
- •Морфологія та фізіологія шкіри.
- •Зовнішні та внутрішні чинники виникнення хвороб шкіри,
- •Суб'єктивні та об'єктивні ознаки хвороб шкіри.
- •Характеристика первинних та вторинних патологічних елементі висипки.
- •Методика обстеження хворих на хвороби шкіри.
- •Атопічний дерматит.
- •5. Екзема.
- •Сверблячі дерматози: простий хронічний лишай, свербіж.
- •7. Професійні хвороби шкіри.
- •9. Токсичний епідермальний некроліз.
- •10. Папулосквамозні дерматози: псоріаз, червоний плескатий лиша: пітиріаз рожевий.
- •13. Фактори ризику новоутворень шкіри.
- •14. Передракові хвороби.
- •15. Злоякісні новоутворення шкіри.
- •16. Інфекційні хвороби шкіри: імпетиго, піодермії, звичайна ектим фурункул та карбункул.
- •17. Особливості піодермій у дітей та вагітних.
- •18. Еритразма.
- •19. Гідраденіт.
- •20. Туберкульоз шкіри.
- •21. Мікози: різнокольоровий пітиріаз, дерматофітії, кандидоз.
- •22. Короста, особливості перебігу корости в дітей.
- •23. Педикульоз і фтиріаз.
- •24. Вірусні інфекційні хвороби: оперізувальний герпес, простий герпе вірусні бородавки та контагіозний молюск.
- •Сифіліс, загальний перебіг, інкубаційний період.
- •2. Ранній первинний сифіліс, атипові та ускладнені шанкери.
- •3. Ранній вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок. Ураження інших органів і систем.
- •4.Пізній сифіліс, його класифікація, загальна характеристика перебігу. Клінічні прояви.
- •5. Сифіліс серцево-судинної системи.
- •6. Ураження нервової системи в разі пізнього сифілісу.
- •7. Природжений сифіліс. Роль матері та умови передачі сифілісу дитині.
- •8. Ранній природжений сифіліс.
- •9. Пізній природжений сифіліс.
- •10. Лабораторна діагностика сифілісу: види серологічних реакцій.
- •11. Основні принципи лікування хворих на сифіліс.
- •12. Критерії вилікування хворих на сифіліс, диспансерний нагляд.
- •13. Профілактика вагітних з метою запобігання природженому сифілісу.
- •14. Гонококова інфекція, інкубаційний період.
- •15. Клініка гонококової інфекції у чоловіків, жінок та дітей.
- •16. Ускладнення гонококової інфекції у чоловіків та жінок.
- •17. Лабораторна діагностика гонококової інфекції.
- •18. Принципи лікування хворих на гонококову інфекцію та критерії вилікування.
- •20. Хламідійна інфекція, урогенітальний трихомоніаз та урогенітальний мікоплазмоз.
- •21. Питання організації дерматовенерологічної служби в Україні.
- •23. Питання профілактики гострозаразних хвороб шкіри.
- •Проводити додаткове обстеження хворих на шкірні хвороби: пальпацію, діаскопію, зішкрібання патологічних елементів висипки; перевіряти чутливість шкіри.
- •Визначати ізоморфну реакцію шкіри, псоріатичні феномени та оцінювати дермографізм.
- •Ставити шкірні тести краплинним та компресним методами.
- •Визначати біодозу ультрафіолетового опромінення.
- •Володіти методикою проведення проби Ядассона.
- •Брати матеріал із пухирців для дослідження на акантолітичні клітини (мазок-відбиток).
- •Брати матеріал для лабораторного дослідження на наявність патогенних грибів (волосся, нігті, лусочки).
- •Проводити люмінісцентну діагностику в разі мікозів.
- •Збирати матеріал для лабораторної діагностики паразитарних хвороб.
- •Готувати матеріал для дослідження на білу трепонему.
- •Готувати хворого до пункції регіонарного лімфатичного вузла.
- •Брати, зберігати та транспортувати кров дорослих і дітей для обстеження на кср, ріф, рібт, віл.
- •Брати кров для експрес-діагностики сифілісу (за допомогою реакції мікропреципітації).
- •Брати матеріал для бактеріоскопічного дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у жінок із сечівника, канал шийки матки, бартолінієвих залоз, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у чоловіків із сечівника, передміхурової залози, сім'яних міхурців, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у дівчаток із сечівника, піхви, прямої кишки.
- •Брати матеріал для бактеріологічного дослідження на гонококову інфекцію з мигдаликів та глотки.
