
- •Морфологія та фізіологія шкіри.
- •Зовнішні та внутрішні чинники виникнення хвороб шкіри,
- •Суб'єктивні та об'єктивні ознаки хвороб шкіри.
- •Характеристика первинних та вторинних патологічних елементі висипки.
- •Методика обстеження хворих на хвороби шкіри.
- •Атопічний дерматит.
- •5. Екзема.
- •Сверблячі дерматози: простий хронічний лишай, свербіж.
- •7. Професійні хвороби шкіри.
- •9. Токсичний епідермальний некроліз.
- •10. Папулосквамозні дерматози: псоріаз, червоний плескатий лиша: пітиріаз рожевий.
- •13. Фактори ризику новоутворень шкіри.
- •14. Передракові хвороби.
- •15. Злоякісні новоутворення шкіри.
- •16. Інфекційні хвороби шкіри: імпетиго, піодермії, звичайна ектим фурункул та карбункул.
- •17. Особливості піодермій у дітей та вагітних.
- •18. Еритразма.
- •19. Гідраденіт.
- •20. Туберкульоз шкіри.
- •21. Мікози: різнокольоровий пітиріаз, дерматофітії, кандидоз.
- •22. Короста, особливості перебігу корости в дітей.
- •23. Педикульоз і фтиріаз.
- •24. Вірусні інфекційні хвороби: оперізувальний герпес, простий герпе вірусні бородавки та контагіозний молюск.
- •Сифіліс, загальний перебіг, інкубаційний період.
- •2. Ранній первинний сифіліс, атипові та ускладнені шанкери.
- •3. Ранній вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок. Ураження інших органів і систем.
- •4.Пізній сифіліс, його класифікація, загальна характеристика перебігу. Клінічні прояви.
- •5. Сифіліс серцево-судинної системи.
- •6. Ураження нервової системи в разі пізнього сифілісу.
- •7. Природжений сифіліс. Роль матері та умови передачі сифілісу дитині.
- •8. Ранній природжений сифіліс.
- •9. Пізній природжений сифіліс.
- •10. Лабораторна діагностика сифілісу: види серологічних реакцій.
- •11. Основні принципи лікування хворих на сифіліс.
- •12. Критерії вилікування хворих на сифіліс, диспансерний нагляд.
- •13. Профілактика вагітних з метою запобігання природженому сифілісу.
- •14. Гонококова інфекція, інкубаційний період.
- •15. Клініка гонококової інфекції у чоловіків, жінок та дітей.
- •16. Ускладнення гонококової інфекції у чоловіків та жінок.
- •17. Лабораторна діагностика гонококової інфекції.
- •18. Принципи лікування хворих на гонококову інфекцію та критерії вилікування.
- •20. Хламідійна інфекція, урогенітальний трихомоніаз та урогенітальний мікоплазмоз.
- •21. Питання організації дерматовенерологічної служби в Україні.
- •23. Питання профілактики гострозаразних хвороб шкіри.
- •Проводити додаткове обстеження хворих на шкірні хвороби: пальпацію, діаскопію, зішкрібання патологічних елементів висипки; перевіряти чутливість шкіри.
- •Визначати ізоморфну реакцію шкіри, псоріатичні феномени та оцінювати дермографізм.
- •Ставити шкірні тести краплинним та компресним методами.
- •Визначати біодозу ультрафіолетового опромінення.
- •Володіти методикою проведення проби Ядассона.
- •Брати матеріал із пухирців для дослідження на акантолітичні клітини (мазок-відбиток).
- •Брати матеріал для лабораторного дослідження на наявність патогенних грибів (волосся, нігті, лусочки).
- •Проводити люмінісцентну діагностику в разі мікозів.
- •Збирати матеріал для лабораторної діагностики паразитарних хвороб.
- •Готувати матеріал для дослідження на білу трепонему.
- •Готувати хворого до пункції регіонарного лімфатичного вузла.
- •Брати, зберігати та транспортувати кров дорослих і дітей для обстеження на кср, ріф, рібт, віл.
- •Брати кров для експрес-діагностики сифілісу (за допомогою реакції мікропреципітації).
- •Брати матеріал для бактеріоскопічного дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у жінок із сечівника, канал шийки матки, бартолінієвих залоз, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у чоловіків із сечівника, передміхурової залози, сім'яних міхурців, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у дівчаток із сечівника, піхви, прямої кишки.
