ставка податку аналогічна до четвертої групи платників єдиного податку. Розширено перелік платників, які не можуть обрати спрощену систему оподаткування. Платники єдиного податку повинні сплачувати єдиний соціальний внесок, як за себе, так і за своїх найманих працівників.

Звітність юридичні особи та фізичні особи ІІ і ІІІ груп подають щоквартально, а сплачують податок протягом 10 днів після граничного строку подачі декларації (крім фізичних осіб ІІ групи, які єдиний податок мають сплачувати щомісяця авансовими платежами до 20 числа); фізичні особи-платники єдиного податку І групи звітність подають оаз на рік, протягом 60 днів після закінчення звітного року, а сплачують податок щомісяця, авансовими платежами до 20 числа поточного місяця.

4. Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання, їх відокремлені підрозділи, які отримують торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності як: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг (за переліком КМУ); торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім державних грошових лотерей). Існують такі види торгових патентів: торговий патент (строк дії — 60 місяців); пільговий торговий патент (строк дії — 60 місяців, ставка збору — 0,05 МЗП на рік) та короткостроковий торговий патент (строк дії — до 15 календарних днів; ставка збору — 0,03 МЗП/день). Ставки збору для звичайних торгових патентів встановлюють органи місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. Для розрахунку суми збору береться МЗП, встановлена на 1 січня звітного року.

Збір сплачується до того місцевого бюджету, де знаходиться пункт продажу товарів, або пункт надання платних послуг, обміну валют, надання послуг у сфері розваг, а для короткострокових патентів — за місцем проведення ярмарки чи виставки-продажів. Строки сплати збору для торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту — не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; для торговельної діяльності (крім діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, торгівлі валютними цінностями — щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному; за здійснення діяльності у сфері розваг — щоквартально не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. При бажанні платники можуть сплатити збір авансом до кінця календарного року.

5. Збір за місця для паркування транспортних засобів є місцевим збором, не обов’язковим для встановлення. Платниками збору є юридичні особи, філії, фізичні особи — підприємці, які згідно рішення місцевої ради здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Ставки збору встановлюються відповідним місцевим органом влади за кожний день провадження діяльності із паркування транспортних засобів у гривнях за 1 м² площі відведеної для цих цілей земельної ділянки, у розмірі від 0,03 % до 0,15 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Об’єктом оподаткування є: земельна ділянка, відведена для паркування транспортних засобів; комунальні гаражі, стоянки, паркінги, побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. Базою оподаткування є площа об’єкта оподаткування. Базовим податковим періодом для нарахування збору є квартал. Декларація подається протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Нарахована у декларації сума збору, сплачується протягом 10 днів після граничного строку подачі декларації.

6. Туристичний збір прийшов на заміну курортному збору. Платниками збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій справляється туристичний збір, та отримують послуги з тимчасового проживання. Не є платниками збору громадяни: які постійно проживають у даній місцевості; прибули у відрядження або за путівками в санаторії; ветерани війни; інваліди та інші. Податковими агентами, які справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням, є: адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих; квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення; юридичні особи або фізичні особи — підприємці, уповноважені місцевою владою справляти збір на умовах договору. Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5% до 1% бази справляння збору. Базою справляння збору є вартість усього періоду проживання чи ночівлі (без ПДВ) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих, інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах; будинках і квартирах, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму. Базовим періодом для нарахування збору є квартал. Декларація подається протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Нарахована у декларації сума збору сплачується протягом 10 днів після граничного строку подачі декларації.

Новації Податкового кодексу України

1. Змінено систему місцевих податків та зборів. Відтепер в Україні мають справлятись: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (вводиться з 01.07.12 р.); єдиний податок (новий механізм нарахування і сплати застосовуватиметься з 01.01.2012 р); збір за провадження деяких видів підприємницької; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір. Будь-які інші види місцевих податків і зборів не можуть бути запроваджені.