- •Робити внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньошкірну та підшкірну ін'єкції.
- •Очищувати вогнище ураження для застосування зовнішніх лікарських форм.
- •Обробляти піококові виразки.
- •Обробляти пелюшки новонароджених, хворих на епідемічний пемфігус
- •16. Застосовувати примочки та суспензорії в разі ускладнених твердих шанкерів.
- •Складати план заходів щодо профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, спортивних, дитячих та лікувальний закладах.
Складати план заходів щодо профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, спортивних, дитячих та лікувальний закладах.
індивідуальна профілактика полягає:
у використанні індивідуальних тапочок при відвідуванні душових і басейнів з наступною дезінфекцією тапочок після кожного відвідування;
митті ніг після відвідування спортзалів, ретельному їх висушуванні з наступною обробкою міжпальцевих складок і підошовних поверхонь стоп фунгіцидними препаратами (наприклад, кремом Кетодін);
правильно підібраному сезонному взутті, добре вентильованому в жарку пору року;
систематичному гігієнічному догляду за ногами, включаючи щоденне миття ніг, своєчасне лікування плоскостопості, підвищеної пітливості;
дотримання необхідних гігієнічних заходів на побутовому рівні (користуватися тільки індивідуальними кімнатними тапочками, рушниками для ніг, губками, мочалками, ні в якому разі не можна взувати чуже взуття без попередньої дезінфекції).
9. Складати спільні протиепідемічні заходи в разі паразитарних хвороб шкіри в дитячих закладах, організованих колективах.
Протиепідемічні заходи при корості
Про хворого надсилають повідомлення встановленої форми в санстанцію з метою організації дезінфекції, обліку хворих.
Заповнюється карта епідобстеження вогнищ корости.
Огляд контактних осіб.
Виявлених хворих на коросту лікують, повторний їх огляд через 3-4 тижні.
Контактним особам без наявності корости проводять профілактичне лікування.
При виявленні корости у дітей, які відвідують дитячі установи, проводиться огляд персоналу.
Диспансерне спостереження за особами, що перехворіли на коросту, з повторним оглядом через 3-4 тижні.
Білизну кип’ятять в 2% розчині натрію гідрокарбонату 5-10 хв з моменту закипання, прасують гарячою праскою.
Постіль хворого ( ковдра, матрац, подушка) чистять щіткою на відкритому повітрі, прасують через вологу тканину.
Приміщення і предмети обстановки щоденно прибирають 2% мильно-содовим розчином, поліровані меблі протирають ганчіркою з «Поліролем».
Ганчірки для прибирання кип’ятять у 2% мильно-содовому розчині 5-10 хв з моменту закипання.
Речі, які не можливо дезінфікувати виставляють на мороз, надвір до 15 днів.
Профілактика вошивості
У сімї або колективі проводять профілактичні гігієнічні заходи: регулярне миття тіла (не менше 1 раз на 7-10 днів), зміна білизни (у такі самі терміни або по мірі забруднення), щоденне розчісування волосся, систематичне очищення верхнього одягу, головних уборів, дотримання чистоти.
При виявленні вошей проводять дезінсекцію одночасно, знищуючи паразитів на голові, тілі людини, на білизні, одязі протягом доби. Це виконує медперсонал, що здійснює огляд, спеціально виділені для цього особи: у мед установах – медперсонал цих установ, в організованих дитячих закладах – медперсонал цих закладів. Забороняється відмовляти в госпіталізації з приводу основного захворювання хворим з педикульозом.
Відправляється екстрене повідомлення в санепідстанцію на кожний випадок виявленої вошивості.
Проводиться санітарно-просвітня робота щодо профілактики паразитарних хвороб шкіри.
10. Розробляти план заходів щодо внутрішньолікарняної профілактики сифілісу, гонококової інфекції, ВІЛ-інфекції.
Профілактика сифілісу
Складається з кількох ланок і має проводитись усіма лікувально-профілактичними закладами. Вона передбачає такі заходи:
Раннє і всебічне виявлення хворих на сифіліс, що охоплює:
- обстеження з цією метою всіх хворих загальносоматичних стаціонарів;
- виявлення хворих серед донорів з метою недопущення трансфузійної передачі сифілісу;
- обов'язкове дворазове серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності з метою профілактики при родженого сифілісу;
- обов'язкові профілактичні огляди декретованого контингенту осіб із проведенням серологічного дослідження для запобігання поширенню сифілісу серед працівників дитячих закладів, харчових підприємств, готелей тощо.