- •Брати матеріал для бактеріологічного дослідження на гонококову інфекцію з мигдаликів та глотки.
- •Робити внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньошкірну та підшкірну ін'єкції.
- •Очищувати вогнище ураження для застосування зовнішніх лікарських форм.
- •Обробляти піококові виразки.
- •Обробляти пелюшки новонароджених, хворих на епідемічний пемфігус
- •16. Застосовувати примочки та суспензорії в разі ускладнених твердих шанкерів.
- •Складати план заходів щодо профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, спортивних, дитячих та лікувальний закладах.
Брати, зберігати та транспортувати кров дорослих і дітей для обстеження на кср, ріф, рібт, віл.
Техніка забору крові на РІФ і РІБТ 1.Вимийте руки з милом під проточною водою.
2.Вдягніть гумові рукавички.3.Підготуйте шприц і голку 4.Перевірте цілісність пробірки. 5.Зберіть шприц.
6.Надайте пацієнту необхідного положення. 7.Накладіть джут. 8.Виберіть місце для ін’єкції на ліктьовій вені.
9.Обробіть місце ін’єкції 70% етиловим спиртом. 10.Зафіксуйте вену: великим пальцем лівої руки натягніть шкіру й притисніть вену. 11.Проколіть шкіру під кутом 30º (положення голки – зрізом уверх).
12.Проколіть вену під кутом 45º до відчуття проколу. 13.Підтяніть поршень шприца до себе, наповніть шприц кровю.
14.Витягніть голку а місце ін’єкції притисніть ватним тампоном, змоченим 70% етиловим спиртом.
15.Зігніть руку пацієнта в ліктьовому суглобі. 16.Зніміть голку з шприца. 17.Випустіть кров з шприца повільно по стінці у пробірку. 18.Закрийте пробірку ватним тампоном, передайте в лабораторію.
19.Напишіть направлення в лабораторію, вкажіть прізвище, імя та по батькові пацієнта, номер історії хвороби, вид матеріалу, мету дослідження, попередній діагноз.
20. Усі використані інструменти, рукавички і покладіть у посудину для відпрацьованого матеріалу.
Оцінювання результатів РІФ при позитивному результаті трепонеми мають жовто-зелене світіння під люмінесцентним мікроскопом, інтенсивність світіння позначають плюсами від + до ++++; у разі негативних результатів світіння немає.
РІБТ, під мікроскопом підраховують кількість трепонем, що втратили рухливість і оцінюють у відсотках: 0-20% - негативна, 21-30% - сумнівна, 31-50% - слабопозитивна, 51-100% - позитивна.
Алгоритм: „Забір матеріалу для дослідження на ВІЛ”.
І Підготовка медичної сестри:- обробити руки;- одягти рукавички;- одягти фартух, захисні окуляри.
ІІ Підготовка необхідного матеріалу і медикаментів:- спирт;- джгут;- валик;- журнал;- бланки направлень;- стерильний шприц;- голки;- ватні тампони;- сухі пробірки.
ІІІ Виконання маніпуляції:
1) Накласти джут на плече вище ліктьового суглобу.
2) Обробити 70% етиловим спиртом місце ін’єкції.
3) Зафіксувати вену: великим пальцем лівої руки натягнути шкіру і здавити вену.
4) Проколоти шкіру під кутом 300 (положення голки зрізом вверх).
5) Проколоти вену під кутом 450.
6) Підтянути поршень шприца до себе.
7) У разі появи крові наповнити нею шприц (5 мл.).
8) Кров із шприца вилити у суху стерильну пробірку, герметизовану гумовою пробкою.
9) Зняти джгут, зафіксувати місце пункції стерильним ватним тампоном і витягнути голку з вени.
10) Пробірку з кров’ю поставити в термостат за температури 370С на 30 хв.
11) Стерильною пастерівською піпеткою відділити згусток крові від стінок пробірки.
12) 1,5 – 2 мл. сироватки крові перенести в стерильний пеніциліновий флакон або пробірку з гумовою пробкою.
13) Пробірку поставити на 1 годину в холодильник за температури 2- 40С.
14) Зареєструвати в журналі, виписати направлення (два примірника), пробірку поставити в сумку –холодильник.
15) Не пізніше ніж через 24 – 72 год. після забору крові пробірку з направленням відправляють у лабораторію.