21. Питання організації дерматовенерологічної служби в Україні.

В основі організації боротьби з поширенням хвороб, що передаються статевим шляхом та гострозаразних хвороб шкіри в Україні закладений диспансерний метод, який полягає у спостеріганні за здоров'ям населення певний період часу.

У нашій країні вироблена єдина система диспансеризації пацієнтів з венеричними захворюваннями, ведення обліково-звітної медичної документації, лікування хворих в спеціалізованих закладах.

Усе це дозволяє отримувати достовірну статистичну інформацію щодо захворюваності на дану групу захворювань, планувати підготовку кадрів, розгортання спеціалізованої мережі обслуговування населення.

22. Питання диспансеризації хворих з хронічними дерматозами.

Метою диспансеризації є створення умов, проведення заходів, направлених на запобігання або пом'якшення перебігу рецидивів хвороби, виникненню ускладнень, проведення підтримувальної терапії.

Є ціла низка хронічних дерматозів, які потребують профілактичних заходів та виявлення факторів ризику виникнення захворювання. Наприклад, до групи ризику належать члени сім'ї, в якій є особи, що хворіють на генетичні хвороби (псоріаз, іхтіоз, атопічний дерматит).

Для кожного конкретного хворого, що перебуває під диспансерним наглядом у дерматовенерологічному закладі, складають індивідуальний план лікування (нагляду) як для стадії загострення, так і міжрецидивного періоду, підбирають оптимальний варіант терапії. Наприклад, особливо важливим є правильне встановлення підтримувальної дози кортикостероїдних препаратів у хворих з пухирчаткою, щоб не допустити виникнення загострення хвороби.

Основними критеріями ефективності диспансеризації є зниження захворюваності, зменшення трудовитрат, зниження професійної патології та ін.

23. Питання профілактики гострозаразних хвороб шкіри.

Оперативне виявлення, своєчасне лікування та облік хворих з гострозаразними хворобами шкіри.

Ізоляція хворого у разі виявлення захворювання в органі­зованому колективі, гуртожитках тощо та негайна його госпіталізація.

Проведення обстеження всіх членів сім'ї та інших контактних осіб з гострозаразними хворобами шкіри.

Здійснення дезінфекційних заходів в осередках захворювань санітарно-епідеміологічною службою (дезінфекція приміщень, меблів, постільної та натільної білизни, предметів особистого вжитку).

З метою профілактики мікроспорії, трихофітії — проведення ветеринарного нагляду за хворими тваринами, знищення комунальними службами бродячих тварин.

Для недопущення виникнення осередків захворювань в організованих колективах передбачено проведення профілактичних медичних оглядів перед початком навчального року, при відвідуванні літніх оздоровчих таборів та ін.

Дотримання правил особистої гігієни серед населення.

Санітарно-просвітня робота серед населення.

24. Значення епідеміологічного анамнезу в діагностиці та профілактиці заразних хвороб шкіри і хвороб, що передаються статевим шляхом.

25. Питання профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом: методи індивідуальної профілактики інфекцій, методи проведенш диспансерної роботи серед хворих, методи профілактика трансфузійного сифілісу та сифілісу серед хворих соматичнго стаціонарів.

Виявлення, проведення своєчасного лікування та облік венеричних хворих згідно з чинними інструкціями МОЗ України.

Обстеження осіб, контактних із хворими на венеричні захворювання, виявлення джерел зараження.

Примусове обстеження та лікування осіб, про можливість інфікування яких є достовірні дані.

Проведення контролю виліковності.

З метою профілактики природженого сифілісу всім вагітним двічі за період вагітності проводять серологічне дослідження на сифіліс (у першій та другій половині вагітності).

Проведення серологічного дослідження на сифіліс усім хворим, що перебувають на лікуванні в соматичних стаціонарах з метою виявлення прихованих форм сифілісу, вісцерального сифілісу та сифілісу нервової системи. Контроль за проведенням серологічного дослідження всіх стаціонарних хворих покладається на шкірно-ве­нерологічні заклади.

Проведення медичних профілактичних оглядів з метою виявлення венеричних захворювань серед декретованого контингенту населення, до яких відносяться:

- працівники дитячих закладів (дитячі садки, школи, дитячі будинки, літні оздоровчі заклади, дитячі санаторії, дитячі лікарні, пологові будинки),

- працівники з громадсько-гігієнічного обслуговування населення (лазні, перукарні, пральні),

- працівники готелів, спортивних закладів, басейнів,

- провідники пасажирських потягів та авіаліній, водії громадського транспорту,

- працівники харчової промисловості, харчоблоків, продавці.

Проведення обстеження на венеричні захворювання серед осіб без визначеного місця проживання, осіб, що перебувають у приймальниках-розподільниках.

З метою профілактики трансфузійного сифілісу та СНІДу в 100 % випадків проводиться клінічне та серологічне дослідження донорів перед кожним здаванням крові.

Не допускаються до здачі крові особи, хворі на сифіліс або СНІД, а також ті особи, що в минулому хворіли на сифіліс. Кожна особа, що є кандидатом в донори дає підписку про те, що вона не хворіла і не хворіє на сифіліс, у випадку приховування такої інформації передбачена кримінальна відповідальність.

Санітарно-просвітня робота серед населення, особливо серед молоді шляхом виступів з лекціями, бесідами, друку відповідних матеріалів у періодичній пресі, випуску листівок, організації радіо- та телепередач.

26. Основи санітарно-гігієнічного режиму в шкірно-венерологічном) диспансері та організація його роботи.

27. Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку заразних хвороб.

28. Правила роботи та обов'язки медичного персоналу в кабінетам профілактичних оглядів декретованого контингенту.

Проводять у теплому, добре освітленому приміщенні, найкраще при денному освітленні.

Оглядають всю шкіру та слизові оболонки.

Під час оглядів на венеричні захворювання оглядають зовнішні статеві органи, жінок на гінекологічному кріслі (шийку матки у гінекологічних дзеркалах, звертають увагу на наявність ерозій, виділень), пальпують периферичні лімфовузли.

Профілактичні огляди декретованих контингентів планують на кожний квартал і на весь рік. Складають графіки проходження оглядів співробітників кожного закладу і підприємства, які узгоджують із СЕС та головним лікарем шкірно-венерологічного диспансеру, затверджують начальником управління охорони здоровя, якому підпорядковується диспансер.

Після закінчення профогляду 2-3 дні складають список тих, хто не пройшов огляд, направляють цей список, підписаний завідувачем кабінету, до СЕС для вжиття відповідних заходів.

1. Збирати епідеміологічний анамнез у хворих на гострозаразні інфекції.