- всебічне та повне обстеження побутових та статевих контактів хворих на сифіліс, проведення їм превентивного та профілактичного лікування для запобігання інфікуванню, виявлення джерел зараження хворих.
Повноцінне лікування хворих на сифіліс, обов'язкова госпіталізація соціально-неадаптованих, неповнолітніх осіб та пацієнтів зі злоякісним перебігом захворювання.
Повноцінний клініко-серологічний нагляд за особами, які перехворіли на сифіліс.
Організація та проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення (бесіди, лекції, виступи по радіо, телебаченню, друк у періодичній пресі, листівки тощо).
11. Складати рекомендації щодо профілактики ВІЛ-інфекції серед медичного персоналу маніпуляційних кабінетів, лабораторій, донорських та фельдшерсько-акушерських пунктів.
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим, необхідно:
• приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців;
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;
• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 - 50 % осіб, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока; пам'ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати; не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін'єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип'ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином;
• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
12. Проводити диспансерну роботу з хворими на гострозаразні захворювання шкіри та інфекції, що передаються переважно статевим шляхом (виявлення та обстеження контактних осіб, джерел зараження та осіб з підозрою на гострозаразні захворювання).
Проведення профілактичних оглядівПроводять у теплому, добре освітленому приміщенні, найкраще при денному освітленні.Оглядають всю шкіру та слизові оболонки. Під час оглядів на венеричні захворювання оглядають зовнішні статеві органи, жінок на гінекологічному кріслі (шийку матки у гінекологічних дзеркалах, звертають увагу на наявність ерозій, виділень), пальпуютьпериферичні лімфовузли. Профілактичні огляди декретованих контингентів планують на кожний квартал і на весь рік. Складають графіки проходження оглядів співробітників кожного закладу і підприємства, які узгоджують із СЕС та головним лікарем шкірно-венерологічного диспансеру, затверджують начальником управління охорони здоровя, якому підпорядковується диспансер.Після закінчення профогляду 2-3 дні складають список тих, хто не пройшов огляд, направляють цей список, підписаний завідувачем кабінету, до СЕС для вжиття відповідних заходів.
13. Робити профілактичні огляди населення.
Проводять у теплому, добре освітленому приміщенні, найкраще при денному освітленні Оглядають всю шкіру та слизові оболонки. Під час оглядів на венеричні захворювання оглядають зовнішні статеві органи, жінок на гінекологічному кріслі (шийку матки у гінекологічних дзеркалах, звертають увагу на наявність ерозій, виділень), пальпують периферичні лімфовузли.
Профілактичні огляди декретованих контингентів планують на кожний квартал і на весь рік. Складають графіки проходження оглядів співробітників кожного закладу і підприємства, які узгоджують із СЕС та головним лікарем шкірно-венерологічного диспансеру, затверджують начальником управління охорони здоровя, якому підпорядковується диспансер. Псля закінчення профогляду 2-3 дні складають список тих, хто не пройшов огляд, направляють цей список, підписаний завідувачем кабінету, до СЕС для вжиття відповідних заходів.
«Методика надання профілактичної допомоги чоловікам»Відвідувач випускає сечу, миє руки, потім ретельно обмиває теплою водою з калійним милом статеві органи, промежину, стегна.Після обсушування серветкою ті самі ділянки протирає ватним тампоном, змоченим розчином сулеми (1:1000).У сечівник за допомогою очної піпетки введіть 6-8 крапель 2-3% водного розчину протарголу. Після випускання розчину порекомендуйте відвідувачу затримати сечу протягом 2-3 годин.
«Методика надання профілактичної допомоги жінкам»Відвідувачка випускає сечу, миє руки, а потім обмиває теплою водою з калійним милом статеві органи, стегна, промежину.Після обсушування серветкою ті самі ділянки протирає ватним тампоном, змоченим розчином сулеми (1:1000).Проведіть спринцювання піхви розчином калію перманганату (1:1000) , введіть у сечівник 8-10 крапель 2% розчину нітрату срібла за допомогою очної піпетки і змастіть шийку матки та слизову оболонку піхви 2% розчином нітрату срібла.Видайте відвідувачці стерильну марлеву серветку для захисту статевих органів від забрудненої білизни, яку потрібно якомога швидше замінити. Видайте відвідувачу стерильну марлеву салфетку для захисту статевих органів від забрудненої білизни, яку рекомендують якомога скоріше замінити
14. Провадити санітарно-освітню роботу серед населення (бесіди, лекції).