2. Розроблено механізм справляння та запроваджено досі не існуючий в Україні податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

3. В справлянні єдиного податку можна виділити такі новації:

з 1 січня 2011 р. єдиноплатникам заборонено добровільно реєструватись платниками ПДВ; запроваджено обов’язок нараховувати та утримувати ЄСВ як з найманих працівників, так і з самого єдиноплатника — фізичної особи; введено обмеження щодо співпраці єдиноплатників із платниками на звичайній системі оподаткування: останнім заборонено включати до складу податкових витрат витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у підприємця-єдиноплатника, крім послуг у сфері інформатизації; введено штрафні санкції за несплату у встановлені строки належних сум єдиного податку.

З 1 січня 2012 р. скасовано обмеження відносити на витрати платника податку на прибуток витрати на придбання товарів/послуг спрощенців, але встановлено вимоги для фізичних осіб-платників єдиного податку І та ІІ груп надання послуг виключно населенню та платникам єдиного податку; скасовано 50-відсоткову надбавку до єдиного податку для тих підприємців, які використовують найману працю; скасовано щорічне переоформлення свідоцтва платника єдиного податку;- платники податку за відсотковими ставками сплачуватимуть податки не авансом, а після завершення періоду;- встановлено річний звітний період для підприємців з доходом до 150 тис. грн; встановлено обов’язок вести книгу обліку доходів (для єдино платників І групи); за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування передбачено анулювання свідоцтва або підняття ставок податку

4. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності була трансформована в збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. При визначенні суб’єктів сплати збору уточнено види підприємницької діяльності, для здійснення яких суб’єкту необхідно придбати торговий патент, сам же перелік видів діяльності залишився без змін; торгові патенти поділено на окремі види; змінено строк дії патентів; введено диференційовані ставки збору за придбання торгового патенту залежно від виду діяльності платника.

5. Збір за місця для паркування транспортних засобів запроваджено на заміну збору за паркування автотранспорту. Основні новації полягають в наступному: змінено платників збору (раніше ними були водії автотранспорту); змінено ставки збору (раніше вони закріплювались за НМДГ, тепер — за МЗП за 1 метр площі об’єкта оподаткування за день); змінено об’єкт та базу оподаткування (раніше базою оподаткування була одна година паркування); передбачено обов’язок подачі податкової звітності та встановлено строки сплати збору (раніше подача звітності не передбачалась взагалі; підприємство, яке організовувало паркування автомобілів, перераховувало збір до бюджету залежно від рішення органу місцевого самоврядування — один раз на місяць або квартал).

6. Туристичний збір прийшов на заміну курортному збору. Основні новації полягають в наступному: збільшено перелік платників, до яких додано фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, уповноважених місцевими органами влади на утримання туристичного збору; введено поняття «податковий агент»; змінено перелік пільгових категорій, які звільняються від сплати збору (раніше до їх переліку входили також діти до 16 років, учасники ВВВ, воїни-інтернаціоналісти, пенсіонери); диференційовано ставку збору (раніше вона була у межах 10 % НМДГ, тепер — у % від вартості проживання); змінено порядок сплати збору (раніше збір справлявся у триденний термін від дня прибуття в курортну місцевість, а подача звітності взагалі не передбачалась).

О сновні терміни та поняття

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єктів та суб’єктів цих прав.

Житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням законодавчо встановлених вимог, призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.

Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну.

Квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою.

Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою заміського відпочинку.

Майданчики для платного паркування — площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Спеціально відведені автостоянки — площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу.

До спеціально відведених автостоянок можуть належати: комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів.

Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Діяльність у сфері розваг — господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.

Платні послуги — діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбати торговий патент, визначається КМУ.