Під час проведення лекцій, бесід та виступів важливо забезпечити такі вимоги до їх якості: актуальність теми, зацікавленість до неї аудиторії, сучасний науковий рівень, повнота охоплення основних питань і розкриття теми, особиста обізнаність з питань теми, вільне володіння матеріалом, чіткий і логічно послідовний виклад, доступність сприйняття аудиторією, емоційність, використання прикладів з власного професійного або особистого досвіду, наочних посібників та художньої літератури, вміння підтримувати зворотний зв'язок з аудиторією, володіння нею, готовність до відповідей на запитання. Тематика й форми санітарно-освітньої роботи визначаються залежно від конкретних умов і змісту професійної діяльності медичного працівника, контингенту слухачів, обізнаності й володіння матеріалами теми заняття (виступу тощо). На вибір методів і засобів санітарної освіти впливає також тип ситуації, за якої здійснюється той чи інший санітарно-освітній захід. Розрізняють такі ознаки ситуацій, які мають значення під час вибору засобів санітарної освіти: екстремальність або неекстремальність події, однорідність або неоднорідність контингенту, обізнаність (готовність, рівень) або необізнаність слухачів (учасників).
15. Проводити індивідуальну профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом.
У першу чергу слід утримуватись від випадкових сексуальних контактів з незнайомими особами, особливо в стані алкогольного сп'яніння. Існує ціла низка запобіжних заходів:
- насамперед перед сексуальними контактами слід вимити статеві органи
- не слід вступати в сексуальний контакт, якщо на статевих органах партнера виявлені будь-які зміни (подряпини, порушення цілості шкіри, елементи висипу)
- безпосередньо перед статевим контактом і відразу після нього рекомендується сечовипускання, крім того для жінок рекомендують спринцювання, для чоловіків - промивання зовнішніх статевих органів дезінфекційними розчинами. Найпоширенішим та найефективнішим із таких засобів є 0,05 % розчин хлоргексидину (гібітану), який можна придбати в аптечній мережі.
З метою особистої профілактики у разі випадкового сексуального контакту слід застосувати презервативи, ефективність яких гарантована у разі правильного їх використання.
16. Заповнювати первинну облікову медичну документацію: форми 025-О, 025-16, ОЗО-О, 065-0, 065-Ю, 065-20, 089-0, 0264-0-88.
Первинно-облікова медична документація
У кожному випадку захворювання на коросту і грибки (мікроспорія, трихофітія, фавус) заповнюються форма 089у (екстрене повідомлення) і відсилається в районний (обласний) шкірно-венерологічний заклад, дезінфекційне відділення СЕС міста (району), повідомляється по телефону, викликаються на обстеження контактні особи, особи під меднаглядом після проведеного лікування, заповнюється журнал обліку хворих, де зазначається адреса хворого, дані про контактних осіб.
У випадку виявлення хворого на сифіліс чи гонорею в 3-денний термін, після встановлення остаточного діагнозу, підтвердженого лабораторно, заповнює форму 089у лікар, і відсилає в районний (обласний) шкірно-венерологічний заклад. Після цього середній медперсонал заповнює разом з хворим форму 065-2у (попередження особі, що захворіла на венеричне захворювання), які зберігаються в кабінеті лікаря в шафі, що замикається. Медичні картки хворих, які отримують лікування, пацієнтів, які обстежуються, пацієнтів, які на контролі вилікуванності зберігають у різних відділах шафи, щотижня необхідно переглядати медичні картки і відбирати ті, які підлягають виклику (якщо не зявляються на обстеження своєчасно)
На кожний випадок венеричного захворювання, що передається статевим шляхом заповнюють «Статистичний талон» форма 025-1у та «Контрольну карту диспансерного нагляду» форма 030у.
17. Заповнювати журнали обліку хворих на гострозаразні хвороби шкіри та інфекції, що передаються переважно статевим шляхом.
У випадку виявлення хворого на сифіліс чи гонорею в 3-денний термін, після встановлення остаточного діагнозу, підтвердженого лабораторно, заповнює форму 089у лікар, і відсилає в районний (обласний) шкірно-венерологічний заклад.
Після цього середній медперсонал заповнює разом з хворим форму 065-2у (попередження особі, що захворіла на венеричне захворювання), які зберігаються в кабінеті лікаря в шафі, що замикається.
Медичні картки хворих, які отримують лікування, пацієнтів, які обстежуються, пацієнтів, які на контролі вилікуванності зберігають у різних відділах шафи, щотижня необхідно переглядати медичні картки і відбирати ті, які підлягають виклику (якщо не зявляються на обстеження своєчасно)