Торговельна діяльність — роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Пункт продажу товарів — це:

магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;

стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток

Торгівля валютними цінностями — операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

Пункт обміну іноземної валюти — структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у т.ч. на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв’язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

Торгівля іноземною валютою  валютні операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, крім операцій, що здійснюються між резидентами за умови, що такими валютними цінностями є національна валюта України, цінні папери та чеки, виражені у національній валюті України.

Питання для самоперевірки

1. Які новації відбулися в структурі місцевих податків і зборів з прийняттям Податкового кодексу? Які переваги та недоліки цих змін?

2. Які причини зумовили зміну існуючих до 2011 року місцевих податків і зборів на нові?

3. В чому полягає мета ведення податку на нерухоме майно на місцевому рівні? Які його переваги та недоліки?

4. Вкажіть платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

5. Що є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно та які будівлі звільняються від оподаткування.

6. Розкрийте порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно.

7. Назвіть платників єдиного податку та суб’єктів, які не можуть перейти на спрощену систему оподаткування.

8. Які існують ставки єдиного податку для різних груп платників?

9. Розкрийте особливості нарахування і сплати єдиного податку.

10. Перерахуйте платників збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та види діяльності, що підлягають патентуванню.

11. Які суб’єкти звільняються від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

12. Які існують види патентів для провадження деяких видів підприємницької діяльності? Вкажіть строки їх дії.

13. Перерахуйте платників та вкажіть ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

14. Розкрийте порядок обчислення та строки сплати збору за місця для паркування транспортних засобів.

15. Перерахуйте платників туристичного збору та вкажіть хто є податковими агентами.

16. Розкрийте порядок обчислення та строки сплати туристичного збору.

Тестові завдання

Серед наведених нижче відповідей на запитання вибрати правильні або вказати власний варіант, якщо правильної відповіді не запропоновано.

1. Вкажіть, хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) резиденти, власники житлової нерухомості;

б) особи, що зареєстровані на даній місцевості;

в) фізичні особи, власники нежитлової нерухомості;

г) неризеденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

д) відрні відповіді а, г

2. Які із названих обов’язкових платежів належать до місцевих податків?

а) податок на землю;

б) комунальний податок;

в) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

г) фіксований сільськогосподарський податок.

3. Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання, які провадять такі види підприємницької діяльності:

а) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

б) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей);

в) діяльність у торгівельно-виробничій сфері ( ресторанне господарство), у т. ч. навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів ,студентів у навчальних закладах;

г) торгівельна діяльність у пунктах продажу товарів;

д) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти.

е) всі відповіді вірні

4. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору не може здійснюватись:

а) юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною та міською радою справляти збір на умовах договору;

б) адміністраціями готелів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу;

в) санаторно-курортними закладами;

г) правильної відповіді б, в;

д) немає правильної відповіді

5. Які строки сплати податку на нерухоме майно:

а) до 1січня звітного року;

б) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

в) юридичним особам — авансованими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітнім кварталом;

г) фізичним особам і нерезидентам країни — протягом 40 днів з дня вручення податкового повідомлення

6. Місцевий збір, платниками якого є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк, — це:

а) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

б) збір за місця для паркування транспортних засобів;

в) туристичний збір;

г) курортний збір.

7. Вкажіть суб’єктів, які не сплачують туристичний збір:

а) особи, які прибули у відрядження;

б) особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці на постійний період проживання;

в) особи, які прибули за путівками та курсівками в санаторії та пансіонати;

г) ветерани війни.

д) вірні відповіді а, в, г

8. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить:

а) від одного до п’ятнадцяти календарних днів;

б) від одного до тридцяти календарних днів;

в) від одного дня до трьох місяців;

г) від трьох до шести місяців.

9. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі:

а) від 1 до 3 % бази справляння збору;

б) від 0,5 до 1 % бази справляння збору;

в) 2 % бази справляння збору;

г) 1 % НМДГ.

10. Базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є:

а) розмір транспортного засобу, що паркується;

б) площа земельної ділянки, відведена для паркування;

в) розмір двигуна транспортного засобу;

г) тривалість стоянки транспортного засобу.

11. Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надаються:

а) один раз за базовий податковий період;

б) щомісячно за податковий період;

в) щоквартально за податковий період;

г) два рази за базовий податковий період.

12. Базовий податковий (звітний) період справляння туристичного збору дорівнює:

а) календарному місяцю;

б) календарному кварталу;

в) календарному тижню;

г) не має встановленого терміну, але не більший ніж календарний рік.

13. Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно:

а) садовий або дачний будинок;

б) гуртожиток;

в) дитячі будинки;

г) дитячі будинки сімейного типу;

д) всі відповіді вірні

14. Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати використовується:

а) для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. м.;

б) для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м.;

в) для житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м.;

г) для житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. м.

15. Ставка збору (на 1 кв. м. площі зем. ділянки) за місця для паркування транспортних засобів становить:

а) від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати;

б) від 0,15 до 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати;

в) від 0,3 до 0,5 відсотка мінімальної заробітної плати;

г) від 0,03 до 1 відсотка мінімальної заробітної плати.

16. Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить:

а) 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

б) 1,2 розміру мінімальної заробітної плати;

в) 1,7 розміру мінімальної заробітної плати;

г) від 0,08 до 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

17. Ставка єдиного податку для СГД — юридичних осіб встановлюється в розмірі:

а) 6 % обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо сплачують ПДВ;

б) 10 % обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо не сплачують ПДВ;

в) 3 % обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо сплачують ПДВ;

г) 5 % обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо сплачують ПДВ.

18. Платниками єдиного податку можуть бути:

а) фізичні особи;

б) юридичні особи;

в) банківські установи;

г) відповіді а, б — правильні.

19. Фізична особа не може стати платником єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва якщо:

а) відповідна господарська діяльність потребує придбання спеціальних торгових патентів;

б) вона сплачує фіксований податок;

в) вона здійснює торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування)

в) всі відповіді а, б, в — правильні;

г) немає правильної відповіді.

20. Ставка єдиного податку може бути:

а) фіксованою;

б) відсотковою;

в) всі відповіді а, б — правильні;

г) всі відповіді а, б — неправильні.

21. Місцеві ради в межах повноважень, визначених Податковим Кодексом, вирішують питання щодо встановлення:

а) плати за землю;

б) туристичного збору;

в) збору за першу реєстрацію транспортного засобу;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

д) вірні відповіді б, г

22. Базою оподаткування збору за місця паркування для транспортних засобів є:

а) місячний оподатковуваний дохід;

б) прибуток отриманий від надання послуг паркування;

в) площа земельної ділянки, відведена для паркування;

г) вартість земельної ділянки виражена у гривневому еквіваленті

Перелік питань для бліц-контролю знань

1. Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

2. Які об’єкти житлової нерухомості не відносяться до об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно?

3. Які строки сплати податку на нерухоме майно для фізичних осіб?

4. Які строки сплати податку на нерухоме майно для юридичних осіб?

5. Що є об’єктом оподаткування для збору за місця для паркування транспортних засобів?

6. Що є базою оподаткування для збору за місця для паркування транспортних засобів?

7. Які існують ставки збору за місця для паркування транспортних засобів?

8. Ким встановлюються ставки збору за місця для паркування транспортних засобів?

9. Який порядок сплати за місця для паркування транспортних засобів?

10. Які суб’єкти господарювання не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг?

11. Який порядок придбання торгового патенту?

12. Що є базою справляння туристичного збору?

13. Який порядок сплати туристичного збору?

14. Які фізичні особи можуть перейти на сплату єдиного податку?

15. Які юридичні особи можуть перейти на сплату єдиного податку?

16. Які особливості нарахування та сплати єдиного податку для юридичних осіб?

17. Які особливості нарахування та сплати податку для фізичних осіб різних груп єдиноплатників?

Завдання для індивідуальної роботи